Виконком Харківської міської ради обмежив доступ до інформації про зарплату мера, пославшись на те, що йдеться про персональні дані. Запит і відповідь на нього оприлюднені на платформі «Доступ до правди».

«Прошу надати інформацію про заробітну плату міського голови Геннадія Кернеса від 01.01.2019 по 31.12.2019 року, включаючи матеріальну допомогу, премії, доплати, надбавки, лікарняні, відпускні, тощо», –  зазначив запитувач.

У відповідь надійшло чотири сторінки тексту за підписом заступниці мера Тетяни Чечетової-Терашвілі, яка пояснювала, чому не можуть надати всю запитувану інформацію. 

«Під час розгляду вашого запиту встановлено, що цей запит містить прохання надати доступ до персональних даних, тому такий розгляд здійснено з урахуванням приписів Закону України «Про захист персональних даних», – йдеться у відповіді.

Також у міськраді зазначили, що нібито «запит не відповідає приписам чинного законодавства», бо там відсутні реквізит документа, що посвідчує фізичну особу та правові підстави для запиту.

Зрештою надали інформацію про розмір місячного посадового окладу Кернеса (з 1 січня 2019 року – 12 200, а з 25 червня 2019 року – 15 540 грн).

Читайте також: Як правильно скласти запит про зарплату посадовця?

Медіа-юристка громадської організації «Лабораторія цифрової безпеки» Віта Володовська пояснює, що розпорядник інформації у цьому випадку неправомірно обмежив доступ до публічної інформації.

«Так, у своїй відповіді Харківська міська рада посилається на Рішення Конституційного Суду України від 20 січня 2012 року № 2-рп/2012, зокрема на пункт: «Положення частини другої статті 32 Основного Закону України передбачають вичерпні підстави можливого правомірного втручання в особисте та сімейне життя особи (в тому числі й тієї, яка займає посаду, пов’язану з функціями держави або органів місцевого самоврядування, та членів її сім’ї). Такими підставами є: згода особи на збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації стосовно неї, а також, у разі відсутності такої згоди, випадки, визначені законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини. При цьому, розпорядник зазначає, що «не належать до інформації з обмеженим доступом лише персональні дані, зазначені у декларації особи». Такий висновок не відповідає дійсності, адже чинне українське законодавство містить низку норм, які прямо вимагають відкритості персональної інформації (наприклад, стаття 21 Закону України «Про інформацію», стаття 60 Закону України «Про запобігання корупції», стаття 11 Закону України « Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» та ін.)», – наголосила експетрка.

За її словами, серед таких норм - частина 5 статті 6 Закону «Про доступ до публічної інформації», відповідно до якої «не може бути обмежено доступ до інформації про розпорядження бюджетними коштами, володіння, користування чи розпорядження державним, комунальним майном, у тому числі до копій відповідних документів, умови отримання цих коштів чи майна, прізвища, імена, по батькові фізичних осіб та найменування юридичних осіб, які отримали ці кошти або майно».

«Вказану інформацію може бути обмежено в доступі, лише коли оприлюднення або надання такої інформації може завдати шкоди інтересам національної безпеки, оборони, розслідуванню чи запобіганню злочину. Таким чином, у даній ситуації відкритість інформації про заробітну плату та інші виплати міському голові, встановлена законом і отримання його згоди на розкриття такої інформації не потрібне», – підсумувала Володовська.

«Доступ до правди»