Уповноважена Верховної Ради України з прав людини Людмила Денісова відкрила провадження за скаргою щодо відмови Адміністрації Президента України надати копію угоди про співпрацю, підписану Президентом України Петром Порошенком та Вселенським патріархом Варфоломієм 3 листопада 2018 року.
Про це йдеться у відповіді Секретаріату Омбудсмана на звернення «Українських новин».
«У відповідь на Ваше звернення від 11.12.2018 №91 до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини стосовно порушення посадовими особами Адміністрації Президента України (далі - Адміністрація) Вашого права на доступ до публічної інформації повідомляємо, що за Вашим зверненням відкрито провадження», - сказано у документі.
Нагадаємо, 3 листопада 2018 року на веб-сайті офіційного інтернет-представництва Президента України з'явилося повідомлення про підписання Петром Порошенком та Варфоломієм договору «Про співпрацю та взаємодію між Україною і Вселенським Константинопольським патріархатом». 4 листопада «Українські новини» звернулися до АП з проханням надати копію підписаного документа.
3 грудня 2018 року АП відповіла на запит про надання підписаного договору між Порошенком і Варфоломієм.
«Відповідно до прийнятого рішення оприлюднення усіх документів, пов'язаних з отриманням Україною рішення Священного Синоду Вселенського Патріархату про автокефалію української церкви, у тому числі запитуваної Вами угоди, буде оприлюднено після остаточного вирішення питання», - зазначено у відповіді.
Ніяких інших подробиць ані про те, ким саме було прийнято таке рішення, ані про те, на яких правових підставах і за якою процедурою це рішення приймалося, відповідь АП не містить.
Як писав «Доступ до правди», медіа-юрист "Лабораторії цифрової безпеки" Віта Володовська, коментуючи відмову надати копію угоди про співпрацю між Порошенком і Варфоломієм, заявила, що дії АП порушують як мінімум вимоги вмотивованості рішення.
«Будь-яке обмеження має бути пропорційним і обгрунтованим, зокрема з дотриманням "трьохскладового тесту". У своєму ж відповіді Адміністрація Президента не навела жодного обгрунтування, чим порушила вимоги вмотивованості рішення», - зазначила юристка.
За словами Віти Володовської, з формально юридичної точки зору, відмова в наданні інформації не відповідає закону «Про доступ до публічної інформації», бо закон визначає вичерпний перелік підстав для відмови. Серед них – віднесення відомостей до однієї з категорій інформації з обмеженим доступом – таємної, службової або конфіденційної.
Угода не може бути таємною інформацією, оскільки українське законодавство не передбачає такого виду таємниці.
«Визначення службової інформації також охоплює лише внутрішні документи, пов’язані з процесом підготовки рішень, або ж дані оперативно-розшукової, контррозвідувальної діяльності, у сфері оборони країни. Власне, в процесі напрацювання змін до Закону «Про доступ до публічної інформації» (Законопроект № 2913) у 2015 році експерти обговорювали питання щодо певного розширення визначення «службової інформації», адже іноді необхідність зберегти «адміністративну тишу» не обмежується лише одним державним органом. Крім цього, особливо делікатною може бути інформація, пов’язана з дипломатичними переговорами та зовнішньою політикою. Наприклад, як у цій ситуації. Але поки що законопроект не знайшов підтримки», - зауважила юристка.
Також, нагадала вона, є ще категорія конфіденційної інформації, доступ до якої можуть обмежувати фізичні та юридичні особи. Юристка не виключає, що вимога не розголошувати певні домовленості могла бути умовою Священного Синоду.
Однак, в будь-якому разі має бути детально обґрунтована причина відмови.
«Доступ до правди»
