Чи є на Донбасі доступ до інформації?

28 вересня 2016 12:09

Dsc 0093

До 28 вересня, Міжнародного дня права знати, «Доступ» дослідив, як працює закон «Про доступ до публічної інформації» у Донецькій та Луганській областях.

Для дослідження ми взяли сім міст Донецької та Луганської області: Краматорськ, Дружківку, Слов’янськ, Сєвєродонецьк, Лисичанськ, Костянтинівку, Бахмут (Артемівськ).

Наскільки часто користуються законом про доступ у цих містах, яка спостерігається тенденція (позитивна чи негативна); як відповідають на запити розпорядники; наскільки часто розпорядники надсилають відмови; які питання найбільше цікавлять запитувачів; скільки відкрито проваджень і отримано скарг на порушення права на інформацію у цьому регіоні; скільки людей працює в управлінні, яке займається підготовкою відповідей на запити – ось перелік питань, які вивчав «Доступ».

Для початку «Доступ» звернувся із запитом до Офісу Уповноваженого з прав людини з питанням про те, скільки скарг обліковано з Донецької та Луганської області.

З’ясувалося, що за вісім місяців 2016 року з Донецької області надійшло 58 звернень, а станом на 20 вересня було відкрито 43 провадження; з Луганської області з початку року прийшло 20 звернень і зареєстровано 10 проваджень. Ці показники у декілька разів перевищують дані 2015 року.

Станом на 20 вересня за порушення права на інформацію у Донецькій області складено лише два протоколи про адміністративні правопорушення. 

Відповідь Офісу Уповноваженого з прав людини:

 

Павло Островський, аналітик і СММ-менеджер ГО «Сильні громади», розповідає про три успішні кейси щодо роботи Офісу Уповноваженого з прав людини на Донбасі.

Наприклад, Офіс Омбудсмана виписав адміністративний протокол за порушення права на інформацію меру Покровська (Красноармійськ) у квітні.

Історія така: активісти «Сильних громад» і руху «Чесно» направили запит з проханням надати декларації депутатів міськради, але отримали відмову. Після другого запиту і другої відмови активісти надіслали скаргу на Офіс Уповноваженого. Уповноважений дав міськраді роз’яснення, що така відмова є порушенням закону, а після цього активісти отримали декларації депутатів.

Щодо другої success-story, то активісти «Сильних громад» подали запит у міську раду Добропілля з проханням надати декларації депутатів, міського голови, заступників, а також з проханням оприлюднити, як депутати відвідують сесії міськради. На це міськрада відповіла, що така відповідь коштуватиме близько 620 грн через витрати на копіювання, через те що «вказані документи зберігаються лише на паперових носіях».

Міськрада аргументувала свою відповідь п. 2 ст. 21 закону про доступ «У разі якщо задоволення запиту на інформацію передбачає виготовлення копій документів обсягом більш як 10 сторінок, запитувач зобов'язаний відшкодувати фактичні витрати на копіювання та друк».

Проте, як пояснили в Офісі Омбудсмана у відповіді на скаргу, закон передбачає перші десять сторінок все одно надати безкоштовно; а все інше – в сканованому вигляді (з оплатою, якщо була затверджена вартість за сканування).

Скористатися скаргою до Офісу Омбудсмана Павло Островський порадив виданню «Наша Дружківка». Журналісти ще у червні 2015 року надіслали запит у Торецьке виробниче управління КП «Компанія «Вода Донбасу» (Дружківка) з проханням надати інформацію про фінансово-господарську діяльність підприємства.

Утім, у відповідь вони отримали відписку про комерційну таємницю та конфіденційну інформацію. Після цього була направлена скарга на комунальників – у кінці 2015 року Офіс Уповноваженого повідомив, що відкрив провадження. У липні 2016 року журналісти отримали відповідь на запит від комунального підприємства.

Весь процес оскарження зайняв 1 рік та 1 місяць.

Запити від «Доступу»

Щоб дізнатися як працює закон, «Доступ» розіслав запити у міськради. І ось які відповіді ми отримали.

Важлива ремарка: деякі міста у 2014 році були захоплені терористичними угрупуваннями. Відтак, статистика запитів того року може бути не показовою – значно меншою, аніж завжди.

Краматорськ

З отриманої на запит «Доступу» інформації від Краматорської міськради можна зробити висновок, що краматорці дедалі більше користуються законом про доступ. За перше півріччя 2016 року міськрада отримала 204 запити, торік – 284 запитів, у 2014 – 115.

Зокрема, у 1-му півріччі 2016-го серед загальної кількості (204) обліковано запитів від юридичних осіб – 50, від фізичних осіб – 154, від ЗМІ – 37.

Також Краматорська міська рада повідомила, що нікому цього року не було відмовлено у запитах, задоволено було 119 запитів, 85 – переслали належним розпорядникам. «У випадках пересилання запитів іншим розпорядникам інформації запитувачі інформувалися належним чином», – йдеться у відповіді на запит.

Найбільше запитувачі інформації цікавилися копіями документів, нормативно-правовими актами, розпорядженнями міського голови, рішеннями виконкому та міської ради, використанням бюджетних коштів, діяльністю депутатів міськради, роботою офіційного сайту, благоустроєм і житлово-комунальними проблемами, охороною здоров’я і комунальним майном.

Щодо попереднього року, то у 2015-му Краматорська міськрада отримала 62 запити від юридичних осіб, а 52 – від фізичних. Разом з тим було обліковано 19 відмов у наданні інформації.

Як вказує міськрада на запит «Доступу», ці запити не підпадали під дію ЗУ «Про доступ до публічної інформації».

Блогер і активіст Богдан Красовський у коментарі «Доступу» повідомив, що ніколи не мав проблем з міськрадою Краматорська – на запити часто передзвонювали для уточнення інформації і надавали все вчасно.

Натомість «Доступ» раніше писав, що у Краматорську спостерігається проблема виконання закону про доступ серед комунальних підприємств. Так, наприклад, КП «Бюро технічної інвентаризації» у відповідь на запит журналіста Центру громадського контролю «ДІЙ-Краматорськ» Андрія Романенка надіслало рекламу юридичної фірми, яка займається легалізацією доходів. 

Також Офіс Уповноваженого з прав людини відкрив провадження на звернення Андрія Романенка щодо порушення чотирма комунальними підприємствами (КП «Бюро технічної інвентаризації», КП «Служба єдиного замовника», КП «Краматорський водоканал» і Комунальне автотранспортне підприємство «052810») Краматорська права на інформацію – вони відмовилися надавати декларації своїх директорів.

Дружківка

Згідно з відповіддю на запит, міськрада Дружківки отримала за вісім місяців 2016 року 30 запитів на інформацію – переважно від об’єднання громадян. Усі вони були задоволені – відмов не обліковано.

 

Варто також сказати, що Дружківська міської ради має веб-сайт, де відносно оперативно викладає статистику по виконанню запитів. Останні дані викладено за перше півріччя 2016 року.

Найбільше запитувачі у 2016 році цікавилися такими питаннями:

·         Виділення та використання бюджетних коштів.

·         Надання декларацій, штатного розкладу, заробітної плати та преміювання посадових осіб органів місцевого самоврядування.

·         Надання протоколів, рішень міськради та використання комітету міської ради.

·         Надання переліків структурних підрозділів міської ради та її виконавчого  комітету, комунальних підприємств.

·         Фінансування, придбання засобів та проведення робіт.

Щодо попередніх років, то «Доступ» має такі дані:

 

Варто зауважити, що у 2014 році запити надсилали найбільше фізособи (8), потім – об’єднання громадян (6). У 2015 році фізсоби послали 34 запити, а об’єднання – 35.

Щодо 2013 року, то Дружківський виконком отримав 27 запитів, з яких 19 – від фізичних осіб, ще по чотири – від об’єднань та юросіб. А у надані інформації було відмовлено два рази.

Міська рада повідомила, що жодного разу не відмовляла у наданні відповідей у 2014-2016 роках.

Слов’янськ

У Слов’янську прослідковується позитивна динаміка щодо використання ЗУ «Про доступ». Так, торік міськрада отримала 157 запитів, цього року (станом на 15 вересня ) – 162 запити.

 

Загалом, у 20142016 роках було отримано 373 запити. Найбільше від фізичних осіб (228), від юросіб прийшло 86 запитів, від об’єднання громадян – 59. В основному запитувачі цікавилися рішеннями та розпорядженнями міського голови, утриманням бездомних собак, використанням бюджетних коштів, деклараціями працівників та депутатів міськради.

У відповіді на запит вказано, що за зазначений період запитувачам не було відмовлено жодного разу.

Разом з тим за інформацією з веб-сайту за історію існування закону Слов’янська міськрада з травня 2011 року відмовила всього чотири рази на запити.

Але знову ж таки: налагоджена робота відділу в міськраді не означає, що підпорядковані структури так само добре виконують закон про публічну інформацію.

Треба згадати історію боротьби за відповідь на запит про фінансові звіти КП «Словміськводоканал» Богдана Красовського. Нагадаємо, що комунальники відмовилися надавати інформацію про фінансової звітності та витрати на виконання профільних робіт ще у квітні. Після чого Красовський звернувся до суду з оскарженням – судова тяганина затягнулася на декілька місяців.

Костянтинівка

У контрасті з іншими містами Донецької області, Костянтинівська міська рада має негативну тенденцію. Так, у 2015 році міська рада облікувала 142 запити (58 переслано за належністю), цього року станом на 1 вересня – 40 (сім переслано за належністю).

Утім, варто відзначити швидкість роботи управління по роботі з запитами: відповідь на запит «Доступу» надіслали за 2–3 дні.

 

Варто сказати, що сайт міськради Костянтинівки публікує навіть кількість та короткий зміст питань в інформаційних запитах. «Доступ» отримав цю інформацію у відповіді в узагальненому вигляді.  

Так запитувачів найбільше цікавили такі питання:

·         Перелік об’єктів, які підпадають під дію закону про декомунізацію;

·         Дані про громадські організації, політичні партії, інші об’єднання, які надавали повідомлення про проведення мітингів або інших заходів на території Костянтинівки у період з 1 січня по 1 серпня 2014 року;

·         Копії посадових інструкцій з кваліфікаційними вимогами секретаря міської ради та заступників міського голови;

·         Копії міського бюджету на 2015 рік, копії фінансово звіту про виконання бюджету 2015 рік копії звіту про виконання програми соціально-економічного розвитку Костянтинівки за 2015 рік;

·         Переліку всіх структурних підрозділів Костянтинівської міської ради зі статусом юридичної особи;

·         Відомості про персональну присутність депутатів міської ради на кожному сесійному засіданні відповідного скликання.

Минулого року до міськради найчастіше приходили питання щодо діяльності депутатів (декларації, біографії, відвідуваність, переходи по фракціям), цікавилися питаннями люстрації працівників міськради, статистичним показниками соціально-економічного розвитку Костянтинівки у 2-му кварталі 2014 року, субвенціями перевізників упродовж 2014-2015 років, генпланом містам з позначенням державної та комунально власності, приватизацією, даними по ВПО.  

У 2014 році запитувачі найбільше цікавилися роботою міськради і Громадською радою, бюджетним фінансуванням на виконання будівельних робіт, статистичними даними про учасників АТО.

Додатково міська рада повідомила «Доступ», що за забезпечення доступу до інформації відповідає одна особа.

Детальні дані по роботі з запитами у Костянтинівській міськраді виглядають так:

Бахмут (Артемівськ)

Сайт міста Бахмут – це один із небагатьох, який має на своєму сайті статистику по запитах від 2012 року. Згідно з цими даними, у міськраді також бачимо позитивну тенденцію з отриманих запитів.

Станом на 1 липня 2016-го у Бахмуті було обліковано 39 запитів, а за 2015 рік – всього 48. У сухому підсумку міськрада з 2012 року отримувала таку кількість запитів:

 

Відмов цього і минулого року обліковано не було.

Лисичанськ

Міськрада міста постійно оновлює розділ «Доступ до інформації» на офіційному веб-сайті. Тож, за офіційними даними у місті спостерігається така динаміка отриманих запитів:

У 2014 році обліковано дві відмови по запитах, а у 2015 році –відмовляли п'ятнадцять разів.

У 2015 році в Лисичанську запити найчастіше відправляли фізособи (50), у 2014 – юрособи (31).

Активіст Богдан Красовський вважає, що Лисичанськ є одним з найпроблематичніших міст в плані доступу до інформації: проблема вже виникла на рівні того, як зв’язатися з міськрадою – на сайті важко знайти адресу, щоб надіслати запит.

«Довелося дзвонити в міськраду, але це вийшло не з першого разу. Адресу я отримав тільки через декілька днів. До того ж, міськрада подовжувала відповідь на запит до 20 днів, але остаточно інформацію я отримав ще пізніше», – підсумовує Красовський.

Сіверодонецьк

Єдиним містом, у якого в «Доступу» виникли проблеми дістати інформацію про доступ, став Сіверодонецьк. Міська рада повідомила листом, що така інформація потребує додаткового опрацювання. Відтак, надання відповіді подовжили до двадцяти робочих днів.

Разом з тим на сайті Сіверодонецької міськради оприлюднена інформація до квітня 2014 року. Після цього інформація не оновлювалася.

Нагадаємо, що українські Збройні Сили звільнили місто у липні 2014 року.

Так, за січень–квітень 2014 року зареєстровано 38 запитів на інформацію, з яких 26 було надіслано фізичними особами. У 2013 році до міськради надійшло 142 запити. А у 2012 році обліковано 159 запитів на інформацію, з яких більшість (127) надійшла від фізосіб.

Також на сайті вказано, що більшість інформації стосувалася інформації про фізичну особу (113), довідкового характеру (40), статистична (2), управління комунальним майном, приватизація, пільги, щодо проведення конкурсу на міські автобусні маршрути (4).

Висновки «Доступу»

Наше невелике дослідження показало, що в містах Донецької та Луганської області йде переважно відновлення активності роботи з громадою – міськради отримують все більшу кількість запитів і все менше надсилають відмови.

Часто ця активність тісно пов’язана з роботою громадських активістів. Так, міста, які є епіцентром активностей часто мають краще налагоджену роботу у порівнянні з сусідніми містами.

Статистичні дані Офісу Омбудсмана по адмінштрафах відповідають історіям від активістів східних регіонів: якби не вони, то не було б і проваджень.

Верхнє фото - плакати конкурсу Stop Censorship