Конституційний Суд не дав добро на Інформаційного комісара

22 листопада 2019 10:24

%d0%ba%d1%81%d1%83

Конституційний Суд України визнав таким, що не відповідає Конституції, внесений президентом Володимиром Зеленським законопроєкт про внесення змін до статті 85 і 101 Основного закону щодо уповноважених Верховної Ради.

 Згідно з висновком, запропоновані законопроєктом зміни до Конституції передбачають запровадження нового виду парламентського контролю, який може «вийти за межі контролю за додержанням конституційних прав і свобод людини і громадянина та потенційно може становити ризик надмірного втручання парламенту через уповноважених за додержанням Конституції України і законів у різні сфери суспільних відносин без дотримання балансу приватних і публічних інтересів, зокрема у підприємницьку діяльність, у діяльність інститутів громадянського суспільства, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, а отже, може призвести до порушення та обмеження прав і свобод людини і громадянина».

Читайте також: Інформаційний комісар: хто захищатиме доступ до інформації

«Конституційний суд України застерігає від запровадження такого контролю за додержанням Конституції, який суперечитиме Конституції України та може спричинити юридичну невизначеність, оскільки це є несумісним із принципом верховенства права – однією з основоположних гарантій дотримання прав і свобод людини і громадянина. Для людини і громадянина така невизначеність є загрозою сваволі з боку органів публічної влади та їх посадових осіб», – йдеться у висновку.

КСУ постановив, що законопроєкт не відповідає вимогам частини першої статті 157 Конституції. У ній йдеться про те, що Конституція не може бути змінена, якщо зміни передбачають скасування чи обмеження прав і свобод людини і громадянина або якщо вони спрямовані на ліквідацію незалежності чи на порушення територіальної цілісності України.

Висновок Конституційного Суду України є обов’язковим, остаточним та таким, що не може бути оскаржено.

Мова йде про законопроєкт, який президент вніс на розгляд Ради в серпні як невідкладний. У пояснювальній записці до нього наголошувалося, що «метою запропонованих законопроєктом змін є забезпечення ефективного механізму парламентського контролю за додержанням прав та свобод людини і громадянина в Україні». У вересні парламент відправив цей документ на розгляд до КСУ.

Ірина Кушнір, експертка ГО «Український інститут з прав людини», екс-представниця Уповноваженого з прав людини, начальниця управління з питань підготовки конституційних подань та дотримання права на доступ до публічної інформації наголосила, що «швидкість... та відсутність консультацій призводить до втрати часу».

«Відповідно до статті 85 Конституції України парламент здійснює парламентський контроль у межах, визначених цією Конституцією та законом. Не бачу перепон, чому неможливо прийняти Закон про спеціального уповноваженого як органу через який парламент здійснює парламентський контроль в певній сфері... звичайно сфера має відповідати парламентському контролю, а не іншому за своїм характером. Але це призведе до плодіння уповноважених, причому не з самими сильними повноваженнями (пам'ятаємо про парламентський характер контролю). Відповідно, органів буде багато (з нашою то схильністю до створення контрольних органів), а ефективності загалом нуль», – зауважила Кушнір.

Вона також додала, що інформаційного уповноваженого необхідно створювати не через механізм парламентського контролю.

«За стандартами він щонайменше має мати повноваження накладати санкції, самостійно! Питання звичайно дискусійне, але на моє переконання повноваження накладення санкцій на осіб приватного права (елементарно велике підприємство оприлюднило персональні дані працівників всупереч закону) якось не дуже співвідноситься із тим, що можна назвати парламентським контролем. Два роки тому ми пропонували декілька положень до Конституції: окремий конституційний статус, принципи діяльності, хто не може бути Уповноваженим. Але це вже минуле... А от що чекає в майбутньому, й чи очікувати нові спроби сформулювати спеціальних уповноважених - залишається питанням», – підсумувала Кушнір.

Читайте також: Блог Ірини Кушнір/ Інформаційний комісар: справа зрушила. Що далі?

Володимир Яворський, правозахисник, член правління Української Гельсінської спілки з прав людини назвав висновок суду «черговим прикладом застосування «правового позитивізму»:

«Ще й розмірковують, що забезпечують цим «верховенство права», хоча насправді живуть «верховенством закону». Конституційний Суд визнав неконституційними пропозицію змінити Конституцію й визначити різних омбудсманів по різних правах, котрі в подальшому мали би визначатися законом. КСУ вважає, що все і детально має бути виключно в Конституції. Рівень цієї вершини правової думки насправді не дає нам європейських перспектив розвитку».

У свою чергу, народна депутатка Ольга Василевська-Смаглюк так прокоментувала висновок Конституційного Суду для «Доступу до правди».

«За такого висновку КСУ актуальність прийняття законопроекту 2381 зростає, оскільки він суттєво розширює повноваження наявної інституції – Секретаріату Омбудсмана», – переконана депутатка.

Нагадаємо, 5 листопада Василевська-Смаглюк подала проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у сфері доступу до інформації щодо вдосконалення їх окремих положень» (№ 2381).

«Доступ до правди»