Чи можна надавати прізвища на запит про лікування за бюджетний кошт?

13 Лютого 2018 10:45

Запитувачі звернулися Мукачівської міської ради з проханням надати інформацію про виділення виконкомом Мукачівської міської ради протягом коштів на медичні програми по лікуванню мукачівці, зокрема ПІБ осіб, що отримали ці кошти, суми коштів, а також копії документів, що були підставою для їх отримання.

Чи мусить розпорядник надавати прізвища людей, яким надавалися бюджетні кошти на лікування? А підставові документи, у яких можуть бути зазначені діагнози? Яким чином збалансувати у даному разі право на доступ і лікарську таємницю? – на всі ці питання  відповідає Олександр Бурмагін, юрист, ГО «Платформа прав людини»:

- В цій ситуації, за умови повного задоволення запиту, вступають в пряму суперечку норми щодо доступу до публічної інформації та захисту лікарської таємниці, інформації про стан здоров’я. Тому перед розпорядником стоїть непросте завдання збалансувати конкуруючи інтереси та надати відповідь яка б не призвела до їх порушення.

Отже, з одного боку, маємо гарантії частини 5 статті 6 Закону України «Про доступ до публічної інформації»:

«Не може бути обмежено доступ до інформації про розпорядження бюджетними коштами, володіння, користування чи розпорядження державним, комунальним майном, у тому числі до копій відповідних документів, умови отримання цих коштів чи майна, прізвища, імена, по батькові фізичних осіб та найменування юридичних осіб, які отримали ці кошти або майно.».

Треба звернути увагу, що прямо прописано ПІБ фізичних осіб. Сфера дії норм «умови отримання» та «копії відповідних документів» формально поширюється і на медичну документацію.

Проте, в такому випадку відбудеться порушення декількох законів, які обмежують обіг інформації про стан здоров’я, надання/отримання медичної допомоги тощо.

Зокрема, частиною 1 статті 39-1 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров'я» встановлено, що:

«Пацієнт має право на таємницю про стан свого здоров'я, факт звернення за медичною допомогою, діагноз, а також про відомості, одержані при його медичному обстеженні».

Згідно статті 40 того ж Закону: «Медичні працівники та інші особи, яким у зв'язку з виконанням професійних або службових обов'язків стало відомо про хворобу, медичне обстеження, огляд та їх результати, інтимну і сімейну сторони життя громадянина, не мають права розголошувати ці відомості, крім передбачених законодавчими актами випадків».

Цивільний кодекс України також містить норми щодо захисту інформації про стан здоров’я. У статті 286 ЦК зазначено:

«1. Фізична особа має право на таємницю про стан свого здоров'я, факт звернення за медичною допомогою, діагноз, а також про відомості, одержані при її медичному обстеженні.

2. Забороняється вимагати та подавати за місцем роботи або навчання інформацію про діагноз та методи лікування фізичної особи.

3. Фізична особа зобов'язана утримуватися від поширення інформації, зазначеної у частині першій цієї статті, яка стала їй відома у зв'язку з виконанням службових обов'язків або з інших джерел».

Допомогти розпоряднику при такій «лобовій колізії» має «трискладовий тест», який прописано у частині 2 статті 6 Закону України «Про доступ до публічної інформації» і який передбачає формальні і змістовні умови при обмеженні доступу до інформації:

«Обмеження доступу до інформації здійснюється відповідно до закону при дотриманні сукупності таких вимог:

1) виключно в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя;

2) розголошення інформації може завдати істотної шкоди цим інтересам;

3) шкода від оприлюднення такої інформації переважає суспільний інтерес в її отриманні». 

Обґрунтованою буде відповідь розпорядника, який використовуючи цей тест збалансує конкуруючи інтереси і наведи мотиви, чому і через що інформація надається у певному обсязі, чому і через шкоду яким інтересам надання всієї інформації на такий запит є неможливим.

Наприклад, надати інформацію про суми виділених бюджетних коштів по відповідних програмах, перелік ПІБ осіб, які їх отримали. Проте без будь-якої інформації про те, чим люди хворіють, які у конкретних людей конкретні проблеми із здоров’ям.

Підготувала Леся Ганжа, «Доступ до правди»