Як написати позовну заяву?

17 лютого 2017 14:07

%d0%bf%d0%be%d1%81%d1%96%d0%b1%d0%bd%d0%b8%d0%ba

Як написати позовну заяву?

«Доступ до правди» продовжує публікувати найцікавіші фрагменти посібника «Як оскаржити порушення права на доступ до публічної інформації?», розробленого юристами Центру демократії та верховенства права.

В основу посібника лягли рекомендації щодо оскарження дій розпорядників інформації, які юристи ЦЕДЕМ надавали під час консультування громадських активістів, та напрацьована судова практика.

Приступаючи до написання позовної заяви, слід пам’ятати про такі положення статті 105 КАС України:

1. Адміністративний позов подається до адміністративного суду у формі письмової позовної заяви особисто позивачем або його представником. Позовна заява може бути надіслана до адміністративного суду поштою.

2. Письмова позовна заява може бути складена шляхом заповнення бланка позовної заяви, наданого судом.

3. На прохання позивача службовцем апарату адміністративного суду може бути надана допомога в оформленні позовної заяви.

 

Окрім цього, варто відвідати офіційний веб-сайт «Судова влада України», а також офіційний веб-сайт суду, до якого Ви будете звертатися з позовом. Там можна почерпнути інформацію про особливості розгляду адміністративних справ і ознайомитися з переліком і умовами надання судово-адміністративних послуг, які надаються конкретно цим судом. Також можна переглянути судову практику в подібних справах на Єдиному державному реєстрі судових рішень, особливо, якщо Ви у чомусь сумніваєтесь або не знаєте як викласти те чи інше положення.

Загалом позов може бути складено у довільній письмовій формі. Проте існує кілька формальних вимог, що передбачені процесуальним законодавством, дотримання яких є обов’язковим. У позові обов’язково потрібно зазначити інформацію, передбачену статтею 106 КАС України.

Умовно, для полегшення написання позовної заяви, її можна поділити на окремі частини.

 

 

Складаємо заголовок

У позовній заяві, у верхньому правому кутку, обов’язково слід зазначити:

1.    найменування суду до якого подається позовна заява (точне найменування можна подивитися на офіційному веб-сайті «Судова влади України»);

2.    ім'я (найменування) позивача, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі є;

3.    ім'я представника, його поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі є – у випадку, коли позовна заява подається представником;

4.    ім'я (найменування) відповідача, посада і місце служби посадової чи службової особи, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі відомі;

5.    назва документу: позовна заява.

До якого суду звертатися та хто може бути відповідачем вже розглядалося вище у цьому ж розділі, тож зупинимося детальніше на вимогах до позивачів.

Чи може бути позивачем об’єднання громадян

без статусу юридичної особи?

Об’єднання громадян, які не мають статусу юридичної особи, мають право як звертатися до розпорядників інформації з запитами, так і захищати своє порушене право у суді.

 

Витяг з пункту 9.7 Постанови Пленуму ВАСУ № 10

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 21 Закону України від 22 березня 2012 року № 4572-VI «Про громадські об’єднання» громадські об’єднання, у тому числі громадські об’єднання без статусу юридичної особи, мають право одержувати у порядку, визначеному законом, публічну інформацію, що знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації. Громадські об’єднання без статусу юридичної особи віднесено до числа запитувачів публічної інформації також і пунктом 1 частини першої статті 12 Закону № 2939-VІ.

Разом із тим за статтею 48 КАС України процесуальною правоздатністю володіють лише ті громадські організації, які мають статус юридичної особи; громадські організації без такого статусу не здатні виступати учасниками адміністративного процесу, у тому числі звертатися до адміністративного суду з позовами.

У зв’язку з цим суди повинні мати на увазі, що невизнання за об’єднанням громадян без статусу юридичної особи процесуальної правоздатності шляхом обмеження можливості звернутись до суду за захистом своїх прав є запереченням самої суті права на суд (§ 41 рішення Європейського суду від 16 грудня 1997 року у справі «Католицька церква Ла Кане проти Греції» (Сase of the Сanea Сatholic Сhurch v. Greece). Таким чином, громадські об’єднання без статусу юридичної особи повинні допускатися до участі у судовому процесі безпосередньо на підставі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

 

Хто такі представники в адміністративному процесі?

Витяг зі статті 56 КАС України

1. Сторона, а також третя особа в адміністративній справі можуть брати участь в адміністративному процесі особисто і (або) через представника.

2. Представником може бути фізична особа, яка відповідно до частини другої статті 48 КАС України має адміністративну процесуальну дієздатність.

3. Представники беруть участь в адміністративному процесі на основі договору або закону.

 

 

Складаємо описову частину

У позовній заяві після назви документа слід обов’язково зазначити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

Обставинами справи є короткий виклад фактів, який доводить порушення права запитувача на отримання публічної інформації.

Наприклад, у випадку відмови у задоволенні запиту позивач повинен зазначити коли, як і до кого подавав запит, яку інформацію/документи просив надати і що саме, в якій формі на це відповів розпорядник.

Викладаючи факти, слід підтверджувати їх доказам. Якщо отримати докази самостійно не можливо, можна заявляти клопотання про витребування їх судом, вказавши причини чому їх отримати не можливо.

Також у позовній заяві варто вказати які норми і яких нормативно-правових актів порушив відповідач (щонайменше Закону України «Про доступ до публічної інформації»). Дуже часто розпорядники порушують навіть свої внутрішні акти, що регулюють доступ до публічної інформації, якою вони володіють. Тому в процесі підготовки позовної заяви можна проаналізувати такі акти та у випадку виявлення порушень – зазначити про це у позовній заяві.

Бувають випадки, коли порушення права запитувача на доступ до публічної інформації відбувається на підставі внутрішнього акту розпорядника, що не відповідає вимогам Закону України «Про доступ до публічної інформації» (наприклад, розпорядник відмовляє у доступі до засідання колегіального суб’єкта владних повноважень на підставі внутрішнього положення, що регулює порядок проведення такого засідання). Тоді варто оскаржувати не тільки відмову розпорядника, але й такий внутрішній акт.

Також, обґрунтовуючи позовні вимоги, окрім вимог Закону України «Про доступ до публічної інформації», варто посилатися на вимоги:

1.    постанови Пленуму ВАСУ №10, що є обов’язковою для застосування усіма адміністративними судами;

2.    рішення інших судів (особливо апеляційних, ВАСУ чи Верховного Суду України) в аналогічних справах – вони не є обов’язковими для судів першої інстанції, але, часто їх беруть до уваги.

Приймаючи рішення, суди зобов’язані дотримуватися наступної статті КАС України

Відповідно до частин 1, 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій, на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

З цією метою у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обстави, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дій);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) розсудливо;

6) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

7) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

8) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

9) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Посилатися на цю статтю не обов’язково, але використати її для обґрунтування позовних вимог та неправомірності дій розпорядника інформації варто.

 

Складаємо заключну частину

У позовній заяві, після викладу обставин справи, слід обов’язково:

1.    викласти зміст позовних вимог, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів;

2.    зазначити клопотання (за необхідності);

3.    подати перелік документів та інших матеріалів, що додаються;

4.    поставити підпис і дату.

З якими позовними вимогами можна

звертатися до адміністративного суду?

В заключній частині позову потрібно зазначити, що саме Ви просите суд зробити. Зокрема, відповідно до частини четвертої статті 105 КАС України адміністративний позов може містити вимоги про:

1) скасування або визнання нечинним рішення розпорядника інформації (або окремих його положень), наприклад, визнати нечинним розпорядження «Про затвердження переліку службової інформації», оскільки його положення суперечать вимогам закону, або рішення місцевої ради, оскільки порушений передбачений законом порядок оприлюднення проекту такого рішення, тощо

2) зобов’язання відповідача вчинити певні дії: надати інформацію, оприлюднити певну інформацію на офіційному веб-сайті, опублікувати рішення конкретного розпорядника тощо;

3) зобов’язання відповідача утриматися від вчинення певних дій, наприклад, не чинити перешкод для доступу запитувачів до засідань колегіальних суб’єктів владних повноважень;

4) стягнення з відповідача коштів, наприклад, судових витрат і/або коштів на відшкодування шкоди, завданої його незаконним рішенням, дією або бездіяльністю;

5) виконання зупиненої чи невчиненої дії;

6)встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб’єкта владних повноважень, наприклад, права міського голови приймати розпорядження про затвердження розміру витрат на копіювання та друк документів.

З якими клопотаннями можна звернутися до суду?

Відповідно до статті 106 КАС України у разі необхідності у позовній заяві зазначаються клопотання про звільнення від сплати судового збору; про звільнення від оплати правової допомоги і забезпечення надання правової допомоги, якщо відповідний орган відмовив особі у забезпеченні правової допомоги; про призначення судової експертизи; про витребування доказів; про виклик свідків тощо.

 

Які документи додавати до позовної заяви?

Формально, відповідно до вимог частини третьої статті 106 КАС України до позовної заяви додаються її копії та копії всіх документів, що приєднуються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб, крім випадків подання адміністративного позову суб'єктом владних повноважень. До позовної заяви додається також документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.

За загальним правилом кожна сторона у справі надає суду докази, тобто повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.


Які письмові докази слід додавати до позовної заяви?

1.    Копію надісланого запиту

Якщо запит було надіслано електронною поштою, то потрібно надати суду як доказ скріншот такого запиту.

Із практики. У випадку, коли відповідь на електронний запит не надійшла, краще повторно подати письмово (звичайною поштою) до розпорядника такий запит, адже не всі суди приймають скріншоти як допустимі докази. Як правило суди визнають їх допустимими доказами за умови відсутності заперечень від інших осіб, що беруть участь у справі.

Якщо запит надсилався звичайною поштою додайте докази його відправлення (квитанцію, повідомлення про вручення поштового відправлення, опис вкладення цінного листа тощо).

2.    Копію відповіді розпорядника

При оскарженні ненадання відповіді у строк, встановлений законом (5 днів), варто додати і конверт, на якому відображено поштовий штемпель і видно дату відправки.

Якщо відповідь надійшла на електронну адресу – скріншот такої відповіді.

3.    Інші докази

Для прикладу, якщо оскаржується недостовірність наданої на запит інформації, позивач може надати будь-який інший доказ, що така інформація є неправдивою (наприклад, відповідь на ідентичне питання на інший запит до цього розпорядника, виписку із офіційних реєстрів, витяг із офіційних повідомлень у пресі, де орган влади вказував інше, ніж у відповіді на запит, а також відповіді на запити інших розпорядників на аналогічні питання тощо).

 

Перевіряємо реквізити позовної заяви

Перед поданням позовної заяви, коли вона вже написана, видрукувана і, навіть підписана, варто ще раз перевірити чи дотримані всі вимоги статті 106 КАС України.

Витяги зі статті 106 КАС України

1.У позовній заяві зазначаються:

1) найменування адміністративного суду, до якого подається позовна заява;

2) ім'я (найменування) позивача, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі є;

3) ім'я (найменування) відповідача, посада і місце служби посадової чи службової особи, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі відомі;

4) зміст позовних вимог згідно з частинами четвертою і п'ятою статті 105 цього Кодексу і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів, - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів;

5) у разі необхідності - клопотання про звільнення від сплати судового збору; про звільнення від оплати правової допомоги і забезпечення надання правової допомоги, якщо відповідний орган відмовив особі у забезпеченні правової допомоги; про призначення судової експертизи; про витребування доказів; про виклик свідків тощо;

6) перелік документів та інших матеріалів, що додаються.

4. Позовна заява підписується позивачем або його представником із зазначенням дати її підписання.

5.Якщо позовна заява подається представником, то у ній зазначаються ім'я представника, його поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі є. Одночасно з позовною заявою подається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника.

 

У випадку, якщо позивач не зазначив якихось обов’язкових складових позову, суд залишить позовну заяву без руху і надасть час для усунення конкретного недоліку (тобто зазначить, що саме потрібно змінити). Якщо в цей строк недоліки не будуть усунені – суд поверне позов і не буде розглядати справу.

На замітку позивача! Найтиповішими помилками при формуванні позовних вимог є:

Прохання притягнути посадову особу розпорядника до відповідальності за порушення Закону «Про доступ до публічної інформації» (як вже неодноразово зазначалося адміністративні суди не вирішують справи про накладення адміністративних стягнень. Уповноважений ВРУ з прав людини складає протокол про вчинення адміністративного правопорушення і самостійно подає його до загального суду. Самостійно запитувач не може звернутись до суду для притягнення винної особи до відповідальності)

Оскарження ненадання відповіді на звернення чи адвокатські запити (адміністративні суди розглядають справи тільки щодо порушення права на доступ до публічної інформації. Оскарження порушень щодо звернень громадян, адвокатських запитів, а також запитів депутатів здійснюються в іншому порядку).

Оскарження дій суб’єктів, які за законом не є розпорядниками інформації (наприклад, ненадання депутатом місцевої ради інформації на запит)

Не зазначення поважності причин пропущення строку звернення до суду, якщо такі строки було пропущено.

Посібник підготовлено експертами Центру демократії та верховенства права за підтримки Уряду Швеції. Думки, висновки та рекомендації належать авторам та упорядникам цього видання і не обов’язково відображають погляди Уряду Швеції. 

Читайте також:

ЦЕДЕМ: Як оскаржити дії розпорядника до його керівника?

ЦЕДЕМ: Чому варто звертатися з позовом до суду? 

ЦЕДЕМ: Чому варто оскаржувати відмову в доступі до Омбудсмана?

Чому не вся публічна інформація є відкритою?

Як визначити, чи є юрособа розпорядником інформації?