Народний депутат Олександр Федієнко – заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань цифрової трансформації, голова підкомітету цифрової інфраструктури, електронних комунікацій та смарт-інфраструктури.

Він переконаний, що яке б не було законодавство в сфері доступу до публічної інформації, якщо не буде суттєвої відповідальності, впритул до виправних робіт, до того часу воно буде виконуватись абияк.

Нагадаємо, нині робоча група під головуванням народної депутатки Євгенії Кравчук, заступниці голови Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики ВРУ, напрацьовує суттєві правки до законопроекту 2381 та інших законопроектів, покликаних вдосконалити сферу доступу до публічної інформації в Україні. Одне з її завдань – врахувати експертні пропозицій, які пролунали під час експертного обговорення «Законотворчість у сфері доступу до публічної інформації: сучасний стан та перспективи», фахівці, які виступили під час заходу, очолили підгрупи робочої групи.

Ми поспілкувались з народним депутатом про інформаційне законодавство та нагляд за його дотриманням.

- Який у вас досвід написання запитів на доступ до публічної інформації?

- Мені, як керівнику Інтернет-асоціації України, доводилось багато писати запитів, і досвід дуже різний. Зараз до мене як до депутата надходять звернення від громадян, які скаржаться, що їхні запити на доступ до публічної інформації ігнорують. Що говорити, якщо навіть мої депутатські запити дехто ігнорує!

Загалом я переконаний, що все, що стосується роботи органів влади, місцевого самоврядування має бути відкритою за доступом інформацією. Адже якщо структура утримується за кошти платників податків, то ми, громадяни, маємо право розуміти, що вони роблять.

Важливим також є питання захисту конфіденційної інформації, персональних даних. Тут теж є багато проблем.

- Яким, на вашу думку, є чинне законодавство в сфері доступу? Що потрібно змінити?

- Проблема у тому, слабка відповідальність за порушення закону «Про доступ до публічної інформації»! Чи знаєте, що буває в Європі за невиконання закону, припису? Величезні штрафи! Ми можемо приймати багато законів, але закони не будуть працювати, якщо за їх невиконання маємо малі штрафи, та й тих легко уникають.

Якщо посадова особа щось не виконала, то вона повинна нести таку відповідальність, щоб це було відчутно для неї. Бо по-іншому не буде переформатування мислення, що закони потрібно виконувати. І штрафи мають бути суттєвими, і, можливо, варто запровадити виправні роботи за повторні порушення…

Коли ми говоримо про реформування законодавства, то потрібно прожити життя запиту від початку до кінця: від моменту, коли його формує запитувач, до підготовки і надсилання відповіді. Треба зрозуміти всі процеси на всіх рівнях. Ці питання потребують детального аналізу й опрацювання.

 - Чи підтримуєте ідею створення інститут інформаційного комісара, який займатиметься питаннями захисту права на доступ до інформації? Чи виступаєте за посилення ролі Уповноваженого ВРУ з прав людини, який здійснює парламентський контроль?

- Поки немає відчутної відповідальність такі структури марні.

«Доступ до правди»

Фото - Укрінформ