Експерти: Конвенція Тромсо і відкриття ЄДР – події року в інформаційній сфері

28 Вересня 2020 06:52

Rtk

28 вересня – міжнародний день права знати або ж права на інформацію. Ми запитали експертів та діячів, чия робота тісно пов’язана з інформацією, яку подію в інформаційній сфері в Україні у сфері доступу до публічної інформації вони вважають «подією №1».

Більшість опитаних проявили вражаючу солідарність, назвавши такою ратифікацію «Конвенції Тромсе» – Конвенції Ради Європи про доступ до офіційних документів

Людмила Опришко, медіаюристка, ГО «Платформа прав людини»:

«Подією №1 стала ратифікація Україною Конвенції Ради Європи про доступ до офіційних документів (Тромської Конвенції). Відповідний Закон про ратифікацію Верховна Рада України прийняла 20 травня 2020 року. Україна стала десятою країною, яка ратифікувала цей міжнародний документ, запустивши таким чином міжнародний механізм доступу до офіційних документів. Тепер відкрито дорогу до створення першої в світі міжнародної системи моніторингу у сфері доступу до публічної інформації». 

Тетяна Олексіюк, медіаюристка, експертка з питань доступу до публічної інформації:

«Конвенція Тромсо. Оскільки вона дає нам однозначну відповідь, чи визнається право на доступ на міжнародному рівні. Тепер немає необхідності доводити наявність права знати через передбачене Європейською Конвенцією право на свободу вираження. Крім того, сподіваюся, спеціальні міжнародні органи, які будуть створені відповідно до вимог Конвенції, будуть здійснювати міжнародний моніторинг та далі розвивати міжнародні стандарти у цій сфері. Це дійсно крок на новий рівень».

Віктор Барвіцький: Ми часто маємо справу із зловживаннями у сфері доступу |  Доступ до правди

Віктор Барвіцький, представник Уповноваженого з дотримання права на інформацію та представництва в Конституційному Суді України:

«Безперечно позитивним кроком на шляху до продовження обговорення необхідності покращення законодавчого регулювання та внесення відповідних змін, зокрема до чинного Закону України «Про доступ до публічної інформації», можна вважати ратифікацію Конвенції Тромсо. 

В аспекті інформаційно-просвітницької кампанії необхідно також відмітити освітній серіал «Актуальні питання доступу до публічної інформації. Курс для державних службовців та службовців органів місцевого самоврядування», розміщений на платформі «Дія. Цифрова освіта». Цей серіал спрямований на підвищення рівня знань законодавства з доступу до публічної інформації, запобігання порушенням прав громадян на інформацію у зв’язку з необґрунтованим обмеженням доступу, прискорення процесу оцифрування інформації та використання інтернет-технологій під час її оприлюднення та взаємодії з громадянським суспільством»

Роксолана Стадник, керівниця департаменту інформації та комунікацій з громадськістю секретаріату Кабінету міністрів України:

«Напевно, жодна подія у будь-якій галузі не може змагатися з пандемією COVID-19 та її впливами, в тому числі й на комунікаційну сферу. Нам також довелось пристосовуватись до нових реалій. Під час карантину більшість працівників Секретаріату Кабінету Міністрів України, у тому числі Департаменту інформації та взаємодії з громадськістю, було переведено на дистанційну роботу. Дистанційна робота працівників Секретаріату у вищезазначених інформаційних системах та програмних продуктах є безпечною.

В цьому році до нас частіше звертались із запитами. Лише за два місяці, квітень-травень, ми отримали 40% від кількості запитів, отриманих за весь 2019 рік. Так, у травні 2020 у Секретаріаті Уряду було опрацьовано 692 запити на публічну інформацію, що є абсолютним місячним рекордом за 9 років дії закону».

Надія Бабинська-Вірна, координаторка ініціативи OpenUp:

«Для мене подією року став наш (ініціативи OpenUp) виграш в суді щодо відкритих даних Єдиного державного реєстру фізичних і юридичних осіб у Мін'юсту. Відкриті дані – це щось складне і незрозуміле для багатьох розпорядників, в той час як доступ до даних продається або дані зливають на чорному ринку. Мін'юст приховував більшу частину даних, тимчасом продаючи найбільш важливі бази. Рішення суду визнало незаконність таких дій. Відтепер доступ має бути до повного набору даних, а не його частини. Таке рішення суду важливе для руху відкритих даних, адже зможе слугувати прикладом, як не можна робити, а для інших судів зважати на таку судову практику у вирішення подібних спорів. Завдяки тому, що тепер Мін'юст надає більше (але досі ще не всі дані ЄДР), сервіси, бізнесові та громадські, можуть виокремити ресурси на інші речі, а не сплату за доступ до даних, які за законом мали б бути відкритими. На жаль, зараз існують проблеми з цим набором даних, вони не оновлюються, як це передбачено і потрібно. Тому недостатньо добитись чогось в суді, а потрібно ще й повсякчас слідкувати за тим, щоб розпорядники виконували свої зобов'язання».

«Доступ до правди»