297дп17Відмова_меддопомоги

Щербата Наталя Михайлівна

Доброго дня!

13.04.17 на моє звернення лікар Рибак В.І. повідомив мені, що рецепт на придбання за бюджетні кошти преваліну, призначеного мені 07.04.17, він не виписав з причини заборони такої виписки його керівником старшим терапевтом Якубич С.Г.
Цим листом я повідомляю головного лікаря ЦПМСД №2 Кривов’яз Т.М. про наведений факт заборони в наданні мені медичної допомоги для проведення – з власної ініціативи – службового розслідування, притягнення винних до встановленої законом дисциплінарної відповідальності та направлення матеріалів в правоохоронні органи на прежмет наявності в діях Якубич С.Г. ознак кримінального злочину.
Відповідно до ст.ст.8, 10 Європейської Конвенції про захист прав людини, ст.34.2 Конституції України, законів України «Про інформацію», «Про доступ до публічної інформації», прошу надати мені публічну інформацію, ЩО Є ПРЕДМЕТОМ СУСПІЛЬНОГО ІНТЕРЕСУ, необхідну мені для виявлення порушень прав людини, зловживання владою, ризиків для здоров'я людей, і яку я маю намір оприлюднити для суспільства, а саме:
1. Хто конкретно з керівного складу лікарні ухвалив рішення про заборону виписки мені, Щербатій Н.М., людині з інвалідністю 2 групи, рецепту для придбання за бюджетні кошти призначеного протиалергійного препарату – преваліну?
2. В якій формі ухвалене рішення про заборону виписки мені, Щербатій Н.М., людині з інвалідністю 2 групи, рецепту для придбання за бюджетні кошти призначеного протиалергійного препарату – преваліну – в письмовій чи усній?
2.1. Якщо рішення про заборону виписки преваліну ухвалене в письмовій формі, прошу повідомити мені його автора, назву, реєстраційний номер та дату ухвалення, а також надати мені належну факсимільну копію (фотокопію оригіналу) вказаного рішення.
2.2. Якщо рішення про заборону виписки преваліну ухвалене в усній формі, прошу надати мені належну факсимільну копію (фотокопію оригіналу) задокументованого усного рішення.
3. На підставі яких повноважень (закон, наказ тощо) Якубич С.Г. як посадова особа ЦПМСД №2 заборонила виписку мені, Щербатій Н.М., людині з інвалідністю 2 групи, рецепту для придбання за бюджетні кошти призначеного протиалергійного препарату – преваліну?
3.1. Прошу надати мені належно засвідчену факсимільну копію (фотокопію ОРИГІНАЛУ) посадової інструкції, іншого документу ЦПМСД №2 про надіження повноваженнями Якубич С.Г.
4. Які посадові особи ЦПМСД №2 наділені повноваженнями скасовувати чи змінювати призначене лікарем лікування? Прошу:
4.1. надати мені повний перелік таких посад лікарні;
4.2. назвати правові акти – закони, накази, інструкції, інші нормативні акти, що передбачають посадові повноваження скасовувати чи змінювати призначене лікарем лікування, застосовані лікарнею при ухваленні рішення про заборону виписки преваліну;
4.3. надати мені належні факсимільні копії (фотокопії оригіналів) усіх нормативних актів, застосованих лікарнею при ухваленні рішення про заборону виписки преваліну, які передбачають посадові повноваження скасовувати чи змінювати призначене лікарем лікування.
5. Прошу надати мені належно засвідчену факсимільну копію (фотокопію оригіналу) цього листа, з РЕКВІЗИТАМИ ЙОГО ВХІДНОЇ РЕЄСТРАЦІЇ – вхідним реєстраційним номером та датою вхідної реєстрації.
Відповідно до ст.20.2 закону України «Про доступ до публічної інформації»,
«2. У разі якщо запит на інформацію стосується інформації, необхідної для захисту життя чи свободи особи, щодо стану довкілля, якості харчових продуктів і предметів побуту, аварій, катастроф, небезпечних природних явищ та інших надзвичайних подій, що сталися або можуть статись і загрожують безпеці громадян, відповідь має бути надана не пізніше 48 годин з дня отримання запиту».
Несвоєчасність надання медичної допомоги у випадках алергії апріорі є небезпечною для життя. Я, хворіючи на алергію з дитинства спадково, двічі в житті пережила набряк Квінке, і другий був настільки стрімким, що лише золоті руки і серця лікарів Вінницької обласної лікарні ім. Пирогова врятували мені життя. Неотримання протягом ТИЖНЯ прописаних антиалергічних ліків, які я приймала регулярно майже півроку, потягло у мене нічний напад задухи, і вже склало загрозу моєму життю. Так само, таке поводження загрожує безпеці життєдіяльності і здоров’я усіх громадян, кого вона стосується. З цієї причини, відповідно до ст.20.2 закону України «Про доступ до публічної інформації», відповідь на цей запит має бути надана не пізніше 48 годин з дня його отримання, і я прошу надати запитану інформацію протягом 48 годин з моменту отримання запиту.
Відповідно до ст.7 закону України «Про інформацію»: «2. Ніхто не може обмежувати права особи у виборі форм і джерел одержання інформації, за винятком випадків, передбачених законом».
Оскільки жодний закон України не обмежує мене у виборі форм і джерел одержання запитаної цим запитом інформації, я прошу надати відповідь та запитану інформацію в електронній (цифровій) формі в належних факсимільних копіях (фотокопіях оригіналів), надіславши їх на мою електронну адресу, з якої отриманий цей лист. Я не даю згоди на використання будь-яких інших моїх персональних даних, включаючи і домашню адресу, та інші електронні адреси, для виконання цього запиту.
Роз’яснюю, що, відповідно до ст.20.1 закону України «Про доступ до публічної інформації, «Розпорядник інформації має надати відповідь на ЗАПИТ на інформацію не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту». Це означає, що одна відповідь надається на ОДИН запит. Чинним законодавством України не передбачене право розпорядника інформації об’єднувати в одному документі кілька відповідей на кілька запитів, тим більше, кільком різним запитувачам. Відповідно до ст.19.2 Конституції України, «Органи державної влади.., їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України». Це означає, що колективна відповідь на кілька звернень суперечить ст.19.2 Конституції України, отже, є протиправною, а тому взагалі не вважається відповіддю на жодний із запитів, про які в ній ідеться. Це означає, що надання такої відповіді тягне персональну відповідальність винних посадових осіб, в тому числі і адміністративну, як при відсутності відповіді.
Роз’яснюю, що надання іншим особам персональних даних суб’єкта цих даних без згоди цього суб’єкта чи без законних на те повноважень, в тому числі і шляхом надання колективної відповіді на персональні запити, кваліфікуються як недодержання встановленого законодавством про захист персональних даних порядку захисту персональних даних, що призвело до незаконного доступу до них або порушення прав суб’єкта персональних даних, і тягнуть за собою персональну відповідальність КОЖНОЇ винної посадової особи за ст.188-39.4, 5 КУпАП у вигляді адміністративного штрафу від 5 100 до 17 000 грн. за КОЖНИЙ факт порушення та від 17 000 до 34 000 грн. за КОЖНИЙ ПОВТОРНИЙ протягом року факт порушення, а також відшкодування за рахунок такої винної посадової особи судового збору в сумі 320 грн.
Я не даю згоди на будь-яке об’єднання відповідей на різні запити.
Роз’яснюю, що
а) неоприлюднення інформації, обов’язкове оприлюднення якої передбачено законами України "Про доступ до публічної інформації", порушення права на доступ до публічної інформації тягнуть персональну відповідальність КОЖНОЇ винної посадової особи за ст.212-3.1, 2 КУпАП у вигляді адміністративного штрафу від 425 до 850 грн. за КОЖНИЙ факт порушення та від 1 020 до 1 360 грн. за КОЖНИЙ ПОВТОРНИЙ протягом року факт порушення, а також відшкодування за рахунок такої винної посадової особи судового збору в сумі 320 грн.;
б) обмеження доступу до інформації тягне персональну відповідальність КОЖНОЇ винної посадової особи за ст.212-3.4 КУпАП у вигляді адміністративного штрафу від 1 020 грн. до 1 360 грн. за КОЖНИЙ факт порушення, а також відшкодування за рахунок такої винної посадової особи судового збору в сумі 320 грн.;
в) систематичні порушення власних посадових обов’язків шляхом навмисного протиправного ненадання запитаної публічної інформації, неповне надання інформації, ненадання інформації запитаної форми, надання не засвідчених чи неналежно засвідчених копій запитаних документів, обмеження доступу до інформації кваліфікуються як зловживання владою або службовим становищем, тобто умисне, з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для самої себе чи іншої фізичної або юридичної особи використання службовою особою влади чи службового становища всупереч інтересам служби, якщо воно завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян або державним чи громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб, і тягнуть кримінальну відповідальність КОЖНОЇ винної посадової особи за ст.364 КК України та караються арештом на строк до шести місяців або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, із штрафом від двохсот п’ятдесяти до семисот п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; те саме діяння, якщо воно спричинило тяжкі наслідки, карається позбавленням волі на строк від трьох до шести років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, зі штрафом від п’ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
г) відповідно до прецедентної практики Європейського Суду з прав людини, що є ДЖЕРЕЛОМ ПРАВА для України, зокрема, у справі «Скордіно та інші проти Італії» (№1) («Scordino and others v. Italy» (№1)), скарга №36813/97, Велика Палата ЄСПЛ в рішенні від 29.03.2006 року (http://hudoc.echr.coe.int/eng?i=001-72925), оцінюючи розмір присудженої заявникам національними судами моральної шкоди, серед іншого, вказала на таке:
«213. Even if the method of calculation provided for in domestic law does not correspond exactly to the criteria established by the Court, an analysis of the case-law should enable the courts of appeal to award sums that are not unreasonable in comparison with the awards made by the Court in similar cases».
Офіційного перекладу українською цього рішення Суду немає. Але враховуючи, що зазвичай українські чиновники не «петрають» англійською, наводиться відповідний витяг з наявного офіційного перекладу вказаного рішення Суду Російською Федерацією (http://docs.pravo.ru/document/view/19382...) російською як загальнозрозумілою усім українцям мовою, а саме:
«213. Даже если метод произведения расчетов, предусмотренный во внутригосударственном законодательстве, точно не соответствует установленным Европейским судом критериям, то анализ прецедентной практики Европейского суда должен предоставлять апелляционным судам возможность назначать суммы компенсаций, которые не являются необоснованными по сравнению с компенсациями, присуждаемыми Европейским судом в аналогичных случаях».
Це означає, що в усіх випадках порушень прав людини, яким є і порушення права на доступ до інформації, на національному рівні реальна моральна шкода (в тому числі і при розгляді позовів до винних посадових осіб про порушення доступу до інформації, і при вирішенні питань про притягнення до кримінальної відповідальності винних посадових осіб) обраховується в розмірах, застосовуваних в рішеннях Європейського Суду з прав людини проти держави (в даному випадку – проти держави Україна). А це – тисячі і десятки тисяч євро, в гривневому еквіваленті, за КОЖНИЙ факт порушення.

З повагою,

Наталя Щербата