ЗАПИТ щодо надання публічної інформації згідно ЗУ «Про доступ до публічної інформації

Доброго дня!
З інформації в мережі Інтернет мені стало відомо, що державна реєстрація нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади здійснюється у відповідності до Указу Президента України від 03 жовтня 1992 року № 493 «Про державну реєстрацію» та згідно постанови Кабінету Міністрів України від 28 грудня 1992 року № 731 «Про затвердження Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади».
Наявність та зміст цих нормативно-правових актів суперечать вимогам ст.117 Конституції України з 28.06.1996 — саме їх існування є нікчемним.
Указ Президента України від 03 жовтня 1992 року № 493 «Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади» та Постанова Кабінету Міністрів України від 28 грудня 1992 року № 731 «Про затвердження Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади» були видані до прийняття Конституції України від 28.06.1996 року.
Стаття 117 Конституції України від 28.06.1996 року встановила: «Нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади підлягають реєстрації в порядку, встановленому законом».
Згідно п.1 Розділу XV ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ Конституції України від 28.06.1996 року: «… нормативні акти, прийняті до набуття чинності цією Конституцією, є чинними у частині, що не суперечить Конституції України».
Указ Президента України від 03 жовтня 1992 року № 493 та Постанова Кабінету Міністрів України від 28 грудня 1992 року № 731 суперечать ст.117 Конституції України:
Згаданий указ і постанова не є законом яким встановлено порядок реєстрації нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, що прямо суперечить ст.117 Конституції України яка вимагає реєстрації всіх нормативно-правових актів в порядку встановленому ЗАКОНОМ, а не указом і не постановою;
Згаданий указ і постанова встановлюють реєстрацію тільки тих нормативно-правових актів «що зачіпають права, свободи та інтереси громадян або мають міжвідомчий характер», що суттєво звужує вимогу ст.117 Конституції України яка вимагає реєстрації всіх нормативно-правових актів без обмеження;
Згаданий указ і постанова встановлюють реєстрацію нормативно-правових актів тільки міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, а нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України взагалі не підлягають державній реєстрації, що також суттєво звужує вимогу ст.117 Конституції України, яка вимагає реєстрації всіх нормативно-правових актів у тому числі Кабінету Міністрів України;
Згаданий указ і постанова є неконституційними і нечинними згідно ст.117 та п.1 Розділу XV ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ Конституції України від 28.06.1996 року.
Частиною четвертою статті 52 Закону України «Про Кабінет Міністрів України» встановлена неконституційна вимога включати нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України до Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів України без проведення їх державної реєстрації.
ВРАХОВУЮЧИ ВСЕ ВИЩЕЗАЗНАЧЕНЕ ЗГІДНО ЗУ «ПРО ДОСТУП ДО ПУБЛІЧНОЇ ІНФОРМАЦІЇ» ПРОШУ:
Надати належним чином завірену копію Закону України, яким з 1996 року до сьогодні встановлений порядок реєстрації нормативно-правових актів, вимога про існування якого прямо встановлена ст.117 Конституції України.
Якщо такого закону немає, прошу надати однозначну відповідь, що такого закону прийнято не було.
Стаття 40 Конституції України встановила: «Усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк».
Стаття 19 ЗУ «Про доступ до публічної інформації» встановила, що Запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту.
Надання відповіді на таке звернення встановлено у строк не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту згідно ст.20 цього закону.

З повагою,

Станіслав