Як не дати вкрасти мільйон? Підсумки дискусії про найкращі практики протидії корупції

20 жовтня 2016 13:09

%d1%8f%d0%ba %d0%bd%d0%b5 %d0%b4%d0%b0%d1%82%d0%b8 %d0%b2%d0%ba%d1%80%d0%b0%d1%81%d1%82%d0%b8 %d0%bc%d1%96%d0%bb%d1%8c%d0%b9%d0%be%d0%bd

Побічний ефект від корупції в Україні – це якісна розслідувальна журналістика.

Наразі в Україні сформувалися більш-менш комфортні умови для роботи журналістів-розслідувачів. Наприклад, вже давно працюють такі інструменти як Судовий реєстр, Єдиний державний реєстр підприємств та організацій, Закон України «Про доступ про публічну інформацію». За останній рік до цього списку додалися – Державний реєстр речових прав на нерухоме майно, Єдиний державний реєстр Міністерства внутрішніх справ, електронні декларації і електронні транзакції казначейства.

Так само в Україні є низка медійних майданчиків, які дають змогу журналістам-розслідувачам та активістам публікувати свої знахідки.

Саме про це – інструменти розслідувань та платформи для текстів – розповіли запрошені гості на події «Як не дати вкрасти мільйон? Найкращі практики протидії корупції».

Пропонуємо читачам «Доступу» найважливіші тези, що прозвучали під час дискусії.

Відео про найкращі практики протидії корупції від громадських активістів.

Громади: успішний досвід громадянської журналістики

«Щоб побороти корупцію в Україні, завдання №1 для мене є створення незалежних регіональних ЗМІ», – пояснює про досвід громадянської журналістики на прикладі сайтів «Громад» Ірина Федорів, журналіст і координатор регіональної мережі Громадського руху ЧЕСНО.

Першим таким проектом став сайт «Громада Приірпіння».

«Основний формат – це колонки авторизованих авторів. Наразі на сайті вже близько 120-130 колумністів при населенні Приірпіння у 100-120 тисяч населення», – розповідає журналістка.

Авторизовані користувачі пишуть дописи про те, чим вони найбільше переймаються у своїй громаді. Після надання доступу до сайту, вони самостійно викладають матеріали, факти та документи. Єдине: для мінімізації ризиків варто звикнути до нейтральної лексики. Наприклад, не вживати такі слова як корупціонер та шахрай, якщо немає судових підстав.  

За словами Ірини Федорів головна мета «Громад» – це залучити якнайбільше людей для моніторингу того, що відбувається у їхніх містах.

«Це робиться для того, щоб антикорупційні історії не пропадали у постах на Фейсбуці. Якщо не будуть розвинуті локальні ЗМІ, то ми будемо постійно говорити про корупцію десь у Верховній Раді і Кабміні. У той час, коли в регіонах у громади будуть продовжувати красти те, що не можна відновити – ліси, землю, воду», – додає Ірина Федорів.

Журналістка пояснює, що розвиток «Громади Приірпіння» підійшов цього року до такого моменту, що стало можливим допомога іншим. Так, першою стала Вінниця, де нещодавно команда Ірини Федорів запустила сайт «Громада».

Історія така: у Вінниці вдалося познайомитися з командою зацікавлених в антикорупційних історіях автомайданівців. На сайті вже опубліковані вже перші серйозні розслідування.

Дерибан династії Ткачуків на заплаві Вишні: відкрите кримінальне провадження

Але при відкриття нового регіонального ЗМІ проблеми не закінчуються. «Ніколи не налаштовуйтесь на швидку боротьбу», – додає Ірина Федорів.

Вона розповідає, що громада Приірпіння чекала cуду по меру Бучі Анатолію Федоруку сім років.

Змін досягнути не так вже і легко, але є низка загальних правих для правильного розголосу важливої інформації. Так, після оприлюднення знахідки місцевого рівня потрібно надати їй якомога більше резонансу, підняти її значення на загально-національний рівень, регулярно робити події та зустрічі по викритій інформації, звертатися в правоохоронні органи.  Але треба завжди пам’ятати, що система буде довго опиратися. За довгий період частина людей може зневіритися, ще частину можуть схилити на інший бік.

Під мережею блогерів-розслідувачів

Проект «Ні корупції!» існує за підтримки Freedom House, сама ідея зародилася у 2012 році – тоді важливо було почати працювати з місцевими журналістами та активістами.

Фото - Ольга Шалайська

«Ми вимагаємо серйозні журналістські розслідування з документами, перевіреними фактами, просимо авторів допрацьовувати інформацію», – розповідає про принципи роботи координатор проекту Ольга Шалайська.

Також Ольга Шалайська розповідає, що велику роль у розслідуванням відіграв закон про доступ до публічної інформації. Утім, зараз користувачі цього інструменту зіштовхуються з певною грошовою проблемою. Якщо розпорядник відмовляє у наданні інформації на запит, то один з виходів з ситуації – це звернення до суду. У такому випадку заявник має заплатити держмито: раніше воно складало 78 гривень, сьогодні – 551. Такі зміни зараз суттєво вдарили по журналістам-розслідувачам.

Політичний вплив антикорупційних розслідувань

Віталій Шабунін і Тетяна Пеклун з Центру протидії корупції розповідають, що для журналістів-розслідувачів зараз створені ідеальні умови з усіма відкритими реєстрами та інструментами.

«Проблем з розслідувальною журналістикою зараз немає, але є проблема з реальним покаранням чиновників», – говорить голова ЦПК Віталій Шабунін.

Саме за таким принципом працює один з проектів ЦПК – «УКР.АВ». Його головна ідея – якісне журналістське розслідування перетворити у кримінальне провадження.  

На фото - Віталій Шабунін

Віталій Шабунін говорить, що журналісти не мають перейматися відсутністю змін від розслідувань, оскільки це не їхнє завдання. «Робота журналістів – це якісні матеріали» пояснює Шабунін.

Що приховує Верховна Рада?

Співзасновниця проекту про помічників народних депутатів 4-8 скликання «Посіпаки» Тетяна Козирєва розповіла про те, як зародився проект та про його користь для журналістів.

На фото - Тетяна Козирєва

Cписок народних депутатів був отриманий на запит про публічну інформацію. За її словами це було 470 сторінок – за них довелося заплатити розпоряднику близько 500 грн.

«Сайт дає уявлення про пов’язані бізнес-кола та політичні інтереси», – пояснює користь проекту для журналістів Тетяна Козирєва.

Не обійшлося у проекті без конфліктів. Наприклад, були проблеми на основі оприлюднених даних. Зокрема, на оприлюднену інформацію скаржився нардеп Олексій Рябчин з «Батьківщини», оскільки він заперечував, що значився помічником екс-регіонала Олега Царьова. Утім, виявилося, що Олексій Рябчин все ж був його помічником, але не знав про це.

Єдиний недолік інструменти – немає можливості верифікувати інформацію про людину через відсутність дат народження. У такому випадку треба писати окремий запит у Верховну Раду з проханням підтвердити чи спростувати інформацію. 

Система контролю за публічними фінансами

Координатор ГО «Центр UA» Андрій Андрушків розповів про систему контролю за публічними фінансами. Реформа цієї системи – це пріоритет ГО «Центр UA» на наступні декілька років.

За його словами не достатньо побороти корупцію для покращення економічного стану в країні. Не менш важливою проблемою є недоцільне використання коштів. Наприклад, комунальні підприємства не несуть відповідальність за те, що вони кладуть асфальт взимку або в дощ.  

«В Україні немає законодавчої рамки, у якому визначається поняття неефективного використання коштів», – пояснює Андрій Андрушків. 

На фото - Андрій Андрушків

«Доступ до правди»