Інститут масової інформації опублікував посібник для журналістів «Як писати про місцеву владу».
«Доступ до правди» пропонує увазі читачів розділи, присвячені доступу до інформації про місцеве самоврядування.
Як отримати офіційну інформацію про майно та фінанси місцевих політиків
Велику кількість інформації про майно, доходи, витрати та зобов’язання фінансового характеру можна довідатися з декларацій осіб, що мають пряме відношення до органу місцевого самоврядування.
Ця інформація є корисною, адже завдяки їй ми можемо знати, які доходи в чиновника чи політика місцевого самоврядування та яким майном він разом із сім’єю володіє.
Інколи задекларована інформація не відповідає дійсності. Для прикладу, в декларації чиновник володіє авто марки SkodaFabia 2003 року випуску, однак щодня ми його бачимо на ToyotaPrado 2010 року випуску. Живе чиновник в приватному будинку на околиці міста. Google maps демонструє, що це ошатний великий будинок з басейном у дворі. Однак, у декларації чиновник зазначив, що володіє двокімнатною квартирою, загальною площею 84 метри квадратні.
Таким чином, ми можемо припустити, що чиновник умисно приховує реальне майно в декларації. При цьому, якщо з’ясувати офіційну заробітну плату, яку отримує чиновник органу місцевого самоврядування, можна прийти до висновку, що особа при помірних заробітках живе надто розкішно. Непоодинокі випадки, коли дорогі речі й відповідний стиль життя демонструють депутати місцевих рад, що в своїх деклараціях називають себе безробітними.
Щоб пояснити, звідки в особи майно і як вона пояснює його наявність, існує декларація, в якій чиновник та депутат щороку зазначає, яким майном володіє він та його сім’я, які були його прибутки та витрати. Робиться це для того, щоб громадськість, а головне, платники податків були впевненні, що все нажите майно чиновник заробив чесною багаторічною працею, а не кількома «дорогими» голосуваннями в місцевій раді, чи за рахунок неконтрольованого розпоряджання спільним ресурсом територіальної громади.
Важливо! Отримати декларацію про майно, доходи, витрати та зобов’язання фінансового характеру – є часто складним завданням. Незважаючи на те, що існує ряд законодавчих актів, які зобов’язують чиновника та політика місцевого значення подавати декларації, а орган, організацію чи установу – оприлюднювати чи надавати її на інформаційні запити, ми маємо доволі неоднозначну практику, особливо, коли мова йде про «рядових» осіб органу місцевого самоврядування.
Часто, публічно захищаючи себе, депутати заявляють, що не зобов’язані надавати декларації в орган місцевого самоврядування та, відповідно, громадськості для ознайомлення.
Це не зовсім правда, яку депутат навмисне озвучує, щоб втекти від незручних питань. Відповідно до ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» декларації повинні надавати депутати місцевих рад, сільські, селищні, міські голови; посадові особи місцевого самоврядування та посадові особи юридичних осіб публічного права.
Про те, хто такі депутати місцевих рад та сільські, селищні і міські голови – детально ви можете з’ясувати в розділі І цього посібника. Інша справа, хто такі посадові особи органів місцевого самоврядування, які також є суб’єктами декларування.
Загалом, поняття «посадова особа органу місцевого самоврядування» закріплене в двох Законах України «Про місцеве самоврядування в Україні» та «Про службу в органах місцевого самоврядування». Коли ми говоримо про посадову особу, ми маємо розуміти, що ця особа працює в органі місцевого самоврядування, має посадові повноваження управляти чи консультувати та одержує заробітну плату з місцевого бюджету.
При цьому важливою умовою є те, що її обирає територіальна громада; або призначає чи затверджує рада; або вона призначається сільським, селищним, міським головою, головою районної, районної у місті чи обласної ради. Наприклад, керівники структурних підрозділів виконавчого апарату ради, керівники виконавчих органів влади (відділів, управлінь, департаментів), підприємств, установ та організацій, що належать до комунальної власності (крім керівників освітніх закладів).
Важливо! Усі посадові особи органу місцевого самоврядування подають до органу місцевого самоврядування щороку свої декларації, частина з яких оприлюднюється на веб-сторінці органу, іншу частину ми можемо отримати, подавши запит на публічну інформацію.
Ми можемо отримати декларацію і керівника комунального підприємства, адже комунальне підприємство – це юридична особа публічного права, яка була створена рішенням органу місцевого самоврядування. З’ясувати це можна зі статті 81 Цивільного Кодексу України.
Відтак, керівник комунального підприємства є посадовою особою юридичної особи публічного права.Стаття 3 Закону України «Про запобігання корупції» прирівнює його до суб’єктів декларування, що зобов’язує його так само надавати інформацію про власні доходи. Тож дізнатися про те, чи відповідає рівень життя, який декларує керівник комунального підприємства, його реальному, можна. Те саме стосується інших посадових осіб підприємства.
З депутатами місцевих рад усе значно складніше. Хоч усі вони повинні подавати свої декларації, способи реалізації цього обов’язку можуть бути різними.
Перш за все потрібно знати, що в депутатському складі місцевих ради є депутати, які працюють на постійній основі в раді. Їх працевлаштовує рада, обираючи на відповідну посаду органу місцевого самоврядування.
У першу чергу це стосується секретаря ради (в районній та обласній радах подібна роль відведена заступникам голови; в обласній раді – першому заступнику), який обирається депутатами зі свого складу і працює в раді на постійній основі, сприяючи депутатам в реалізації їхніх повноважень. Робота секретаря справді вимагає повної зайнятості, іншими словами, секретар увесь свій робочий час повинен допомагати депутатам готувати проекти рішень до засідання, організовувати роботу постійних та тимчасових комісій ради, керувати апаратом ради і багато чого іншого, що займає в секретаря весь робочий час.
Іншим депутатом в раді, який може працювати на постійній основі, є голова постійної комісії з питань бюджету. Однак, це передбачено виключно для Київради та для комісій в обласних радах, тому що там існує великий бюджет, який часто потребує системної роботи та оперування коштами. Через це, за рішенням ради, голова такої комісії стає постійним працівником органу.
Також депутатами ради, які працюють у ній на постійній основі, є голови районної та обласної рад та їхні заступники. Їх не обирають члени територіальної громади на виборах. Їх обирають зі свого складу депутати, відтак, ці особи стають очільниками органу місцевого самоврядування та набувають статусу посадової особи місцевого самоврядування.
Отже, є депутати, чиї декларації ми маємо право просити в органу місцевого самоврядування, якому, у свою чергу, ті щороку надають відомості про майно, доходи, витрати та зобов’язання фінансового характеру.
Законодавство зобов’язує всіх їх подавати свої декларації за минулий рік до 1 квітня за місцем роботи або служби. Про це говорить ст. 12 Закону України «Про засади запобігання та протидії корупції». До слова, цей закон чинний лише в частині цієї статті «Фінансовий контроль».
Очевидно, що міський голова, секретар ради, начальник управління чи голова постійної комісії з питань бюджету понесе свою декларацію до органу місцевого самоврядування, де вона зберігатиметься. Керівник комунального підприємства подасть інформацію в комунальне підприємство, що буде її розпорядником.
Отримання декларацій депутатів місцевих рад, що не працюють в них на постійній основі, потребує індивідуального підходу. Адже частина з них може працювати в державних органах, організаціях чи підприємствах. Відповідно, декларації цих депутатів будуть саме там. Відтак, нам потрібно запитувати цю інформацію, звертаючись за місцем їхньої роботи. Якщо нас цікавить декларація безробітного депутата чи депутата, який є фізичною особою-підприємцем, то в такому разі, його декларація повинна знаходитись в апараті ради депутатом якої він є. Саме туди депутату доводиться подавати її щорічно протягом строку своїх повноважень.
Частина декларацій, які цікавлять журналістів, повинна бути оприлюднена на веб-сайті органу місцевого самоврядування. Там ми можемо знайти інформацію про сільського, селищного, міського голову, голову районної у місті ради (якщо в місті такі є, наприклад, місто Київ), районної, обласної ради та про їхніх заступників, керівників виконавчих органів сільських, селищних, міських, районних у містах рад та їх заступників, секретаря сільської, селищної, міської ради. Декларації повинні бути оприлюдненні протягом 30 днів з моменту подання до органу місцевого самоврядування. Про все це говорить ст. 12 Закону України «Про засади запобігання та протидії корупції» (закон чинний тимчасово лише в частині статті «Фінінсовий контроль» доки повністю не запрацює система подання та оприлюднення антикорупційних декларацій).
Важливо! Розміщення на сайті декларацій повинно тривати не менше одного року. В окремих радах на сайті ми можемо знайти декларації міського голови за 4 роки роботи, однак жодна з них не може бути оприлюднена менше ніж на рік.
Як знайти власність та майно місцевих політиків та службовців
Як тільки запрацює електронна система подання та оприлюднення антикорупційних декларацій, подання та оприлюднення декларацій набуде іншого змісту, який передбачений Законом України «Про запобігання корупції». Відтак, усі декларації суб’єктів декларування зберігатимуться в електронному вигляді на окремому єдиному інформаційному ресурсі «Єдиний державний реєстр декларацій осіб» з цілодобовим доступом, що розміщуватиметься на веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції.
Декларації суб’єкта декларування будуть доступні протягом строку реалізації ним повноважень чи перебування на посаді. Але й після того, як його буде звільнено чи не обрано, остання подана декларація зберігатиметься не менше 5 років.
Згідно з Кодексом України про адміністративні правопорушення (стаття 172/6) - несвоєчасне подання без поважних причин декларації тягне за собою адміністративну відповідальність, а саме накладення штрафу від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. А от подання декларацій із завідомо недостовірними відомостями тягне за собою накладення штрафу від однієї тисячі до двох тисяч п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Щоправда, відповідальність тут настає у випадку, якщо відомості відрізняються від достовірних на суму від 100 до 250 мінімальних заробітних плат.
Якщо ж відомості відрізняються від достовірних на суму понад 250 мінімальних заробітних плат, або чиновник чи депутат місцевого врядування умисно неподали декларації, особа може бути притягнута до кримінальної відповідальності.
Згідно стаття 366/1 Кримінального Кодексу України подання суб’єктом декларування завідомо недостовірних відомостей у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, передбаченої Законом України «Про запобігання корупції», або умисне неподання суб’єктом декларування зазначеної декларації карається штрафом від двох тисяч п’ятисот до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк від ста п’ятдесяти до двохсот сорока годин, або позбавленням волі на строк до двох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
Важливо! Національне агентство з питань запобігання корупції (центральний орган виконавчої влади України зі спеціальним статусом, який контролює та перевіряє декларації осіб, проводить моніторинг їх способу життя) проводить повну перевірку інформації зазначеної в декларації щодо представника влади та членів його сім’ї. Підставою для такої перевірки може бути інформація, отримана від фізичних та юридичних осіб, із засобів масової інформації та інших джерел.
Доволі часто самих декларацій недостатньо, щоб знайти інформацію про власність політиків та чиновників місцевого самоврядування та їхніх сімей. Перш за все тому, що суб’єкти декларування свідомо не вносять до декларацій частину інформації про наявне майно. Через це є чимало випадків, коли депутат їздить на авто, про яке в декларації нічого не сказано. При цьому випадки, коли чиновника змусили публічно пояснити, звідки у нього в користуванні незадеклароване авто – поодинокі.
Журналістам було доволі важко з’ясувати, в чиїй власності все ж знаходиться автомобіль, на якому особа їздить щодня на роботу, чи будинок, в якому вона проживає.
Однак, сьогодні держава відкрила нові можливості для з’ясування, на чиєму авто їздить чиновник чи політик місцевого самоврядування, або в чиєму будинку він проживає. І для цього не потрібно витрачати багато часу і зусиль. Уся ця інформація є в інтернеті на офіційних порталах, а доступ до переважної більшості з них є безкоштовним.
Наприклад, нам потрібно дізнатись, якими авто володіє міський голова. Для цього нам достатньо знати його прізвище ім’я та ім’я по батькові, що є загальнодоступною та відомою інформацією. Можна запитувати інформацію, маючи його персональний номер платника податку, але не у всіх він є; з іншого боку, це часто недоступна інформація.
Відвідавши в інтернеті «Портал державних послуг» www.igov.org.ua, ми скористаємось однією з них, а саме реєстром транспортних засобів. Послуга, що нас цікавить, називається «Надання витягу з Єдиного державного реєстру МВС України». Ця послуга є безкоштовною, достатньо пройти ідентифікацію. Це зробити досить просто, якщо ви є клієнтом одного з банків, запропонованих системою. Адже зайшовши через систему вашого банку, реєстр отримує необхідну йому для ідентифікації інформацію про вас, як запитувача інформації. Інший спосіб – електронний цифровий підпис. Інформація про вас буде автоматично виведена на екран, де вам залишиться ввести свої номер телефону та електронну адресу, а також визначити суб’єкта, інформацію щодо якого ви шукаєте: фізичну особу чи юридичну особу. Щодо останньої, то багато управлінь, комунальних підприємств та й сам орган місцевого самоврядування володіє транспортними засобами. Тому з’ясувати можна інформацію про транспортні засоби, якими вони володіють.
Для пошуку потрібне прізвище, ім’я та ім’я по батькові суб’єкта, чи індивідуальний податковий номер. Від юридичної особи потрібне повне найменування чи номер в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України. Останній доступний, якщо ви часто відвідуєте сервіс пошуку та відстеження «Державні закупівлі» (www.ips.vdz.ua), або Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (www. kap.minjust.gov.ua).
Увівши необхідну інформацію, через певний час ви отримаєте повідомлення на електронну пошту з інформацією, яка вас цікавить. Що важливо, так само інформацію ви можете отримати письмово, звернувшись із заявою до органу Державтоінспекції Міністерства внутрішніх справ України. Підставою для цих дій є стаття 34–1 Закону України «Про дорожній рух»: інформація про зареєстровані транспортні засоби та їх власників, що міститься у Єдиному державному реєстрі, держателем якого є Міністерство внутрішніх справ України, є відкритою та загальнодоступною.
На жаль, інформація міститиме лише марку машини, рік її випуску і об’єм двигуна. Реєстраційний номер авто і її VIN-код – не розкривається. Окрім того, немає зворотного пошуку: від реєстраційного номеру авто до власника.
Ще одним важливим сервісом, який дозволяє отримати інформацію, є кадастровий реєстр, що дає змогу довідатись про власників конкретної земельної ділянки. Завдяки цьому ми можемо з’ясувати інформацію про ділянку, на якій проживає представник влади і яка не значиться в його декларації.
Цей сервіс – це кадастрова карта, розміщена за адресою www.map.land.gov.ua. Шляхом нескладних маніпуляцій з масштабом, ми можемо на ній побачити окремі ділянки площею в кілька соток. Клікаючи по кожній з них, ми отримуємо інформацію про кадастровий номер ділянки, тип власності, цільове призначення та її площу.
Тут же можна безкоштовно отримати інформацію щодо власників земельної ділянки (в рубриці – «Інформація про право власності та речові права»). Наприклад, хто є власником ділянки, хто її орендує, цільове призначення ділянки та багато іншої інформації, що дозволяє пролити світло на те, яке відношення до ділянки має представник влади.
Оприлюднення відомостей Державного земельного кадастру здійснюється відповідно до ст. 36 Закону України «Про Державний земельний кадастр».
Важливо! Оскільки нові бази даних в Україні наповнюються неоднорідно, для повної перевірки, кому належить земля – варто зробити дублюючий пошук через Кабінет електронних сервісів Міністерства юстиції України (про нього – далі).
Нарешті можна з’ясувати, яким нерухомим майном володіє чиновник чи політик місцевого самоврядування та члени його сім’ї. Однак, на відміну від інформації про авто та частково про земельні ділянки – ця потребуватиме сплати коштів. Мова йде про незначну суму, яку ви можете сплатити через банківську картку в банківській інтернет- системі.
Зайшовши в Кабінет електронних сервісів Міністерства юстиції України (www.kap.minjust.gov.ua), потрібно зареєструватись, отримавши персональний логін та пароль. Частина інформації може бути внесена через систему вашого банку, яка надасть сервісу частину інформації. Автоматично вам присвоюється поштова скринька, на яку будуть надходити всі замовлені виписки. Пошук в системі можливий за адресою нерухомого майна, реєстраційним номером об’єкта нерухомості, кадастровим номером земельної ділянки та ідентифікаційними даними фізичної або юридичної особи.
Цю ж інформацію можна отримати в паперовій формі у державного реєстратора чи нотаріуса. Підставою для отримання є ст. 32 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». Інформація, отримана в електронній формі, має однакову юридичну силу. Так журналісти можуть швидко перевірити, чи все своє майно задекларував чиновник і чи співпадає його спосіб життя з доходами. В іншому випадку можна притягнути його до відповідальності за невідповідність наявного майна задекларованому.
Володимир Феськов, для ІМІ
Ілюстрації Оксани Васьків-Кукул
(с) ІМІ, Посольство Великобританії в Україні
Читайте також:
Як писати про місцеву владу: Що цікавого можна дізнатись про голову ради
Як писати про місцеву владу: де знайти цікаву інформацію про депутатів
