Комунальне підприємство "ОЗДОРОВЛЕННЯ ТА ВІДПОЧИНОК"

Юлия Разводова

Доброго дня!

Відповідно до частини першої статті 63 Господарського кодексу України (далі - ГКУ) залежно від форм власності, передбачених законом, в Україні можуть діяти підприємства таких видів, як, зокрема, комунальне підприємство, що діє на основі комунальної власності територіальної громади.
Унітарне підприємство створюється одним засновником, який виділяє необхідне для того майно, формує відповідно до закону статутний капітал, не поділений на частки (паї), затверджує статут, розподіляє доходи, безпосередньо або через керівника, який призначається (обирається) засновником (наглядовою радою такого підприємства у разі її утворення), керує підприємством і формує його трудовий колектив на засадах трудового найму, вирішує питання реорганізації та ліквідації підприємства. Унітарними є державні, комунальні підприємства, підприємства, засновані на власності об'єднання громадян, релігійної організації або на приватній власності засновника (частина четверта статті 63 ГКУ).
Комунальне унітарне підприємство утворюється компетентним органом місцевого самоврядування в розпорядчому порядку на базі відокремленої частини комунальної власності і входить до сфери його управління (частина перша статті 78 ГКУ).
Орган, до сфери управління якого входить комунальне унітарне підприємство, є представником власника - відповідної територіальної громади і виконує його функції у межах, визначених цим Кодексом та іншими законодавчими актами (частина друга статті 78 ГКУ).
Відповідно до частини третьої статті 78 ГКУ майно комунального унітарного підприємства перебуває у комунальній власності і закріплюється за таким підприємством на праві господарського відання (комунальне комерційне підприємство) або на праві оперативного управління (комунальне некомерційне підприємство).
Відповідно до частини першої стаття 140 ГКУ джерелами формування майна суб'єктів господарювання є, зокрема, грошові та матеріальні внески засновників; доходи від реалізації продукції (робіт, послуг); доходи від цінних паперів; капітальні вкладення і дотації з бюджетів та інше.
Відтак у силу частини п'ятої статті 6 Закону N 2939-VI доступ до інформації щодо розпорядження комунальним підприємством комунальним майном, зокрема, інформація про використання коштів, розподіл доходів від надання послуг (продукції, товарів), виплати заробітної плати працівникам, використання вкладів та дотацій з бюджетів, інші витрати, та прізвища, імена, по батькові фізичних осіб та найменування юридичних осіб, які отримали ці кошти або майно, може бути обмежено лише за умов, передбачених частиною п'ятою статті 6 Закону N 2939-VI, а саме якщо надання такої інформації може завдати шкоди інтересам національної безпеки, оборони, розслідуванню чи запобіганню злочину.
У цьому контексті така інформація є суспільно необхідною, а комунальні підприємства є її розпорядниками відповідно до пункту 4 частини другої статті 13 Закону N 2939-VI.

Таким чином відомості про штатний розпис міської ради та її структурних підрозділів, у т.ч. комунальних підприємств та закладів, а також інформація про прізвище, ім’я, по батькові працівників органів державної влади та органів місцевого самоврядування не є інформацією з обмеженим доступом, як це зазначено на інтернет-сторінках деяких комунальних підприємств міста Дніпро. Жодний нормативно-правовий акт чинного законодавства не передбачає заборону надання відповідних відомостей, або надання таких відомостей за згодою осіб. Не містить відповідної забороняючої норми ані Закон України «Про доступ до публічної інформації», ані Закону України «Про захист персональних даних».
Закон України «Про захист персональних даних» розкриває зміст поняття «персональні дані», під яким слід розуміти відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована (ст. 1 Закону).
З огляду на вищезазначене, прізвище, ім’я, по-батькові є загальними даними, які не ідентифікують особу (ідентифікація – це надання об’єкту унікального імені або числа) та не розголошують про неї персональні дані, тобто є суто формальним явищем для самовизначеності особи у суспільстві.
Також нагадую що відповідно до Листа «МІНІСТЕРСТВО ПРАЦІ ТА СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ від 27 червня 2007 № 162/06/187-07 Щодо штатного розпису» Штатний розпис — це документ, що встановлює для даного пiдприємства, установи, органiзацiї структуру, штати i посадовi оклади працiвникiв. Штатний розпис мiстить назви посад, чисельнiсть персоналу та оклади за кожною посадою.

На підставі вищевикладеного, користуючись ст. 21 Закону України «Про громадські об’єднання», Законом України «Про доступ до публічної інформації» -

ПРОШУ ВАС:

Надати заявнику письмово повну та достовірну інформацію про штатний розпис комунального підприємства "ОЗДОРОВЛЕННЯ ТА ВІДПОЧИНОК" Дніпровської міської ради, із зазначенням прізвища, ім’я, по батькові всіх осіб, які працювали у закладі та також вакантних посад станом на 20 січня 2014 року.

Відповідно до статті 60 Закону України «Про запобігання корупції» особам, уповноваженим на виконання функцій держави або місцевого самоврядування забороняється:
1) відмовляти фізичним або юридичним особам в інформації, надання якої цим фізичним або юридичним особам передбачено законом;
2) надавати несвоєчасно, недостовірну чи не в повному обсязі інформацію, яка підлягає наданню відповідно до закону.
Відповідно до частини 2 статті 212-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення порушення Закону України «Про доступ до публічної інформації», а саме: необґрунтоване віднесення інформації до інформації з обмеженим доступом, ненадання відповіді на запит на інформацію, ненадання інформації, неправомірна відмова в наданні інформації, несвоєчасне або неповне надання інформації, надання недостовірної інформації, -тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від двадцяти п’яти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Також наголошую, що у випадку відмови у наданні запитуваної публічної інформації вона буде оскаржена в судовому порядку, а також буде направлено відповідні запити у правоохоронні органи з вимогою притягнення до юридичної відповідальності посадових осіб, винних у відмові в задоволенні інформаційного запиту.

З повагою,

Юлия Разводова