Якісно і сердито: громадськість пропонує уряду відкрити 10 пріоритетних наборів даних

15 жовтня 2019 09:29

72472141 2358227984429904 219390670396194816 n

Визначення відповідальних за оприлюднення відкритих даних осіб, зміни до Кодексу про адміністративні правопорушення, навчання розпорядників про те, що таке якісні відкриті дані, а також обрання 10 пріоритетних наборів даних і співпраця громадськості з урядом щодо їх відкриття, такими є проблеми, які обговорили учасники Конференції закритих даних, яка відбулася у Києві.

Головна тема конференції: відкриті дані, які мають за законом бути публічними, проте доступ до яких обмежено.

Згідно з законом «Про доступ до публічної інформації», ст. 10 розпорядники мають самі оприлюднювати відкриті дані:

«Публічна інформація у формі відкритих даних – це публічна інформація у форматі, що дозволяє її автоматизоване оброблення електронними засобами, вільний та безоплатний доступ до неї, а також її подальше використання.

Розпорядники інформації зобов’язані надавати публічну інформацію у формі відкритих даних на запит, оприлюднювати і регулярно оновлювати її на єдиному державному веб-порталі відкритих даних та на своїх веб-сайтах».

Проте під час дискусії активісти, як працюють з відкритими даними, нарікали на те, що:

- розпорядники не забезпечують доступ до відкритих даних;

- набори даних є неякісними;

Зокрема Олеся Архипська з проекту «Разом проти корупції», яка займалась оцінкою станом оприлюднення та оновлення відкритих даних, розповіла, що багато розпорядників формально підходять до виконання Постанови № 835 про порядок оприлюднення відкритих даних, а часто і не розуміють, що це і для чого потрібно.

- розпорядник не несе відповідальності за неоприлюднення відкритих даних, а можливості Секретаріату Уповноваженого з прав людини щодо контролю за дотриманням інформаційного права є обмеженим.

Медіа-юристка Тетяна Олексіюк наголосила на тому, що відсутність персонально відповідальних осіб за відкриті дані ускладнює процес притягнення до відповідальності, а Олексій Кабанов з Офісу Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини зауважив, що можливості департаменту моніторингу інформаційних прав досить обмежені, окрім того і торішні зміни до Кодексу про адмінправопорушення практично заблокували роботу Офісу з захисту права на доступ, адже за одну добу потрібно вручити протокол, а в суді за три місяці розглянути справу. З огляду на нестачу людей та небажання розпорядників нести відповідальність, її часто уникають, використовуючи недосконалість законодавства.

Читайте також: Адмінпротоколи по доступу: юристи коментують зміни до КУпАП

Також учасники та учасниці обговорення наголосили на суперечностях законодавства, коли дані є відкритими, але інший спеціальний закон передбачає обмеження доступу до цих даних. Зокрема, як зауважила Ірина Кустовська з Державіаслужби, це стосується даних про перевезення пасажирів авіакомпаніями чи роботи аеропортів.

На Конференції також розповіли про основні приклади закритості та openwashing (коли дані відкриті частково або доступ до них відсутній у належному форматі, але уряд звітує про повну відкритість).

Таким прикладом є Єдиний реєстр фізичних і юридичних осіб (ЄДРПОУ) Міністерства юстиції.

Ініціатива OpenUp уже подала позов до суду проти Міністерства юстиції щодо незаконної відмови в наданні усіх даних Єдиного державного реєстру (ЄДР) у форматі відкритих даних.

Активісти ініціативи стверджують, що нині лише 30% реєстру оприлюднено у форматі відкритих даних, а решту міністерство обмежило своїм внутрішнім наказом і надає їх за додаткову плату.

До того ж у відповідь на запит Мін'юст не надав усіх публічних даних, які є в реєстрі, в той час як ця інформація доступна за гроші. Міністерство просто продає доступ до даних чи самі дані через своє підприємство (ДП «НАІС») усім охочим. Називається це «сервісна послуга з обробки статистичних та/або аналітичних даних»

Також на конференції йшлося про відсутність даних про реєстр дозвільних документів Державної архітектурно-будівельної інспекції, неякісні дані Державної судової адміністрації, відсутність даних про якість повітря, відсутність доступу до даних про рух громадського транспорту тощо.

Ситуація з доступом до транспортних даних в режимі реального часу вже кілька років залишається незмінною. Бізнес-компанія EasyWay надає для користувачів онлайн-дані про рух громадського транспорту. Іван Шерстюк, директор компанії EasyWay, розповідає, що Івано-Франківська міська рада досі не надала доступу до цих даних. Спочатку за доступ до цих даних було виграно суд, а нині з’ясувалося, що дані надає приватна компанія, і надає їх лише частково, що робить їх непридатними для використання. В той час міська рада переконує, що дані є відкритими і навіть долучається до Міжнародної хартії відкритих даних.

«Якщо дані в поганому стані чи не збирались належним чином, давайте оголосимо амністію даних. Але амністія одночасно означатиме збір та оприлюднення якісних даних», запропонував Кирило Захаров, засновник сервісу «Суд на долоні».

Учасники та учасниці конференції погодилися обрати 10 пріоритетних наборів даних і спільно з урядом працювати над їх якісним відкриттям.

Наприклад, таким пріоритетним набором можуть бути дані кадастрової карти, які нині не є доступними у форматі відкритих даних, а лише у вигляді карти. При цьому Держземкадастр має змогу надавати ці дані у машиночитному форматі, однак чомусь цього не робить. В контексті земельної реформи, проблем рейдерства, ці дані надзвичайно важливі як для громадськості, так і для бізнесу.

Конференція закритих даних — перший в Україні захід, присвячений питанню незаконно закритих даних, і який був організований низовою ініціативою OpenUp Ukraine (openup.org.ua). Це ініціатива за відкриті дані, код, формати і дослідження. Партнерами заходу є проекти Програма розвитку ООН в Україні, «Відкрите просторове планування», «Регуляторна мапа України», «Суд на долоні», Clarity project, Detox Ukraine, EasyWay, «Платформа прав людини», «Доступ до правди» та інші проекти, ініціативи, які входять в OpenUp Ukraine.

«Доступ до правди»