«Інформаційний комісар? Чому ні?». Кандидати на Омбудсмана про доступ до інформації

24 травня 2017 18:52

Img_4647_%281%29

Комітет Верховної Ради з питань прав людини визнав кандидатури депутатів Сергія Алексєєва (Блок Петра Порошенка), Людмили Денисової («Народний фронт») й адвоката Андрія Мамалиги такими, що відповідають вимогам закону про Омбудсмана. Це рішення члени комітету прийняли сьогодні на засіданні.

За кандидатуру Денисової попередньо зібрано 125 підписів депутатів, за Алексєєва – 123 підписи, а за кандидатуру Мамалиги – 116 підписів.

Комітет з прав людини прогнозує, що парламент розгляне питання призначення Омбудсмана на пленарному засіданні 6 червня.

Відповідно до закону про Уповноваженого, Омбудсманом може бути призначено громадянина України, який на момент обрання досяг 40 років, володіє державною мовою, має високі моральні якості, досвід правозахисної діяльності й протягом останніх 5 років проживає в Україні.

Оскільки офіс Упововаженого з прав людини є основним наглядовим органом у сфері доступу за інформацією, «Доступ до правди» запитав у кандидатів про те, яким вони бачать механізм контролю за забезпеченням права на доступ до публічної інформації, що робитимуть для посилення повноважень Омбудсмана за доступом та про їхню позицію щодо створення інституції інформаційного комісара.

Сергій Алексєєв висловився про інформаційного комісара під час власної промови на засіданні комітету, «Доступ» не встиг йому поставити своїх запитань:

«Один із напрямків моєї діяльності у ролі Омбудсмана – це здійснення контролю над захистом персональних даних. Я є співавтором законопроекту про створення спеціальної посади інформаційного комісара, який буде наглядати і виконувати функції адміністративного впливу щодо захисту персональних даних». 

Андрій Мамалига вважає, що в Уповноваженого є купа нагальних питань, натомість питання інформаційного комісара є суто технічним:

«Інституція комісара – це засіб. Розуміти треба проблему. Звичайно,  у нас є персональні дані і вони підлягають захисту. Але в Україні немає чіткої межі, де інформація під захистом, а де публічна. Я думаю, треба там переглянути і внести певні зміни. Все, що веде до розвитку суспільства, до розвитку відносин – має право на існування.

На сьогоднішні просто є першочергові питання, а є ті питання, які вже можна вирішувати в процесі.

Я за створення інституції комісара. Уповноважений має захищати всі права. Чи буде комісар спеціальний? Я не знаю. Це треба запитувати у тої особи, яка буде обрана Омбудсманом. Я навіть не маю уявлення, який штат Омбудсман має зараз. Можливо, у них такий інформаційний комісар уже є, можливо немає. Не знаю. Якщо є, то вони й далі будуть цим займатися. Це чисто технічне питання, чи буде комісар, чи ні. Я ж не знаю, який бюджет. Я поки що не уявляю, яке фінансування є у Омбудсмана.

Проблема з доступом до публічної інформації є. Закон не виконується. Будь ласка, дайте запит в практично будь-яку державну установу, і вам прийде одразу відповідь, що це персональні дані. Є проблема? Але це треба вирішувати на законодавчому рівні. Омбудсман може подати пропозицію, він має законодавчу ініціативу. Наш Омбудсман займається гасінням пожежі, а він має займатися превентивними заходами».

Людмила Денисова після засідання на питання про доступ відповіла коротко:

«Доступ до інформації буду захищати. Перечитала всі закони – я ж відмінниця. Так, як треба, будемо захищати. І превентивний механізм буде. Інформаційний комісар? Чому ні? Є різні моделі Омбудсмана. Треба буде сідати разом і визначати, якщо мене оберуть. Давайте поживемо і побачимо».

Паралельно із засіданням Комітету Верховної Ради з питань прав людини, на вулиці відбулася Акція-перфоманс «Українцям не потрібен кишеньковий омбудсман!». Активісти громадських правозахисних організацій склали заяву з приводу призначення Омбудсмана, де відзначили, що громадськість не залучили до процесу відбору кандидатів:

«Ми переконані, що гарантувати незалежність кандидатів на зайняття цієї посади та їх відповідність професійним та етичним вимогам, можна лише через проведення відкритого конкурсу із залученням до процесу кандидатів представників громадянського суспільства.

Ми виступаємо категорично проти політичних призначень та «партійних квот» у питанні, що визначає державну політику у сфері прав людини в країні.

Серед учасників конкурсу, достойних посади Омбудсмана, ми бачимо, зокрема, але не обмежуючись лише цими кандидатами: Ларису Денисенко, Євгена Захарова, Валерію Лутковську, Володимира Яворського», –  йдеться у заяві громадських організацій.

Наталія Патрікєєва, «Доступ до правди»

 

Фото Антона Іванова, «Доступ до правди»