Немає грошей – не буде інформації: 6 400 гривень за виконання рішення суду

18 квітня 2017 13:07

Oleksandr_burmahin3

Попри рішення судів першої та другої інстанції, Новокраматорський машинобудівний завод так і не надав декларації депутатів Краматорської міськради, що працюють на підприємстві. Активісти відкрили виконавче провадження, за яке довелося викласти 6 400 гривень авансового платежу

«При виконанні постанови було виявлено, що у листопаді 2016 року у приміщенні відділу кадрів та режиму ПАТ НКМЗ, де зберігалися запитувані вами документи, стався порив системи тепломережі, і деякі документи, внаслідок тривалого знаходження в гарячій воді, були зіпсовані та утратили практичне значення, про що працівниками відділу кадрів та режиму ПАТ НКМЗ було складено Акт «Щодо виділення до знищення документів», – ідеться у відповіді підприємства журналісту та громадському активісту Андрію Романенку, координаторові Центру громадського контролю «Дій! Краматорськ».

Після такого листа Романенко відкрив виконавче провадження. Тепер виконавці мають зобов’язати ПАТ НКМЗ виконати рішення суду.

Однак за відкриття виконавчого провадження довелося викласти круглу суму – дві мінімальні заробітні платні, тобто 6 400 грн. Це перший прецедент у справах по доступу до інформації, коли активістові, згідно з новим законом, довелося заплатити чималий платіж, аби добитися надання публічної інформації. Тою, яка і так має бути відкритою.

Як відомо, з 5 жовтня вступив в силу Закон України «Про виконавче провадження» у новій редакції. Одним із нововведень є те, що стягувач відтепер повинен здійснювати авансовий внесок на проведення виконавчих дій.

Статтею 26 передбачено, що до заяви про відкриття виконавчого провадження стягувач зобов’язаний додати квитанцію про сплату авансового внеску в розмірі 2% від суми, яка підлягає стягненню. Це у випадку, якщо спір майновий. Якщо ж рішення суду немайнового характеру, якими є справи з доступу до інформації, доводиться сплачувати один розмір мінімальної заробітної плати – якщо боржник фізична особа. Якщо ж боржник юридична особа, а розпорядники інформації – це тільки юрособи, то стягувач має сплатити аж дві мінімальні зарплати (3200х2=6400 грн.)

І виходить парадоксальна ситуація, коли немає грошей – не буде й виконання рішення суду.

Щоб уникнути цього, громадські організації підписали меморандум про створення коаліції за зменшення фінансових бар’єрів у справах по доступу до публічної інформації. Основна мета кампанії – зменшення судового збору в адмінсудах та скасування авансового внеску у виконавчих провадженнях у справах про доступ до публічної інформації.

Чому це важливо, читачам «Доступу до правди» пояснює медіа-юрист Олександр Бурмагін, ГО «Платформа прав людини» (на фото).

- Питання в тому, що виконавче провадження є невід’ємною складовою обов’язковості виконання судового рішення.

А це вже ст. 6 Конвенції про права людини – право на справедливий судовий розгляд, а етап виконання рішення є частиною цього права, яке зафіксовано в ст. 6 Конвенції з прав людини.

Бо немає сенсу в судочинстві, якщо його виконання залежить від доброї волі того, кому присуджено його виконати, а якщо такої доброї волі немає – то від здатності іншої сторони сплатити збір за виконавче провадження.

Якщо рішення суду є необов’язковим до виконання, то можна взагалі говорити про доцільність існування цієї гілки влади взагалі. 

Європейський суд неодноразово розглядав справи по судовому збору як частині забезпечення цього права. У його рішеннях однозначно сказано, що майнові цензи не повинні нівелювати право на справедливий судовий розгляд.

А в Україні, виходить, два бар’єри: один – це судовий збір, другий – авансовий платіж за примусове виконання.

Причому авансові платежі передбачено різні за розміром, але саме немайнові спори проти юридичних осіб, тобто всі справи про доступ до інформації, це 6 400 грн, тобто дві мінімальні заробітні плати.

Я можу зрозуміти, чому запроваджено судовий збір. Бо один з мотивів – це фінансова відповідальність позивача. Бо є такий момент, що позивачі зловживають подачею позовів, а суди перевантажено фейковими справами. Але для чого ще один бар’єр у вигляді виконавчого провадження, та ще й у такій великій сумі?

Можна собі уявити, що активіста у регіоні, який вирішить заплатити аванс за виконавче провадження дві місячні зарплати просто виженуть з дому.

Як на мене, авансовий платіж найболючіше б’є по доступу до інформації. Бо від його сплати звільняються – стягнення заробітної плати, поновлення на роботі, тобто трудові спори, а також соцвиплати – пенсії, шкода від заподіяного каліцтва, ушкодження здоров’я, смерть; аліменти; відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої злочином.

Щодо справ про доступ, то тут ще принциповим є момент, що ці спори мають публічно-правовий характер. Це спір людини й органів влади, а предметом його є публічне питання, яке часто носить масовий характер, бо пов'язаний, припустімо, з недосконалістю законодавства, що призводить до різних потрактувань тих чи інших норм.  

Тут немає жодного приватного інтересу, як правило ідеться про публічні речі – антикорупційні, забезпечення прозорості органів влади тощо.

А від грудня 2016 року, коли було запроваджено цей платіж, ситуація така: немає грошей – немає виконавчого провадження, немає виконавчого провадження – розпорядник може не остерігатися кримінальної справи за умисне невиконання рішення суду.

Леся Ганжа, «Доступ до правди»

 

Читайте також:

Підписано меморандум за зниження судового збору по доступу

Декларації втонули: НКМЗ програв суди, але декларації депутатів міськради так і не надав

Апеляційний суд зобов’язав НКМЗ надати декларації депутатів міськради

Суд зобов’язав надати декларації 18 депутатів Краматорської міськради, що працюють на НКМЗ

 

Чому НКМЗ не вважає декларації депутатів Краматорської міськради суспільно важливими?