Блог//Як у Слов’янську довели комунальному підприємству, що воно є розпорядником

26 квітня 2016 13:58

%d0%ba%d1%80%d0%b0%d1%81%d0%be%d0%b2%d1%81%d1%8c%d0%ba%d0%b8%d0%b93

Донецький окружний адміністративний суд прийняв постанову у моїй справі проти комунального підприємства «Словміськводоканал».

Нагадаю, предметом мого інформаційного запиту до комунальників була фінансова звітність підприємства, обсяги виконаних робіт та перелік підрядних організацій, які долучались до них. А предметом позову – те, що КП «Словміськводоканал» відмовлялися відповідати на інформаційні запити, мотивуючи тим, що закон «Про доступ до публічної інформації» стосується лише суб’єктів владних повноважень, а вони, мовляв, не розпорядники і звітувати не повинні. Суд вирішив задовольнити позивні вимоги частково.

По-перше, суд визнав протиправними дії міськводоканалу, коли він перекваліфікував мій запит на звернення. По-друге, суд зобов’язав «Словміськводоканал» повторно розглянути мій запит, в порядку передбаченому Законом України «Про доступ до публічної інформації». Тобто фактично суд визнав, що комунальне підприємство підпадає під дію закону «Про доступ…», а отже, є розпорядником публічної інформації, що сам водоканал заперечував.

На думку юриста Інститут розвитку регіональної преси (ІРРП) Олександра Бурмагіна, поки не опубліковано мотивувальну частину рішення суду, а тільки резолютивну, то важко оцінити це рішення.  Бо суд міг дійти до такого висновку двома шляхами.

«Перший: він проаналізував всі обставини, в тому числі і статус інформації і вирішив, що її ненадання було неправомірним. Другий: він формально оцінив протиправність переформатування запиту в звернення і наказав розглянути запит, як запит. Якщо суд обере перший варіант, то міськводоканалу немає сенсу щось знов вигадувати, бо вони точно програють в суді, оскільки вже буде рішення по цих обставинах, яке набере законної сили (преюдиція). Якщо другий –  вони можуть надати знов відмову, ніби розглянувши запит повторно», - коментує Бурмагін.

Так що поки ясно одне: суд визнав комунальників розпорядниками, а от що саме він вважає публічною інформацією – невідомо.

Приміром, на думку юриста комунального підприємства, максимум, на що може розраховувати людина, що робить запит на публічну інформації, це інформація про… тарифи на воду.

На подібні репліки представника «Словміськводоканалу» я навів наступний аргумент: відповідно до ч.2 ст.81 Цивільного кодексу України юридична особа публічного права створюється розпорядчим актом Президента України, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування.

У нашому випадку засновником КП «Словміськводоканал» є Слов`янська міська рада. Більше того, КП входить до сфери управління органу місцевого самоврядування. Тобто влада має вплив на КП, може змінювати керівництво, вирішувати чи надавати бюджетні кошти тощо. Уся ця вистава з приховування та ненаданням відповідей на запити насамперед, кидає тінь на місцеву владу. А раптом і вона теж зацікавлена, щоб ніхто нічого не дізнався?

Комічною вийшла ситуація, коли суддя зачитала відповідь зі Слов’янської міської ради щодо того, чи надходили на рахунок «Словміськводоканалу» бюджетні кошти.

Нагадаю, на минулому засіданні представник сторони відповідача заявив, що міськводоканал не отримує бюджетних коштів, тому не має виконувати частину 5 статті 6 Закону «Про доступ до публічної інформації», у якій чітко прописано: «не може бути обмежено доступ до інформації про розпорядженнябюджетними коштами, володіння, користування чи розпорядження державним, комунальним майном, у тому числі до копій відповідних документів, умови отримання цих коштів чи майна, прізвища, імена, по батькові фізичних осіб та найменування юридичних осіб, які отримали ці кошти або майно».

Проте суд надіслав листа міськраді, а міська рада надала повну відповідь, згідно якої тільки за 2015 рік на рахунок комунального підприємства надійшло понад 10 мільйонів гривень бюджетних коштів з державного, обласного та міського бюджетів.

Попри те, що його спіймали на відвертій брехні, представник водоканалу навіть не почервонів.

Ще золота цитата від юриста КП: «Гроші, які ми отримуємо від абонентів – це наші гроші і тому ми не повинні надавати інформацію про те, як ми використовуємо ці кошти». Таке враження, що КП вважають містян, м`яко кажучи, за недалеких людей: головне – платіть, а ось знати, як витрачаються гроші, вам не потрібно.

Але ж, за великим рахунком, і комунальне підприємство, і містяни зацікавлені в одному й тому самому: щоб ефективно функціонувало підприємство, люди сплачували за воду, місто отримувало не збитки, а прибутки від діяльності КП. Нам немає чого приховувати одне від одного, а громадський контроль – це не лише нормально, а й корисно.

Тепер треба чекати, поки рішення вступить у законну силу (10 днів). Потім у «Словміськводоканалу» буде 5 робочих днів, аби відповісти на запит. Цікаво, якою буде відповідь…

 

Богдан Красовський, для «Доступу до правди»