Кому нардепи передали свій бізнес: чи є ця інформація публічною?

31 березня 2020 11:44

5e81e51273066

У відповіді НАЗК на запит руху «Чесно» зазначається, що лише 54 з 423 народних депутатів IX скликання передали свої фірми в управління. Однак більшість договорів (32) про управління майном (передання в управління підприємств та/або корпоративних прав) містять зобов’язання «забезпечити конфіденційність відомостей щодо умов цих договорів», пише Лівий берег.

«Чесно» зазначає, що формулювання «конфіденційність відомостей» народні депутати використовують вперше, у парламенті VIII скликання подібної практики не було.

Як відомо, народні депутати не можуть керувати власним бізнесом. Упродовж 30 днів після обрання на посаду нардепи зобов’язані передати фірми, де вони є кінцевими бенефіціарами, в управління іншим підприємствам чи особам, але не членам сім’ї. В одноденний строк після передання в управління належних їм підприємств і корпоративних прав депутати повинні письмово повідомити про це НАЗК з наданням нотаріально засвідченої копії укладеного договору.

В ході аналізу рух «Чесно» прямих порушень не виявив (передача бізнесу в управління родичам, які є в деклараціях депутатів дружині або дітям), однак є інша тенденція передача родичам, котрих немає в декларації (батьки або сестра), чинним або ж колишнім помічникам.

Перевірити, чи всі нардепи Верховної Ради IX скликання передали свої бізнес-активи в управління наразі не можна, адже не всі депутати подали електронні декларації. Утім, навіть подача декларацій не означає, що там буде вказана ця інформація. Поки що єдиний надійний спосіб дістати цю інформацію надіслати запит в НАЗК.

Проте НАЗК двічі відмовили в наданні інформації про передані підприємства, обгрунтовуючи це тим, що запитувана інформація не підпадає під визначення «публічна інформація», зокрема, таким критеріям як «відображеність» і «задокументованість».

Крім того, у відповіді НАЗК зазначено, що «в інформації обмежено доступ до конфіденційної інформації з урахуванням положень частини другої статті 7 закону України «Про доступ до публічної інформації» та частини другої статті 32 Конституції України суспільними інтересами (інтерес громадськості), згідно яких розпорядники інформації, які володіють конфіденційною інформацією, можуть поширювати її лише за згодою осіб, які обмежили доступ до інформації, а за відсутності такої згоди – лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини».

«Чесно» звернулися по коментар до «Доступу до правди».

Медіаюристка ГО «Лабораторія цифрової безпеки» Віта Володовська вважає, що Нацагентство, посилаючись на умови договорів про конфіденційність, необґрунтовано обмежило доступ до публічної інформації.

На її думку, по-перше, запитувач реалізовував своє право на отримання інформації, що гарантоване статтею 34 Конституції України. Відповідно, тут діє згадана вище ч. 2 ст. 7 закону «Про доступ до публічної інформації», згідно з якою розпорядники мають право поширювати конфіденційну інформацію без згоди особи в інтересах прав людини.

По-друге, Віта Володовська нагадала, що, згідно з ч. 2 ст. 6 вищезазначеного закону, обмежити доступ до інформації можна в разі дотримання сукупності трьох вимог. НАЗК ж у своїй відмові не дотрималося щонайменше двох із них – щодо обґрунтованості шкоди від розголошення інформації та її переважання над суспільним інтересом.

«Варто зауважити, що в запиті не йдеться про надання інших умов договору (зобов’язання сторін, ціна тощо). Підтвердженням відсутності шкоди від оприлюднення такої інформації може слугувати й той факт, що інформація від інших депутатів була без проблем оприлюднена», – каже юристка.

Суспільний інтерес в отриманні такої інформації юристка обґрунтовує тим, що без її оприлюднення неможливо перевірити виконання вимог антикорупційного законодавства щодо запобігання конфлікту інтересів у зв’язку з наявністю в депутата підприємств чи корпоративних прав.

 «Доступ до правди»

Як правильно скласти запит про зарплату посадовця?

У Харківській міськраді обмежили доступ до інформації про зарплату Кернеса

Суд визнав, що Мін’юст незаконно приховував 70% головного бізнес-реєстру

«Львівелектротранс» 2 роки приховував, скільки отримує його керівництво. Але зрештою програв суд

У Нетішині міська рада приховала інформацію про зарплати працівників виконкому