«Давайте після карантину»: Нацбанк відхрестився від надання відповіді на запит

7 Квітня 2020 07:33

У Національному банку України відтермінували надання відповіді на інформаційний запит, пославшись на карантин. Про це «Доступу до правди» повідомив запитувач Дмитро Гадючка. 

«Відповідно до закону України про «Доступ до публічної інформації» прошу надати документ (розпорядження, наказ чи постанову або інше) в якому зазначено який підрозділ або відповідальна особа в Національному банку України виконує функції відповідно до частини першої та другої статті 16 закону про «Доступ до публічної інформації» а також прямий контактний номер телефону для зв’язку. Якщо інформація буде містити більше ніж 10 сторінок прошу ознайомитись з нею в визначеному місці по роботі з документами з можливістю фотографувати та копіювати. Відповідь прошу надіслати на електронну адресу яка вказана вище», – йшлося у запиті Гадючки.

Йому надійшла смс-відповідь від НБУ: «Ваше звернення/запит зареєстровано… буде розглянуто після  завершення карантину, пов’язаного з COVID-19».  

Як пояснила медіа-юристка громадської організації «Центр демократії та верховенства права» Христина Буртник, автоматичне смс-інформування про надходження запиту до розпорядника та його реєстрацію є у практиці багатьох органів влади, хоча закон і не вимагає цього від розпорядників інформації. Таке інформування є зручним і для запитувачів, які тепер знають, що їх запит точно отримано, і для розпорядників, у яких зменшується кількість «контактів» із запитувачами.  

«Таке інформування не є ні відповіддю на запит, ані відмовою, ні пересиланням запиту, ні чимось іншим (продовження строків розгляду запиту, проханням оплатити кошти на відшкодування копіювання чи друку документів), що передбачено Законом «Про доступ до публічної інформації». Адже до кожної такої «відповіді» Закон встановлює чіткі вимоги, наприклад, наявність певних підстав, вимога письмової форми відповіді, обґрунтування мотивації чи посилання на законодавство, наявність певних реквізитів тощо. Комунікація через смс-повідомлення не передбачена щодо жодного із цих випадків», – зазначила експертка.

Вона також наголосила, що повідомлення «буде розглянуто після завершення карантину» можна було б кваліфікувати, як продовження строку розгляду запиту або відстрочку запиту. Однак у будь-якому випадку таке формулювання не відповідає вимогам Закону «Про доступ до публічної інформації» з огляду на таке:

1)      Продовження строку розгляду запиту є законним тільки у випадку, коли запитується великий обсяг інформації або її пошук займає час. Законом чітко передбачено строк такого продовження – до 20 робочий днів з моменту отримання запиту. Отже, у даному випадку відповідь розпорядника не відповідає вимогам закону до продовження строків: немає підстав для продовження строку, а формулювання «після завершення карантину», не є законодавчо встановленим строком.

2)      Відстрочка в задоволенні запиту на інформацію допускається в разі, якщо запитувана інформація не може бути надана для ознайомлення в передбачені цим законом строки у разі настання обставин непереборної сили. І хоча поширення пандемії коронавірусу є обставинами непереборної сили, та окрім самого факту її поширення повинні існувати підстави, чому інформація не може бути надана. Тобто у розпорядника повинна була б виникнути тимчасова технічна неможливість надати інформацію. Наприклад, у зв’язку з пандемією працівники розпорядника перейшли на дистанційну роботу й у них немає фізичного доступу до документів, у яких міститься запитувана інформація.

За словами юристки, тривалість такої відстрочки дійсно може охоплювати період існування наслідків непереборної сили, тобто визначатись не конкретним строком, а настанням обставин, за яких з’являється можливість надати інформації.

«Утім, і до відстрочки закон «Про доступ до публічної інформації» встановлює чіткі вимоги: рішення про відстрочку доводиться до відома запитувача у письмовій формі з роз'ясненням порядку оскарження прийнятого рішення. У відстрочці повинно бути зазначено:

1) прізвище, ім'я, по батькові та посаду особи, відповідальної за розгляд запиту розпорядником інформації;

2) дату надсилання або вручення повідомлення про відстрочку;

3) причини, у зв'язку з якими запит на інформацію не може бути задоволений у встановлений цим Законом строк;

4) строк, у який буде задоволено запит;

5) підпис.

Смс-повідомлення не є письмовою формою відповіді. Також у ньому немає не тільки всіх зазначених вище реквізитів, а й взагалі згадки про відстрочку.

Отже, якщо розпорядник не надасть інформацію у передбачений Законом строк або не відмовить (за наявності законних підстав), то він порушить вимоги Закону «Про доступ до публічної інформації», – підсумувала Христина Буртник. 

Читайте також: Доступ і карантин: чому не потрібен закон про зупинку розгляду запитів

Нагадаємо, наприкінці березня до Верховної Ради внесли законопроект про «уточнення  строків розгляду звернень громадян, запитів на публічну інформацію, адвокатських запитів в умовах дії карантину». Документом з-поміж іншого пропонується встановити, що з дня оголошення карантину зупиняється перебіг строків розгляду інформаційних запитів.

«Доступ до правди»