Присвоєнні статусу безробітного

Доброго дня!

На підставі статей 1, 13, 19, 20 Закону України «Про доступ до публічної інформації» від 13 січня 2011 року, які надають право звертатись із запитами до розпорядників інформації щодо надання публічної інформації, прошу надати наступну інформацію (наступні документи):

Відповідно до статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Згідно абзацу 1 частини 1 статті 4 Закону України "Про зайнятість населення" до зайнятого населення належать особи, які працюють за наймом на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, особи, які забезпечують себе роботою самостійно (у тому числі члени особистих селянських господарств), проходять військову чи альтернативну (невійськову) службу, на законних підставах працюють за кордоном та які мають доходи від такої зайнятості, а також особи, що навчаються за денною формою у загальноосвітніх, професійно-технічних та вищих навчальних закладах та поєднують навчання з роботою.
Положеннями частини 1 статті 43 Закону України "Про зайнятість населення" визначено, що статусу безробітного може набути: 1) особа працездатного віку до призначення пенсії (зокрема на пільгових умовах або за вислугу років), яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів, готова та здатна приступити до роботи; 2) інвалід, який не досяг встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсійного віку та отримує пенсію по інвалідності або соціальну допомогу відповідно до законів України "Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам" та ";Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам"; 3) особа, молодша 16-річного віку, яка працювала і була звільнена у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці, зокрема припиненням або перепрофілюванням підприємств, установ та організацій, скороченням чисельності (штату) працівників.
Згідно абзацу 4 пункту 3 Порядку реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2013 N 198 (далі Порядок) реєстрація проводиться за умови пред'явлення паспорта громадянина України або тимчасового посвідчення громадянина України, облікової картки платника податків, трудової книжки (цивільно-правового договору чи документа, який підтверджує період зайнятості), а в разі потреби також військового квитка, диплома або іншого документа про освіту.
У відповідності до пункту 7 Порядку підставами для відмови у наданні статусу безробітного є:
1) відсутність на дату звернення до центру зайнятості документів, зазначених у пунктах 3 і 4цього Порядку;
2) встановлення факту зайнятості особи, у тому числі отримання повідомлення роботодавця про працевлаштування особи;
3) подання заяви про надання статусу безробітного особою, яка не зазначена у частині першій статті 43 Закону України Про зайнятість населення;
4) письмова відмова особи від пропозиції підходящої роботи;
5) невідвідування роботодавця та неподання в установлений строк без поважних причин особою письмової відповіді роботодавця про відмову у працевлаштуванні відповідно до виданого центром зайнятості направлення на працевлаштування;
6) неповернення особою коштів, отриманих за період попередньої реєстрації, що припинена на підставі абзаців дев'ятнадцятого - двадцять першого підпункту 1 пункту 37 цього Порядку.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття (далі - страхування на випадок безробіття) - система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає матеріальне забезпечення на випадок безробіття з незалежних від застрахованих осіб обставин та надання соціальних послуг за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.
Згідно ч. 1 ст. 3 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" законодавство про страхування на випадок безробіття складається з Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, цього Закону, Закону України "Про зайнятість населення" та інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини у сфері страхування на випадок безробіття, а також міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" страхуванню на випадок безробіття підлягають особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту), цивільно-правового договору, включаючи тих, які проходять альтернативну (невійськову) службу, а також тих, які працюють неповний робочий день або неповний робочий тиждень, та на інших підставах, передбачених законодавством про працю, військовослужбовці (крім військовослужбовців строкової служби), особи, які забезпечують себе роботою самостійно, та фізичні особи - підприємці.
Згідно із п. 1 ч. 2 ст. 7 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" видами забезпечення за цим Законом є, зокрема, допомога по безробіттю, у тому числі одноразова її виплата для організації безробітним підприємницької діяльності.
Правові, економічні та організаційні засади реалізації державної політики у сфері зайнятості населення, гарантії держави щодо захисту прав громадян на працю та реалізації їхніх прав на соціальний захист від безробіття визначає Закон України "Про зайнятість населення".
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про зайнятість населення" безробітний - особа віком від 15 до 70 років, яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів як джерела існування, готова та здатна приступити до роботи.
Пунктом 7 ч. 1 вказаної статті Закону визначено, що зайнятість - не заборонена законодавством діяльність осіб, пов'язана із задоволенням їх особистих та суспільних потреб з метою одержання доходу (заробітної плати) у грошовій або іншій формі, а також діяльність членів однієї сім'ї, які здійснюють господарську діяльність або працюють у суб'єктів господарювання, заснованих на їх власності, у тому числі безоплатно.
Наказом директора ТОВ «БІП ІНВЕСТ» від 29.09.2017 року №35 мене -
Рачука Михайла Михайловича було звільнено з посади юрисконсульта ТОВ «БІП ІНВЕСТ» з 30 вересня 2017р. за угодою сторін згідно з п. 1 ст. 36 КЗпП України.
12 жовтня 2017 року, Я - Рачук Михайло Михайлович звернувся до Дніпровського міського центру зайнятості із заявою довільного зразка (вх. 2721 від 12.10.2017 року), до якої додано копії паспорта, трудової книжки, ідентифікаційного коду. Однак будь-якого рішення, оформленого Дніпровським міським центром зайнятості наказом прийнято не було.
Натомість 18 жовтня 2017 року, мені було видано Лист №4261 від 18.10.2017р. з відмовою у наданні статусу безробітного, але при відвіданні Дніпровського міського центру зайнятості мене з наказом про відмову в наданні статусу безробітного не ознайомлювали.
Відповідно до абзацу 1 пункту 5 Порядку № 198 статус безробітного надається особам, які зазначені у частині першій статті 43 Закону України "Про зайнятість населення", з першого дня реєстрації у центрі зайнятості на підставі заяви, у разі відсутності підходящої роботи, підбір якої здійснюється відповідно до статті 46 зазначеного Закону.
Абзацами 1, 2 пункту 6 Порядку № 198 визначено, що рішення про надання статусу безробітного чи відмову у наданні такого статусу приймається центром зайнятості не пізніше ніж протягом семи календарних днів з дня подання особою заяви про надання статусу безробітного.
З наказом про надання (відмову в наданні) статусу безробітного, визначення розміру і строку виплати матеріального забезпечення на випадок безробіття, відкладення, скорочення тривалості та припинення виплати такого забезпечення особа ознайомлюється під час відвідування центру зайнятості, про що ставить підпис у відповідному додатку до персональної картки.
Аналіз вищенаведених правових норм свідчить про те, що законодавцем встановлено прийняття відповідного рішення про надання чи відмову у наданні такого статусу, яке має бути оформлене відповідним наказом, з яким має бути в обов'язковому поряду ознайомлений заявник.
Прошу надати копію наказу про відмову в наданні статусу безробітного та копію персональної картки на ім’я Рачук Михайло Михайлович.
Прошу надати копію відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб в роздрукованому вигляді, в якій зазначено, що згідно даних Єдиного державного реєстру фізичних та юридичних осіб громадянин Рачук Михайло Михайлович (ІПН: 2975312636) з 18.02.2008 року зареєстрований як суб’єкт підприємницької діяльності.
Витребувана інформація не є конфіденційною (з обмеженим доступом).

З повагою
Рачук Михайло Михайлович
0965437000