Моніторинг відкритості Нацполіції: «Нашому монітору влаштували допит із записом на диктофон»

13 жовтня 2017 11:00

Img_0135

Іван Юрчик, експерт Асоціації українських моніторів дотримання прав людини в діяльності правоохоронних органів, під час конференції, присвяченої Дню права знати, презентував результати моніторингу відкритості органів Національної поліції, який асоціація проводила у рамках Платформи «Омбудсман+». 

Із квітня 2017 року Асоціація УМДПЛ здійснила моніторинг 151 установ Національної поліції України.

Відкритість оцінювалась відповідно до адаптованої «Методології оцінки рівня забезпечення доступу до публічної інформації суб’єктами владних повноважень», яку розробили громадські експерти у співпраці з Секретаріатом Уповноваженого ВРУ з прав людини у 2016 році. Оцінювалися відповіді на запити, сайти, інформаційні стенди, доступ до приміщень розпорядників, можливість подачі особистого запиту та інші моменти відкритості державного органу. Результати моніторингу представлено в таблицях.

З виступу Івана Юрчика на конференції до Дня права знати:

- Одразу зазначу, що презентовані результати є проміжними, ми продовжуємо  дослідження.

Хотілося б говорити про позитивні моменти, але жодна з установ не досягла відмітки 80% забезпечення відкритості. Тільки декілька органів досягли середнього рівня, решта – не досягли.

Моніторячи те, як Нацполіція відповідає на запити, ми очікували отримати певний набір актів , якими органи поліції керуються у своїй роботі.

Натомість отримали – скажімо так – фіксації уявлень різних управлінь про те, як має забезпечуватися доступ. Це були і застарілі накази МВС, і набір норм правових актів, які стосуються або й взагалі не стосуються доступу.

Часто, коли монітори запитували у розпорядника документ, нам надавали витримку або описували його так, що неможливо було зрозуміти його суть. Цілих сім органів надали відповіді, за якими не можна було взагалі оцінити рівень відповідей на питання наших запитів, тому вони отримали нулі.

Були ситуації,  коли я телефонував і намагався з’ясувати інформацію додатково. Але загальної проблеми бюрократичних відписок це не знімає.  

Із позитивного можемо зазначити, що внаслідок нашого моніторингу, три управління в областях швиденько напружилися і зробили власні накази стосовно забезпечення доступу.

Були такі запитання, які всі розпорядники намагалися ігнорувати. Це стосується питань роботи з інформацією, що має гриф «Для службового користування».

Існує профільний наказ, але у ньому не зовсім зрозуміло, як проводиться трискладовий тест, як утворюються згадані в наказі комісії для проведення таких тестів. На ці запитання поліціанти воліли не відповідати.

Загалом, ми зафіксували стандартні проблеми усіх відповідей на запити – порушення строків, неправомірні відмови, посилання на те, що інформацію можна отримати з загальнодоступних джерел.

Щодо сайтів управлінь, то складається враження, що сайти Нацполіції не є надійним джерелом інформації. Часто представлена на них інформація неповна або неактуальна, розміщена незручно і нелогічно.

Інформаційні стенди є далеко не у всіх відділках поліції. Деякі скаржилися на брак ресурсу, але я розумію, що може бути складно встановити пандус, але не так складно зробити стенди.

Великою проблемою є брак знань в осіб, що відповідають за доступ.

Був випадок, коли нашому монітору влаштували допит із записом на диктофон, з дуже незручними запитаннями від заступника начальника відділку поліції. І це людина просто прийшла зробити запит…

Тобто про доступ до публічної інформації і закон в цьому відділку і не чули.

За моїми спостереженнями, відкритість розпорядника залежить від того, якою є воля безпосереднього керівника і рівень його знань про доступ. Так, є питання які регулюються на рівні МВС чи Нацполіції, але відповідальні особи можуть багато чого змінити.

Рівень імплементації необхідних норм для забезпечення доступу до публічної інформації в офіційних документах, якими керуються в своїй роботі установи Національної поліції України

Перелік параметрів, за якими проводилась оцінка рівня наповненості сайтів, відповідно до номерів, вказаних в шапці таблиці: 1.1- Визначено спеціальний структурний підрозділ, який організовує доступ до публічної інформації або визначено посадову особу, яка організовує доступ до публічної інформації 1.2 - Забезпечено систематичне оприлюднення публічної інформації 1.3 - Затверджено порядок опрацювання (розгляду) запитів на інформацію 1.4 - Визначено спеціальні телефон, факс, електронну скриньку та поштову адресу для отримання запитів 1.5 - Затверджено систему обліку документів, що містять публічну інформацію 1.6 - Наявність порядку обліку запитів на інформацію 1.7 - Наявність спеціального місця для роботи запитувачів з документами чи їх копіями 1.8 - Затверджено розмір плати за копіювання або друк документів, які містять публічну інформацію 1.9 - Затверджено порядок (інструкцію) щодо обмеження доступу до інформації, яка не суперечить діючому законодавству

 

Наталія Патрікєєва, «Доступ до правди»