Справа будинку Новікова: чи може суд надати фінансову інформацію про власника історичної пам’ятки? (+ коментар юриста)

16 лютого 2016 12:17

26

Фото Олега Сідлецького

«Отримання інформації із відправлення правосуддя здійснюється виключно відповідно до процесуальних законів, в порядку, визначеному Інструкцією з діловодства в господарських судах України, і не є предметом регулювання Закону України «Про доступ до публічної інформації», у зв’язку з чим, запит задоволенню не підлягає».

Таку відповідь від Київського апеляційного господарського суду отримала журналістка Віра Балдинюк, головна редакторка онлайн-видання «Коридор», на інформаційний запит про надання плану санації та підстав продовження процедури санації ЗАТ «Консул».

ЗАТ «Консул» є власником відомої архітектурної пам’ятки – будинку Новікова, що на Подолі (Київ, Верхній Вал, 28/12), котрий внесено до реєстру об’єктів культурної спадщини згідно з наказом Головного управління охорони культурної спадщини від 25.06.2011 № 10/38-11.

Будинок руйнується, а власник не веде реставраційних робіт, посилаючись на банкрутство.

«Ведеться справа про банкрутство «Консула». І в рамках цієї справи затверджено план санації, який передбачає, що інвестор профінансує реконструкцію цього будинку», - так коментував ситуацію Михайло Ілляшев, засновник і старший партнер юридичної компанії «Ілляшев і партнери», яка веде справи ЗАТ «Консул».

Фото www.podol.ho.ua

Подробиці у тексті Будинок Новікова на Подолі: справа про умисне вбивство

«Оскільки перспективи реставрації непересічної пам’ятки архітектури напряму пов’язані із планом санації ЗАТ «Консул» та пришвидшенням цієї процедури, то отримання інформації про підстави продовження санації має велику суспільну важливість», - коментує подання запиту Віра Балдинюк.

Сучасний вигляд будинку

З огляду на суспільну важливість питання, чи прав був суд, коли відмовив надати відповідь журналістці на інформаційний запит?

Відповідає юрист Христина Буртник, Інститут медіаправа (ІМП):

1.      Щодо правомірності відмови суду та обов’язку надавати інформацію

Стосовно того, чи зобов’язаний суд надавати копії матеріалів судової справи, до яких відноситься звіт про виконання плану санації, зазначимо, що однозначної практики з цього питання немає. Дуже часто суди відмовляють у наданні такої інформації, адже процесуальним законодавством не передбачено право сторонніх осіб знайомитись із матеріалами судової справи.

Проте, зазначимо, що у практиці ІМП уже є успішна справа із отримання матеріалів суду завдяки обґрунтуванню суспільного інтересу, тобто шляхом отримання документів на запит на публічну інформацію.

Закон «Про доступ до публічної інформації» зобов’язує розпорядників інформації, надавати будь-якій особі на запит публічну інформацію, яка не є обмеженою у доступі та створена або отримана розпорядником інформації в процесі виконання своїх обов'язків.

Оскільки звіт про виконання плану санації у вищезазначеній справі, отриманий під час здійснення судом своїх функцій, випливає висновок, що він отриманий розпорядником інформації в процесі виконання своїх обов'язків, тобто здійснення своєї діяльності.

Аналогічний висновок міститься у Постанові № 11 від 30.09.2013 року Вищого адміністративного суду України «Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 13 січня 2011 року №2939-VI «Про доступ до публічної інформації», а саме:

«Зі змісту частини першої статті 1 Закону випливає, що публічна інформація отримується або створюється в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством.

Синтез цієї норми дає можливість зробити висновок про те, що під обов'язками суб'єктів владних повноважень, передбачених чинним законодавством, необхідно розуміти також обов'язки цих суб'єктів не тільки під час виконання владних управлінських функцій, а й інші обов'язки, в тому числі ті, що передбачені процесуальним законодавством.

Тобто на визначення інформації публічною не впливає те, при виконанні яких обов'язків суб'єктом владних повноважень вона отримана та яким законодавством ці обов'язки визначені».

Таким чином можна зробити висновок, що у процесі здійснення своєї діяльності суди повинні керуватись не тільки процесуальним законодавством, а й Законом «Про доступ до публічної інформації», який, до речі, має вищу юридичну силу ніж Інструкція з ведення діловодства (а у випадку розбіжності в регулюванні цими двома нормативно-правовими актами потрібно використовувати акт вищої юридичної сили).

Варто також зазначити, що у п. 3.7.1. вищезазначеної Інструкції прямо передбачено, що робота із запитами на інформацію в суді ведеться відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації».

Тому відповідь суду, що дія Закону «Про доступ до публічної інформації» на нього не поширюється, є неправомірною

2.      Щодо запитуваної інформації

Відповідно до ст. 36 Закону «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» звіт керуючого санацією повинен містити:

·         баланс боржника на останню звітну дату;

·         розрахунок прибутків і збитків боржника;

·         відомості про наявність у боржника грошових коштів, які можуть бути спрямовані на задоволення вимог кредиторів боржника;

·         відомості про дебіторську заборгованість боржника на дату подання звіту та про нереалізовані права вимоги боржника;

·         відомості про стан кредиторської заборгованості боржника на дату подання звіту.

·         докази задоволення вимог конкурсних кредиторів згідно з реєстром вимог кредиторів (додаються до звіту).

Такі відомості загалом не є відкритими у доступі. Звіт про виконання плану санації надається комітету кредиторів і доступ до інформації має обмежене коло осіб.

3.      Щодо шляхів отримання інформації.

Пропонуємо відправити повторний запит. У запиті пропонуємо довести, що інформація становить суспільний інтерес і повинна бути надана.

Варто вказати, що запитувач є журналістом та звернути увагу суду також на положення п. 7.1.1.3. Положення про взаємодію судів із засобами масової інформації та журналістами, яке передбачає доступність матеріалів справи у випадку існування суспільного інтересу.

У даному випадку суд, як розпорядник інформації, в разі переважання суспільного інтересу над шкодою, яка може бути завдана від розголошення такої інформації, повинен надати запитуваний документ (це правило називають «трискладовим тестом» - ч. 2 ст. 6 Закону «Про доступ до публічної інформації»).

 

Леся Ганжа«Доступ до правди»