Судова реформа: чи зможуть не адвокати захищати нас у судах з доступу?

12 грудня 2017 12:59

%d0%b0%d0%b4%d0%b2%d0%be%d0%ba%d0%b0%d1%82

Уже 15 грудня 2017 року, тобто за три дні, набувають чинності зміни до Цивільного кодексу та Кодексу адміністративного судочинства, які зокрема вносять корективи щодо представлення в судах. Згідно зі змінами, представництво в судах, і в адміністративних справах теж, зможуть здійснювати лише адвокати. Щоправда, з усіх правил є винятки. Яким чином буде вирішуватися питання представництва у справах з доступу до інформації?

Поштовхом до даного обговорення став пост у Фейсбуку відомого медіа-юриста Романа Головенка, Інститут масової інформації.

До заочної дискусії з ним «Доступ» запросив також провідних юристів галузі:

Олександр Бурмагін, Платформа прав людини

Людмила Опришко, Платформа прав людини

Віта Володовська, Центр демократії та верховенства права

 

Роман Головенко, медіа-юрист, Інститут масової інформації

«Тим, хто практикує в суді справи з доступу до інформації і не є адвокатом, не дуже пощастило»

В контексті представництва в суді неадвокатом у ГПК передбачено «малозначні справи»: 1) якщо ціна позову не перевищує 100 прожиткових мінімумів для працездатних; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім тих, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ з ціною позову більше п'ятисот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Нова редакція ЦПК дає аналогічне визначення малозначної справи (спору).

А от в КАСУ вже інакше визначення: «Адміністративна справа  незначної складності (малозначна справа) – адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин». 
І це ще не все: 
«Для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо:

1) прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з ПС, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України "Про запобігання корупції" займають відповідальне та особливо відповідальне становище;

2) оскарження бездіяльності СВП або розпорядника щодо розгляду звернення або запиту на інформацію;

3) оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності СВП щодо соцвиплат;

4) припинення за зверненням СВП юросіб чи підприємницької діяльності ФОПів у випадках, визначених законом, чи відміни державної реєстрації такого припинення;

5) оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності СВП щодо в’їзду (виїзду) на тимчасово окуповану територію;

6) оскарження рішення СВП, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

7) стягнення грошових сум, що ґрунтуються на рішеннях СВП, щодо яких завершився встановлений цим Кодексом строк оскарження;

8) типові справи;

9) оскарження НПА, які відтворюють зміст або прийняті на виконання НПА, визнаного судом протиправним і нечинним повністю або в окремій його частині;

10) інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження;

11) перебування іноземців або апатридів на території України."
Навіщо було плодити в КАСУ сутності й фактично давати два різних визначення в Кодексі - відомо, мабуть, лише патріархам радянської правової системи.

Тим, хто практикує в суді справи з доступу до інформації і не є адвокатом, не дуже пощастило, бо вони будуть допущені лише в справи про оскарження бездіяльності розпорядника (+типові справи).

Олександр Бурмагін, медіа-юрист, Платформа прав людини

«Мабуть, збільшиться кількість справ, де запитувачі будуть представляти себе особисто»

- Наскільки пощастило і кому, думаю, покаже тільки практика застосування нового КАС.

Насамперед, мова йде про тлумачення «оскарження бездіяльності» в контексті розгляду спорів із розпорядниками. Якщо суди будуть це тлумачити тільки як суто фактичне і формальне «ненадання відповіді» (запит подав, відповіді немає – вчиняється бездіяльність) та/або «порушення строків» (на 6-й робочий день з моменту отримання розпорядником запиту починається бездіяльність, яку може бути оскаржено), то звісно коло можливої участі юристів-не адвокатів буде значно звужене.

Проте, можливо практика продовжить сьогоднішню, яка сформувалась навколо застосовування статті 183-2 поки ще чинного КАС.

Нагадаю, що там міститься аналогічне новому КАС формулювання, як підстава для застосування скороченого провадження – «оскарження бездіяльності суб’єкта владних повноважень або розпорядника інформації щодо розгляду звернення або запиту на інформацію».

І, адміністративні суди застосовують це скорочене провадження практично у всіх спорах із розпорядниками у випадках відмов, а не тільки у випадках формальної бездіяльності – не надання відповіді.

Іншими словами, вкладають в слова «оскарження бездіяльності» і не надання інформації на запит – відмову в задоволенні запиту. Апеляційні адміністративні суди, принаймні у моїй практиці, саме таку позицію широкого тлумачення підтримували завжди.

Також, із вступом в силу нового КАС, мабуть, збільшиться кількість справ, де запитувачі будуть представляти себе особисто (самопредставництво).

Як свідчить наша практика, за умови професійно складеного позову, навіть дистанційній консультаційній юридичній підтримці можна ефективно захищати своє право на доступ.

Звісно, є складні справи, де без юриста буде геть важко. Проте, в загальній масі, їх не так багато.

Слід звернути увагу і на визначення «типові справи», оскільки у сфері доступу ця категорія теж буде існувати, що автоматично дозволятиме юристам без статусу адвоката представляти інтереси запитувачів. Згідно з новою редакцією КАС, «типові адміністративні справи – адміністративні справи, відповідачем у яких є один і той самий суб'єкт владних повноважень (його відокремлені структурні підрозділи), спір у яких виник з аналогічних підстав, у відносинах, що регулюються одними нормами права, та у яких позивачами заявлено аналогічні вимоги». Наскільки цей механізм буде широко застосований взагалі, і в частині доступу, зокрема – теж покаже тільки практика.

Людмила Опришко, адвокат, Платформа прав людини

«Юрист може підготувати клопотання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження»

- Я не можу в повній мірі погодитись із Романом щодо того, що юристи, які не є адвокатами, не зможуть бути представниками у справах про доступ до публічної інформації, крім справ про оскарження бездіяльності розпорядника інформації та типових справ. 

Дійсно, нова редакція Кодексу адміністративного судочинства України дозволяє не адвокату здійснювати представництво у справах незначної складності (частина 2 статті 57 КАСУ). До таких однозначно відносяться справи з питань оскарження бездіяльності суб'єкта владних повноважень або розпорядника інформації щодо розгляду звернення або запиту на інформацію. 

Проте закон дозволяє визнати справою незначної складності й будь-яку іншу справу, в тому числі й інші категорії справ щодо доступу до публічної інформації, у яких не заявляються вимоги майнового характеру.

Про те, що впливає на прийняття зазначеного рішення, та про порядок розгляду малозначних справ написано у Главі 10 Кодексу. Зважаючи на це, юрист, який не є адвокатом, але хоче здійснювати представництво у справах про доступ до публічної інформації в суді, готуючи позовну заяву може підготувати клопотання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження. Якщо суд його задовольнить, він зможе представляти в суді інтереси позивача.

Що ж стосується здійснення представництва у типових справах, то, на мій погляд, імовірність того, що серед них будуть справи про доступ до публічної інформації, дуже низька. Адже такі справи пов'язані із систематичним порушенням права на доступ до публічної інформації одним і тим самим розпорядником інформації у типових ситуаціях. Таке трапляється не так часто. У моїй практиці такого не було.

 

Віта Володовська, медіа-юрист, Центр демократії і верховенства права

«Автоматичне» право юриста без статусу адвоката вести справу по доступу буде стосуватись лише оскарження бездіяльності»

- В цілому я погоджуюсь з думкою Романа. «Автоматичне» право юриста без статусу адвоката вести справу по доступу буде стосуватись лише оскарження бездіяльності, тобто, наприклад, ненадання відповіді на запит. В усіх інших випадках потрібно буде додатково обґрунтовувати незначну складність справи.

Відповідно до нової редакції Кодексу адміністративного судочинства, який набуде чинності 15 грудня, позивач може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника,  яким, за загальним правилом, має бути адвокат.

Юрист без статусу адвоката має право бути представником позивача у справах незначної складності та «в інших випадках, визначених цим Кодексом». Такі винятки, до речі, чітко не передбачені, але можливо тут ідеться про особливості здійснення представництва у справах, пов’язаних з виборчим процесом, де інтереси кандидата може представляти довірена особа.

Нова редакція КАСУ прямо передбачає, що однією із категорій справ незначної складності є оскарження лише бездіяльності суб’єкта владних повноважень або розпорядника інформації щодо розгляду запиту на інформацію. Однак, це не виключає того, що інші категорії справ по доступу також можуть відноситись до справ незначної складності. Так, відповідно до визначення, малозначною є адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин. Серед категорій малозначних справ також передбачено «інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження».

Тому у випадку з оскарженням неправомірної відмови в наданні інформації, для того, щоб суд визнав справу малозначною, варто буде одночасно з поданням позовної заяви подавати клопотання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження (без підготовчого засідання та судових дебатів, а за відсутності відповідного клопотання– і без участі сторін).

 

Підготувала Леся Ганжа, «Доступ до правди»