Людмила Опришко про моніторинг відкритості судів: «Чотири суди отримали найвищий рейтинг»

31 жовтня 2017 11:24

%d0%be%d0%bf%d1%80%d0%b8%d1%88%d0%ba%d0%be

Людмила Опришко, адвокат, медіа-юрист, ГО «Платформа прав людини», під час конференції, присвяченої Дню права знати, презентувала два дослідження: моніторинг офіційних сайтів суддів та оприлюднення комунальними підприємствами інформації, пов’язаної із використанням публічних коштів.

При моніторингу ППЛ проаналізувала 42 сайти апеляційних інстанцій, сайт Верховного та Конституційного суду.

Дослідження охопило чотири локації: Київ та Київську область, Харків та Харківську область.

З виступу Людмили Опришко на конференції:

- У травні судова влада поновила веб-портал,  а ми почали проводити моніторинг  червні.

У працівників суду було мало часу, щоб перенести та наповнити інформацією нові сайти. Але співробітники апаратів судів ретельно працювали над тим, щоб ця інформація з’явилась – часто за наповненням можна було спостерігати в режимі онлайн.

Чотири суди отримали найвищий рейтинг (із показниками відкритості понад 81%),  Більшість мають середній (61%-80%) або задовільний рівень (від 41% до 60%) . Фактично,  результати непогані. Жоден із судів не має незадовільної оцінки (менше 20%).

Найкраще на сайтах представлена загальна інформація. Судова влада розробила інформаційні системи, які добре структурують дані, в них легко знайти дату і суддю, місце розгляду. Добре зроблені системи із оприлюднення інформації про очищення влади.

Моніторинг – це живий інструмент, який допомагає наповнювати сайти. Такого високого рівня вдалося досягти ще й через те, що в моніторингу є період комунікації.

Попередні результати ми надсилаємо суддям і вони можуть надіслати у відповідь уточнення, а також внести виправлення на сайт. Були такі суди, які на 30% покращили свій рейтинг, ставши одними із лідерів.

 

Щодо другого дослідження. Моніторинг комунальних підприємств відбувався вперше, тому ми не мали сталої методології. Експерти орієнтувалися на методику оцінювання веб-сайтів органів влади, але параметри були визначені згідно закону «Про відкритість використання публічних коштів» .

Цей закон діє в Україні протягом двох років і цікаво було подивитися, наскільки він виконується, чи зручно громадянину знайти необхідну інформацію. 

Наші висновки такі.

По-перше, 86 із майже 400 комунальних підприємств взагалі не створили своїх кабінетів, 122 хоч і створили, але вони містять лише загальну інформацію. Лише 150 підприємств наповнювали свої кабінети. Але тої інформації, як там представлено, явно недостатньо.  Ми оцінили рівень доступності як переважно низький.

Є дві основні причини, які викликають такий стан – багато хто не знає і не розуміє вимог закону . До нас надходили листи, в яких говорилися: «Вибачте, а навіщо вам моніторинг,  ви що, хочете перевірити, чи ми правильно витрачаємо кошти? А ми взагалі їх не отримуємо».

Друга причина – технічні проблеми із сайтом. Тому тут для нас є поле для роботи, і ми готові обговорити ці проблеми з адміністраторами сайту, аби покращити доступ до інформації. Тому що, наголошу, моніторинг – це не самоціль, а живий механізм покращення системи доступу.

Наталія Патрікєєва, «Доступ до правди»