Як запитувачу заробити 5 тисяч на доступі

28 Лютого 2018 17:10

Дмитро Калько, юрист і помічник депутата Київради Юрія Дідовця, має отримати від Київської міської державної адміністрації 5120,00 грн – саме в таку суму він оцінив послуги правової допомоги, надані власній матері, Раїсі Калько, яка не отримала належної відповіді на запит від КМДА. Тепер цю суму юристові виплатять із київського бюджету, проте сам Дмитро планує добитися відшкодування за рахунок особистих коштів директора Департаменту житлово-комунальної інфраструктури.

«На жаль, навіть в апеляцію не пішли. Обов'язково доб'ємося відшкодування бюджетних коштів за рахунок власних коштів директора. Головне тут інше, адекватний керівник більше не захоче, щоб його підлеглі відмовляли громадянам», - написав Калько на своїй сторінці у Фб.

Там же він виклав фото виконавчого листа.

А починалося все так: 3 жовтня 2016 року запитувачка Раїса Калько звернулася до департаменту КМДА з запитом – вона просила надати їй копію інструкцію з діловодства Департаменту житлово-комунальної інфраструктури. Документ вона просила надіслати неодмінно з підписом «від руки» відповідальної особи і надіслати їй поштою.

Суд з’ясував, що запит зареєстровано відповідачем 04.10.2016, оскільки він прийшов 3 жовтня уже в неробочий час. Це важливо, бо далі рахунок піде ледь не на години.

Письмову відповідь підготували в межах терміну, відведеного законом – на ній стоїть дата 10.10.2016 року. Проте штемпель на конверті свідчить, що лист було відправлено лише 13 жовтня 2016 року.

Згідно з законом, на відповідь дається лише 5 робочих днів (із врахуванням вихідних цей термін становить, як правило, тиждень).

Перший позов до суду Раїса Калько скерувала саме за прострочку цих трьох (чи все-таки двох?) днів.

І вже в тому позові однією з вимог було відшкодувати 5120,00 грн гонорару свого юридичного представника Дмитра Калька.

15 вересня 2017 суд Окружний адміністративний суд міста Києва прийшов до висновку, що дії розпорядника є неправомірними, терміни надання відповіді порушено, проте у відшкодуванні 5120,00 грн гонорару юридичного представника відмовив.

Суд звернув увагу на той факт, що Акт виконаних робіт від 17.01.2017 року не містить відомостей щодо того, коли виконавець приступив до початку виконання замовлених позивачем послуг (дата та час) та коли виконання вказаних робіт було ним завершено (дата та час).

«Зі змісту Акту вбачається, що вказана сума є узгодженою сторонами, однак, зі змісту самого Договору вбачається, що Сторонами узгоджено лише вартість однієї години роботи Виконавця, а саме: 640,00 грн. за кожну годину роботи (п. 5 Договору), погодження 8-годинної роботи Виконавця шляхом складання адміністративного позову у вказаний час Договір не містить», - цитуємо постанову.

Уже тоді назрівало питання: ок, суд знайшов елементарне порушення при складанні акту. Виправити це порушення не становить проблеми. І що  тоді? Невже це – проста і готова схема для поповнення сімейного бюджету?

Відповідь на це запитання не забарилася.

Річ у тім, що департамент КМДА у своєму листі Раїсі Калько не тільки порушив терміни, а ще й надав некоректну відповідь, а саме вказав, що запитувана інструкція розміщена на сайті.

В Окружний адміністративний суд Києва було подано другий позов Раїси Калько на цей раз визнати неправомірними дії департаменту КМДА та… відшкодувати витрати на правову допомогу.

 

 

 

Звісно, суд оцінив таку відповідь, як відмову в наданні позивачу запитуваної ним інформації, бо згідно частини 2 статті 22 Закону України «Про доступ до публічної інформації», відповідь розпорядника інформації про те, що інформація може бути одержана запитувачем із загальнодоступних джерел, або відповідь не по суті запиту вважається неправомірною відмовою в наданні інформації.

А що ж з відшкодуванням? Цього разу суд уже не знайшов недоліків в оформленні документів.

«Враховуючи, що вартість однієї години правової допомоги не перевищує 40 відсотків встановленої законом мінімальної заробітної плати у місячному розмірі та наявність в матеріалах справи документального підтвердження здійснених позивачем витрат на правову допомогу, суд вважає за можливе присудити на користь позивача витрати на правову допомогу у розмірі 5120,00 грн.», - ідеться у постанові суду.

Виплату має бути здійснено за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту житлово-комунальної інфраструктури КМДА.

А інструкцію, про яку йшлося в запиті, і правда можна легко знайти на сайті.

Ось вона: ІНСТРУКЦІЯ з діловодства в структурних підрозділах виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), районних в м. Києві державних адміністраціях.

Тому в цій історії мені менше за все ідеться про порушене право на доступ. Скоріше про приватний урок, як за 5 120 грн грошей навчити чиновників виконувати закон «Про доступ до публічної інформації». Ну і поповнити сімейний бюджет за рахунок бюджету міста.

І поки чиновники не знають законів, така схема буде дуже добре працювати. А кияни платитимуть.

 

Леся Ганжа, «Доступ до правди»