Державна служба України з питань геодезії картографії та кадастру відмовила запитувачеві в наданні інформації, пояснивши свої дії тим, що нібито йдеться насправді не про запит, а про звернення. Про це свідчать запит та відповідь держустанови, що опубліковані на платформі «Доступ до правди».

Запитувач попросив надати інформацію про земельну ділянку, вказавши її кадастровий номер. Його цікавили такі дані, як форма власності, цільове призначення, функціональне використання та хто розпорядник земельної ділянки.

У свою чергу, в Держгеокадастрі заявили, що запитувач надіслав їм звернення замість запиту.

На думку експертки з доступу до інформації Тетяни Олексіюк, із таким твердженням не можна погодитися, адже запитувач просить надати йому інформацію, яка є у наявності у державного органу.

«Відмінність між запитом на інформацію та зверненням громадян полягає в тому, що у відповідь на запит розпорядник надає інформацію, котра вже є готовою і зафіксованою. А от у відповідь на звернення громадянина надають роз’яснення, котре підготували спеціально для цього громадянина (чи групи громадян у випадку подання колективного звернення) та тільки відносно його ситуації. Звідси різні строки надання відповіді (5 робочих днів на запит та до 45 днів на звернення) та різні вимоги до оформлення запиту на інформацію і звернення громадян.

Тобто, у випадку, якщо Державна служба України з питань геодезії картографії та кадастру не володіє відповідно до своїх повноважень запитаною інформацією, то відповідь повинна була містити саме таку причину відмови. Крім того, з огляду на положення частини 3 статті 22 Закону України «про доступ до публічної інформації» розпорядник інформації, який не володіє запитуваною інформацією, але якому за статусом або характером діяльності відомо або має бути відомо, хто нею володіє, зобов'язаний направити цей запит належному розпоряднику з одночасним повідомленням про це запитувача», — пояснила Олексіюк.

За її словами, скориставшись пошуком за кадастровим номером на веб-сайті Публічної кадастрової карти України, можна легко з’ясувати, що земельна ділянка за цим номером належить до державної власності та має цільове призначення «Землі запасу». Це означає, що принаймні частина запитаної інформації вже є готовою, доступною та була правомірно поширена необмеженому колу осіб.

«Таким чином, відмова розпорядника надати інформацію у відповідь на запит є протиправною, принаймні такий запит не може бути визнаний зверненням громадянина. Таку відмову можна оскаржити до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини», — наголосила експертка.

«Доступ до правди»