«Доступ до правди» зустрівся з представниками комунікаційних підрозділів та відповідальних осіб за доступ до публічної інформації міністерств та інших центральних органів виконавчої влади. Зустріч відбулася  в рамках комунікаційної стратегії  «Єдиний голос», на запрошення департаменту інформаціі та комунікацій Кабінету міністрів. 

За результатами зустрічі ми виокремили 5 питань до сайту «Доступ до правди», які непокоять розпорядників або утруднюють для них роботу із запитами, що надсилаються через нашу платформу. Пропонуємо читачам добірку цих претензій і наших відповідей на них.

1.                  Запитувачі не вказують номеру телефону та власної електронної адреси, що унеможливлює зворотній зв'язок з ними

Деякі розпорядники скаржаться на те, що запитувачі не вказують власних контактів. Через це розпорядник не має змоги оперативно уточнити інформацію, яку в нього запитують. При цьому «Доступ» зазначає, що розпорядник може завжди звернутися до користувача через платформу, яка сама надсилає повідомлення на електронну пошту користувача.

Проте, на думку тих, хто працює з нашими запитами, іноді йдеться про невелике оперативне уточнення, яке було б легко зробити за кілька хвилин телефоном, ніж чекати на відповідь по мейлу. 

Який вихід?

«Доступ до правди» радить користувачам вказувати номер телефону, якщо ви припускаєте, що до вашого запиту можуть виникнути запитання уточнюючого характеру. Це може суттєво прискорити процес отримання відповіді. Однак акцентуємо: робити це не обов’язково, оскільки ЗУ «Про доступ до публічної інформації» не зобов’язує вказувати ваш телефон для отримання відповіді.

Згідно з п.5 ст.19 5. Запит на інформацію має містити:

1) ім'я (найменування) запитувача, поштову адресу або адресу електронної пошти, а також номер засобу зв'язку, якщо такий є;

2) загальний опис інформації або вид, назву, реквізити чи зміст документа, щодо якого зроблено запит, якщо запитувачу це відомо;

3) підпис і дату за умови подання запиту в письмовій формі.

Тобто, якщо номеру засобу зв’язку немає, або запитувач його не хоче вказувати – це його особисте право.

2.                  У випадку продовження терміну відповіді, запитувачі продовжують писати листи розпорядникам

Деякі розпорядники поскаржилися, що запитувачі продовжують їм щодня надсилати листи, не зважаючи на те, що вони офіційно отримали повідомлення про продовження термінів відповіді до 20 днів. Таке продовження є цілком законним, якщо запит потребує додаткового часу для опрацювання. Радимо користувачам бути уважними і стежити за відповідями розпорядника. Якщо вам аргументовано продовжили термін відповіді на запит, варто просто почекати.

3.                  Складна електронна адреса, яку генерує платформа «Доступ до правди»

Кожному користувачу наша система присвоює унікальну електронну адресу, яка дійсно є довгою і складною. Така адреса має вигляд довгого і складного набору символів. На це і скаржаться розпорядники.

«Доступ до правди» створено на платформі Aleveteli – британського онлайн-сервісу, що його вже успішно адаптовано у 23 країнах.

Проте розробники не передбачили, що хтось реєструватиме запити, що надійшли з платформи, вручну і переписуватиме цю адресу від руки. По-друге, вони також не передбачили, що запити надходитимуть до виконавців у роздрукованому вигляді і виконавець буде змушений перенабирати таку згенеровану адресу.

Для того, аби уникнути проблем із надсиланням відповіді, розпоряднику потрібно надсилати відповіді лише через платформу. А щодо реєстрації, то ми рекомендуємо зазначати загальну адресу нашого сервісу – dostup.pravda.com.ua.  

4.                  Запитувачі вказують лише ім’я або й зовсім вигадані імена

На думку деяких розпорядників, вони мають право взагалі не відповідати на запити, які отримують через «Доступ до правди», оскільки там часто немає імен запитувачів, що є порушенням 19-ї статті закону «Про доступ…».

Проте офіс Уповноваженого Верховної Ради з прав людини неодноразово давав роз’яснення щодо імені запитувача. Висновок Омбудсмана був однозначний: вимога зазначати у запиті ім'я (найменування) запитувача є для розпорядника інформативною та не впливає на умови виконання ним вимог закону. Обов’язок розпорядника надати інформацію (документи) на запит не змінюється залежно від особи запитувача та зазначення у запиті його імені, якщо підстави для обмеження доступу до такої інформації відсутні.

Такою ж є і позиція Вищого адміністративного суду України, зафіксована у постанові пленуму від 29.09.2016 року.

5.                  Розпорядники не мають можливості надсилати документи в електронній формі

Часто запитувачі скаржаться на те, що отримують інформацію від розпорядників у незручних форматах, наприклад, PDF чи JPG. Це ускладнює обробку даних.

На жаль, поки що схема роботи із відповідями на запити працює так, що кожен документ має бути підписаний керівником управління чи департаменту, яке займається публічною інформацією в органах влади. Іншого способу, окрім сканування цих документів, немає.

До того ж розпорядники побоюються, що якщо вони надсилатимуть інформацію у форматі doc, то ті, хто хотів би зманіпулювати даними, може легко це зробити – просто зробить зміни у файлі.

Проте багато хто з розпорядників погодився з тим, що вони готові надсилати електронні формати документів на додаткове прохання запитувачів.

Наталія Патрікєєва, «Доступ до правди»