Доступ до землі. Що треба знати, щоб отримати інформацію про землі громад?

24 Лютого 2020 07:09

Razdel zemli

Громадська організація «Платформа прав людини» провела серію безкоштовних вебінарів про те, як отримати публічну інформацію щодо розпорядження землею громад. Ми зробили конспект, у якому зібрали важливі дані – все, що вам потрібно знати для того, щоб подавати ефективні запити й отримувати вичерпні відповіді. Далі – поради від  виконавчого директора громадської організації «Платформа прав людини», адвоката Олександра Бурмагіна.

Законодавство, яке допомагає отримувати інформацію про розпорядження землею

- Закон України «Про доступ до публічної інформації»;

- Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні»;

- Постанова Пленуму ВАСУ №10 від 29.09.2016 року;

- Земельний кодекс України;

- Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності»;

- Постанова Пленуму ВАСУ №10 від 29.09.2016 року;

Відкритість інформації про використання землі

Не може бути обмежено доступ до інформації про розпорядження бюджетними коштами, володіння, користування чи розпорядження державним, комунальним майном, у тому числі до копій відповідних документів, умови отримання цих коштів чи майна, прізвища, імена, по батькові фізичних осіб та найменування юридичних осіб, які отримали ці кошти або майно.

Також треба мати на увазі, що проекти нормативно-правових актів, рішень органів місцевого самоврядування, розроблені відповідними розпорядниками, оприлюднюються ними не пізніш як за 20 робочих днів до дати їх розгляду з метою прийняття.

Вимоги щодо строку оприлюднення не застосовуються до проектів рішень органів місцевого самоврядування, спрямованих на надання адміністративних послуг, якщо це призведе до порушення встановленого законом строку надання відповідної адміністративної послуги .3 ст.15 Закону України «Про доступ до публічної інформації»).

Тим часом акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування підлягають обов’язковому оприлюдненню та наданню за запитом відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації», а проекти актів органів місцевого самоврядування оприлюднюються в порядку, передбаченому Законом України «Про доступ до публічної інформації», крім випадків виникнення надзвичайних ситуацій та інших невідкладних випадків, передбачених законом, коли такі проекти актів оприлюднюються негайно після їх підготовки (ч.11 ст.59 Закону України «Про доступ до публічної інформації»).

В актах та проектах актів органів та посадових осіб місцевого самоврядування не може бути обмежено доступ до інформації про витрати чи інше розпорядження бюджетними коштами, володіння, користування чи розпорядження державним чи комунальним майном, у тому числі про умови отримання цих коштів чи майна, прізвища, імена, по батькові фізичних осіб та найменування юридичних осіб, які отримують ці кошти або майно, а також до іншої інформації, обмеження доступу до якої заборонено законом (ч.11 ст.59 Закону України «Про доступ до публічної інформації»).

Крім того, треба враховувати, що обмеженню доступу підлягає інформація, а не документ. Якщо документ містить інформацію з обмеженим доступом, для ознайомлення надається інформація, доступ до якої необмежений.

Читайте також: Доступ до забудов. Серія вебінарів про те, як отримати інформацію про будівництво

Кожен українець може отримати безкоштовно ділянку земель державної або комунальної власності:

      до 2 га – для ведення особистого селянського господарства; 

      до 0,12 га – для ведення садівництва; 

      від 0,25 до 0,10 га – для зведення будинку і його обслуговування (присадибна ділянка). Так, в законі передбачено – 0,25 га – у селах, 0,15 га – у селищах та 0,10 га – у містах;

      до 0,10 га – для індивідуального будівництва; 

      до 0,01 га – для будівництва індивідуальних гаражів;

      для ведення фермерського господарства – розмір паю визначається як середній по району або як середній для сільгоспідприємств.

      Отримати земельну ділянку певного призначення можна лише один раз. Якщо оформити, приміром не 0,10 га, а 0,05 га, то другу частину вже отримати неможливо.

Хто має повноваження щодо передачі земельних ділянок у власність?

      сільради, міськради мають право надавати земельні ділянки у власність для всіх потреб у межах населених пунктів;

      районні держадмінстрації — для дачного будівництва за межами населених пунктів;

      Держгеокадастр — землі сільськогосподарського призначення для всіх потреб за межами населених пунктів.

Що треба знати про генплани населених пунктів?

Матеріали генерального плану населеного пункту не можуть містити інформацію з обмеженим доступом та бути обмеженими в доступі. Загальна доступність матеріалів генерального плану населеного пункту забезпечується відповідно до вимог Закону України «Про доступ до публічної інформації» шляхом надання їх за запитом на інформацію, оприлюднення на веб-сайті органу місцевого самоврядування, у тому числі у формі відкритих даних, на єдиному державному веб-порталі відкритих даних, у місцевих періодичних друкованих засобах масової інформації, у загальнодоступному місці у приміщенні органу місцевого самоврядування.

Читайте також: Блог Андрія Романенка/ Як відкрити Генеральний план: епопея на 6 років

Генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту. На підставі затвердженого генерального плану населеного пункту розробляється план земельно-господарського устрою, який після його затвердження стає невід’ємною частиною генерального плану.

У складі генерального плану населеного пункту може розроблятися план зонування території цього населеного пункту. План зонування території може розроблятися і як окрема містобудівна документація після затвердження генерального плану.

Генеральні плани населених пунктів та зміни до них розглядаються і затверджуються відповідними сільськими, селищними, міськими радами на чергових сесіях протягом трьох місяців з дня їх подання.

Матеріали генерального плану населеного пункту не можуть містити інформацію з обмеженим доступом та бути обмеженими в доступі. Загальна доступність матеріалів генерального плану населеного пункту забезпечується відповідно до вимог Закону України «Про доступ до публічної інформації» шляхом надання їх за запитом на інформацію, оприлюднення на веб-сайті органу місцевого самоврядування, у тому числі у формі відкритих даних, на єдиному державному веб-порталі відкритих даних, у місцевих періодичних друкованих засобах масової інформації, у загальнодоступному місці у приміщенні органу місцевого самоврядування.

Читайте також: Блог Андрія Романенка/Що робити, коли суд виграно, а інформацію не надано

Запит на отримання інформації

Якщо ви хочете отримати будь-яку інформацію генеральний план того чи іншого населеного пункту чи інші відомості щодо землекористування, вам потрібно написати запит на отримання інформації. Це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні.

Запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту.

Запит на інформацію може бути індивідуальним або колективним. Запити можуть подаватися в усній, письмовій чи іншій формі (поштою, факсом, телефоном, електронною поштою) на вибір запитувача.

Письмовий запит подається в довільній формі.

Запит на інформацію має містити:

1) ім'я (найменування) запитувача, поштову адресу або адресу електронної пошти, а також номер засобу зв'язку, якщо такий є;

2) загальний опис інформації або вид, назву, реквізити чи зміст документа, щодо якого зроблено запит, якщо запитувачу це відомо;

3) підпис і дату за умови подання запиту в письмовій формі.

Розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту в таких випадках:

1) розпорядник інформації не володіє і не зобов'язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит;

2) інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом;

3) особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила передбачені Законом фактичні витрати, пов'язані з копіюванням або друком;

4) не дотримано вимог до запиту на інформацію, передбачені Законом України «Про доступ до публічної інформації».

Куди можна оскаржити порушення права на доступ до публічної інформації

Рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації можуть бути оскаржені:

      до керівника розпорядника;

      вищого органу;

      до суду;

      до Уповноваженого ВРУ з прав людини;

Що можна оскаржити?

     1) відмову в задоволенні запиту на інформацію;

     2) відстрочку задоволення запиту на інформацію;

     3) ненадання відповіді на запит на інформацію;

     4) надання недостовірної або неповної інформації;

     5) несвоєчасне надання інформації;

     6) невиконання розпорядниками обов'язку оприлюднювати інформацію відповідно до статті 15 Закону України «Про доступ до публічної інформації»;

     7) інші рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації, що порушили законні права та інтереси запитувача.

Оскарження рішень, дій чи бездіяльності розпорядників інформації до суду здійснюється відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України.

Оскарження до Уповноваженого ВРУ з прав людини

Парламентський контроль за додержанням конституційних прав і свобод людини і громадянина та захист прав кожного на території України і в межах її юрисдикції на постійній основі здійснює Уповноважений Верховної Ради України з прав людини. Метою парламентського контролю, зокрема, є:

      1) захист прав і свобод людини і громадянина, проголошених Конституцією України, законами України та міжнародними договорами України;

      2) додержання та повага до прав і свобод людини і громадянина суб'єктами, зазначеними у статті 2 цього Закону;

      3) запобігання порушенням прав і свобод людини і громадянина або сприяння їх поновленню тощо.

Невиконання законних вимог Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини або представників Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб, громадян - суб'єктів підприємницької діяльності від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Читайте також: Доступ до землі. 26 лютого відбудеться тренінг із отримання інформації про землекористування

Шість кроків: Як діяти, щоб отримати у власність земельну ділянку?

Крок 1. Це потрібно робити самостійно, зайшовши на публічну кадастрову карту та обравши в конкретному населеному пункті вільну земельну ділянку, яка вас зацікавить (усі земельні ділянки, які зайняті, — виділені синім кольором). Натиснувши на зафарбовану ділянку, також ви отримаєте інформацію щодо землеволодіння. Інші ділянки, не виділені кольором, можуть бути вільними, або наразі про них не внесли інформацію в кадастрову карту. Також можна розпитати місцевих жителів. Якщо людина не вказала в заяві конкретну ділянку, то в 99% випадків отримає відповідь, що вільної землі в нас немає.

Крок 2. Пишемо та подаємо заяву /ст.118 ЗК/. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри (відповідно від цільового призначення). Також до клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки.

Крок 3. Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. У разі отримання відмови варто звернутись із запитом про надання публічної інформації щодо цієї конкретної земельної ділянки, яка, можливо, вже перебуває на стадії реєстрації іншою особою, абощо.  У разі якщо у місячний строк з дня реєстрації клопотання орган не надав дозволу на розроблення проекту землеустрою або мотивовану відмову у його наданні, то зацікавлена особа у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку має право замовити розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє орган місцевого самоврядування /принцип «мовчазної згоди»/.

Крок 4. Послуги землевпорядників. Отримавши згоду від органів місцевого самоврядування, або «мовчазну згоду», приступаємо до наступного етапу — розробка проектів землеустрою, що передбачає звернення до землевпорядників. В середньому термін виконання робіт триває 1 місяць. Далі ви самостійно берете проект землеустрою та віддаєте на погодження в управління Держгеокадастру, або це здійснює сам землевпорядник, про що ви можете домовитись на етапі укладання договору.

Крок 5. Затвердження проекту землеустрою в органі місцевого самоврядування. Узгоджений проект передається із супроводжуючим листом, в якому вказується, що подається оригінал проекту землеустрою з проханням його затвердити. Суть цього затвердження полягає в тому, щоб орган, який передає земельну ділянку, переконався, що заява подавалась на цю земельну ділянку, проект і узгодження зроблені теж на цю ділянку. При цьому орган місцевого самоврядування не може зробити зауважень до затвердженого Держгеокадастром проекту, оскільки не є спеціалістом в землевпорядкуванні.

Згідно із статтею 118 Земельного кодексу, орган місцевого самоврядування у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність. Відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені у суді.

Крок 6. Реєстрація земельної ділянки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Це заключний етап отримання земельно ділянки у власність. Для того, аби зареєструвати ділянку в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно варто звернутись до нотаріуса та подати такі документи:

·         копія паспорту та ідентифікаційного коду;

·         квитанція про сплату адміністративного збору;

·         рішення органу про передачу земельної ділянки;

·         витяг із Державного земельного кадастру.

Витяг із Державного земельного кадастру можна отримати самостійно. Для цього потрібно зареєструватись на сайті у свій обліковий запис, знайти свою ділянку, натиснути на неї курсором та обрати пункт «Замовити Витяг про земельну ділянку», далі з’являється електронна форма заяви, яку необхідно заповнити.

Земельні ділянки для учасників АТО

Виділення земельних ділянок учасникам антитерористичної операції здійснюється на підставі ст. 118 Земельного кодексу України. Учасники АТО, які вирішили отримати землю на території будь-якої області України, можуть так само ознайомитися з переліком вільних ділянок на сайтах територіальних органів Держгеокадастру. 

Читайте також: Як учаснику АТО отримати землю: покрокова схема дій

 

Читайте також:  На запит про надання житла учасникам АТО надійшло понад 200 відповідей

«Доступ до правди»