Гліб Канєвський: Як подати запит, відповідь на який стане резонансною новиною

22 жовтня 2018 11:03

%d0%ba%d0%b0%d0%bd%d0%b5%d0%b2%d1%81%d1%8c%d0%ba%d0%b8%d0%b9

Гліб Канєвський – політолог, громадський активіст, голова експертної організації StateWatch, журналіст. Автор публікацій для Forbes, «Української правди», «Наших грошей».

Тільки за останній тиждень за результатами запитів Канєвського вийшло дві резонансні новини: одна про те, що генерал Семочко навіть після всіх розвінчальних публікацій, так і не зацікавив СБУ – ні розслідування, ні внутрішньої перевірки, друга –  про те, що Насіров підписував податкові розстрочки партнерам президента Порошенка.

Що є запорукою такого точкового попадання, коли відповідь на запит одразу стає резонансною новиною, – про це «Доступ до правди» розпитував Гліба Канєвського:

- Перша запорука – це резонансна тема. Семочко і Насіров – це такі персонажі, які не потребують додаткових представлень для читачів.

Семочко – це ще й свіже розслідування, причому приголомшливе: розвідник, який є мільйонером, а сім’я якого володіє бізнесами в Росії...

Друге – це правильно сформульований запит. Додам, я завжди запитую копії документів.

Якщо говорити по Семочко, то я запитав документи, які містять результати службового розслідування по Семочко або внутрішньої перевірки, зумовлені фактами, що їх було оприлюднено в медіа.

При такому формулюванні СБУ мало або надати мені цей документ(и), якщо він не становить держтаємницю, або сказати, що перевірки не було, тому такого документу не існує.

СБУ відповіло, що такої перевірки не було, що теж є промовистим фактом: адже суспільство непокоять дані журналістського розслідування, і якраз СБУ мало б розставити в цій історії крапки над «і» й відповісти на запитання, чому Семочка з таким шлейфом було допущено до економічної контррозвідки СБУ.

Однак СБУ відповіла шаблонно, чим сама себе поставила у незручне становище перед суспільством.

- А як по Насірову ви дійшли до запиту про розстрочку «Богдан-Моторс»?

- Щодо Насірова – це була серія запитів. Те, що вийшло в новині – лише верхівка айсберга.

Я почав цікавитися історією про податкові розстрочки після плівок Онищенка. Тоді я вирішив з’ясувати, кому Насіров, як голова ДФС, ще підписував розстрочки, крім Онищенка, адже зрозуміло, що абикому такі розстрочки не дають – простому бінесмену їх отримати нереально.

Весь 2017-й рік у мене пройшов у судовій справі з Державною фіскальною службою, яка намагалася «відбитися» від мене відписками.

Я звернувся зі скаргою до Омбудсмана, було складено протокол про адміністративне порушення і суд визнав, що відмова у відповіді на мій запит є незаконною, оскільки у запиті йшлося про конкретні документи, які містять інформацію про розпорядження державними грошима (ч. 5 ст. 6 ЗУ «Про доступ до публічної інформації»).

Після рішення суду ДФС надала мені інформацію по всіх розстрочках. І вже у цій відповіді я знайшов інформацію про чиновника Гладковського. Звісно, що мене зацікавило, а на якій підставі йому надавалися всі ці розстрочки.

Тоді я надіслав ще один запит, де просив надіслати мені документ, який містить перелік обставин, на підставі яких було надано розстрочку фірмі Гладковського. І вже відповідь на цей запит стала новиною.

- З вашого досвіду, що важливо врахувати при формулюванні запиту?

- Я би міг порадити запитувачам до того, як писати запит, трохи почитати нормативно-правові акти, щоб знайти підказку, як називаються ті документи, в яких міститься інформація, що їх цікавить. Якщо ви на 100% розумієте, який вам потрібно документ, то на 99% ви його отримаєте.

До речі, після моєї перемоги в суді ДФС на усі мої запити надає максимально точну інформацію.

- Чи завжди ефективно подавати в суд, якщо порушено право на доступ?

- Не завжди. Мій позов проти Мін’юсту суд не розглядає вже 10 місяців.

Якщо пам’ятаєте, минулого року був скандал, коли детективи НАБУ прийшли з обшуками в Мін’юст у справі, коли Мін’юст за рішенням Європейського суду з прав людини перерахував гроші фірмі, якої не існує. Причому гроші було перераховано в той же день, коли було прийнято рішення в Євросуді. І це при тому, що часто дочекатися на виплати за рішеннями ЄСПЛ є досить тривалою справою.

Мене зацікавили копії протоколів тої робочої групи, яка вирішує коли й кому виплачувати компенсації, присуджені Європейським судом.

Мін’юст протоколи надіслав, але заретушував там всю інформацію – імена, назви юросіб, суми. Хоча тут теж ідеться про бюджетні гроші, інформація про які є публічною.

Я тоді подав позов до Окружного адміністративного суду міста Києва. Це було у січні 2018 року. Досі жодної інформації, крім листа про відкриття провадження, по цьому позову немає.

Це дивно, бо паралельно я подавав ідентичний позов до Генпрокуратури – ГПУ не надала мені документ, який я запитував. Цю справу було розглянуто в письмовому скороченому провадженні ледь не протягом місяця.

Тож я можу підозрювати, що Мін’юст має важелі впливу на суд, бо іншого пояснення я не маю.

Леся Ганжа, «Доступ до правди»