Постанова Пленуму ВАСУ: революція адекватності

21 Жовтня 2016 13:37

Вищий адміністративний суд України оприлюднив постанову Пленуму «Про практику застосування адміністративними судами законодавства про доступ до публічної інформації», фактично встановивши в країні єдині правила розгляду справ про доступ в українських судах.

Як писав «Доступ», за цю постанову одноголосно проголосували всі 55 суддів, що взяли участь у Пленумі.

«У цій постанові ВАСУ виписав як рекомендації те, що ми роками з журналістами писали в позовах, як правову позицію», - так коментував на своїй сторінці у Фейсбуку прийняття постанови Олександр Бурмагін, медіа-юрист Інституту розвитку регіональної преси.

«Доступ до правди» опитав медіа-юристів, попросивши їх відповісти на запитання, що є найважливішим у цій постанові, наскільки вона має змінити судову практику, яким чином вона може вплинути на розгляд тих справ, які у вас зараз слухаються чи прийняті до розгляду в судах.

Відповіді пропонуємо увазі читачів.

Віта Володовська, Центр демократії і верховенства права

Ухвалення нової Постанови ВАСУ щодо доступу є довгоочікуваним та, однозначно, позитивним кроком до підвищення рівня судового захисту прав громадян на інформацію. На відміну від попередньої постанови трирічної давнини, цього разу судді не обійшли увагою багатьох актуальних питань, які на практиці не завжди вирішувались на користь запитувачів: доступ до інформації комунальних підприємств, автобіографій кандидатів на виборах, інформації про вільні земельні ділянки державної чи комунальної власності та ін. До слова, на розгляді у Європейському суді з прав людини вже кілька справ щодо неправомірності відмов ЦВК в наданні автобіографій кандидатів. 

Корисним для запитувачів може стати посилання на тлумачення ВАСУ щодо права особи самостійно обирати форму одержання інформації: розпорядник має забезпечити сканування документів, якщо запитувач хоче отримати їх у електронній формі і це не є для нього технічно неможливим чи надмірно обтяжливим. ВАСУ також наголошує, що вибірка інформації з різних документів не повинна вважатись «створенням нової інформації», на що часто посилаються розпорядники у своїх відписках.

Включення подібних гарантій до Постанови ВАСУ, яка є обов’язковою до врахування усіма адміністративними судами, дозволяє сподіватись, що подібні питання все рідше ставатимуть предметом оскарження, а експерти зможуть скерувати свої зусилля від відстоювання, здавалося б, логічних та однозначних вимог законодавства, на подальше вдосконалення стандартів права знати.

Христина Буртник, Центр демократії і верховенства права

Вважаю, що надзвичайно корисним роз’яснення про те, що суди зобов’язані розглядати справи за позовом об’єднань громадян без статусу юридичної особи. Раніше деякі суди відмовлялись навіть відкривати провадження, якщо позов надійшов від такої особи, адже за Кодексом адміністративного судочинства України вони не мають процесуальної правоздатності. Виходить, що законодавець наділив такі об’єднання матеріальним правом на доступ до інформації, а захистити його у суді вони не можуть. ВАСУ наголошує, що це обмеження можливості звернутись до суду за захистом своїх прав є запереченням самої суті права на суд.

При розгляді справ про не дотримання строків надання відповіді значно спростить обрахування строку положення, яке визначає, що датою надання розпорядником відповіді є дата здачі листа на пошту, а не дата, проставлена на відповіді. Це зменшить можливість зловживання чиновниками – проставлення дати відповіді заднім числом.  

У випадку, коли розпорядник отримав запит на публічну інформацію, який по своїй суті є зверненням, такий розпорядник повинен протягом п’яти робочих днів повідомити, що запит на інформацію буде розглядатися як звернення (а отже, у зовсім інші строки). Таке повідомлення покращить комунікацію між запитувачем і розпорядником. Також це може усунути конфліктні ситуації, адже не отримавши відповідь протягом п’яти днів запитувачі надсилають скарги чи звертаються до суду за захистом свого порушеного права, що також створює додаткове навантаження на розпорядника.

Також у Постанові наведено широкий перелік того, що потрібно враховувати при визначенні суспільного інтересу. Згадано й те, що запитувач самостійно може вибрати форму отримання відповіді та просити надіслати йому відповідь на електронну адресу. Запитувач також може попросити документи у сканованому вигляді і розпорядник повинен надати їх у такому вигляді, якщо тільки це не буде технічно неможливим (наприклад, інформація зафіксована на відеоносії) чи не становитиме надмірний тягар, враховуючи ресурсні можливості розпорядника.

Людмила Панкратова, Інститут розвитку регіональної преси

Постанова визначає багато ключових моментів, які можуть змінити судову практику у розгляді справ про доступ до публічної інформації, зокрема, це і визначення "публічної інформації", що відображена та задокументована, і пояснення стосовно того, що комунальні підприємства є розпорядниками інформації не тільки про використання бюджетних коштів, а також і про  розподіл доходів від надання послуг (продукції, товарів), виплати заробітної плати працівникам, використання вкладів та дотацій з бюджетів, інші витрати, та прізвища, імена, по батькові фізичних осіб та найменування юридичних осіб, які отримали ці кошти або майно, а обмеження щодо надання такої інформації можуть бути встановлені тільки у конкретних випадках. 

Важливим є обґрунтування відкритості всієї  інформація про ціни/тарифи на житлово-комунальні послуги і відповідні документи, які становлять суспільний інтерес, а суб’єкти господарювання які їх встановлюють є розпорядниками. 

Дуже важливим є пункт 6.4. Постанови, який вказує на критерії визначення суспільного інтересу, так само як і посилання на практику Європейського суду з прав людини щодо визначення віднесення питань до суспільного інтересу. 

Вказані положення зобов’язують суди звертати увагу саме на суспільно-важливу інформацію, надають критерії для її визначення, а також звертають увагу судів на міжнародну практику. Безумовно, це полегшує завдання запитувачів та юристів, які їх представляють, отримати відповіді на питання, які цікавлять людей. 

Підготувала Леся Ганжа, Оксана Ставнійчук,«Доступ до правди»

Фото - apcourtkiev.gov.ua