Закон про утворення Суду

Жінка у статусі людини Діана Володимирівна

Доброго дня!

Статтею 3 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права, який ратифіковано Указом Президії Верховної Ради Української РСР N 2148-VIII (2148-08) від 19.10.73, проголошено, що:
Держави, які беруть участь у цьому Пакті, зобов'язуються забезпечити рівне для чоловіків і жінок право користування всіма громадянськими і політичними правами, передбаченими в цьому Пакті.

Відповідно до статті 3 Конституції України,
Людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.

Відповідно до статті 34 Конституції України, згідно якої кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір,

На підставі статей 1, 13, 19, 20 Закону України «Про доступ до публічної інформації» від 13 січня 2011 року, які надають право звертатись із запитами до розпорядників інформації щодо надання публічної інформації,
На підставі статті 125 Конституції України, а також статті 19 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", яка встановлює, що суд утворюється, реорганізовується і ліквідовується законом,

прошу надати наступну інформацію / документи:

1. Номер Закону України, яким було утворено «ПАВЛОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ» за адресою 51400, ДНІПРОПЕТРОВСЬКА область, місто ПАВЛОГРАД, вулиця ДНІПРОВСЬКА, будинок 135, код ЄДРПОУ 42505225;

2. Завірену належним чином копію з архівного оригіналу, ухваленого Верховною Радою України за підписом Президента України та Голови Верховної Ради України (згідно положень статті 94 та пункту 29 статті 106 Конституції України), скріпленого Великою Державною Печаткою України (згідно з Указом Президента України від 19.12.1996 року № 1230/96 «Про Велику Державну Печатку України») Закону України про утворення державного органу з назвою «ПАВЛОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ» за адресою 51400, ДНІПРОПЕТРОВСЬКА область, місто ПАВЛОГРАД, вулиця ДНІПРОВСЬКА, будинок 135, код ЄДРПОУ 42505225.

Відповідь надати у встановлений законом термін у повному обсязі, у хронологічній послідовності відповідно до вищевикладених питань, на ім’я жінки у статусі людини. Не застосовувати перестановку порядку написання імені, ВЕРХНІЙ РЕГІСТР (КАПСЛОК) тощо.

У випадку, якщо з якихось причин неможливо надати відповідь – письмово вказати причину, або переадресувати запит за належністю.

Автор цього запиту забороняє збір, зберігання та передачу персональних даних будь-яким третім особам.

З повагою,

Жінка у статусі людини Діана Володимирівна

Васильєва Т.В. Мiнюст, Міністерство юстиції України

1 Attachment

:

ij.PDF

[ Повідомлення сайту: вищенаведений текст неправильний закодований, тож невідомі символи було вилучено.]

Жінка у статусі людини Діана Володимирівна

Шановна Васильєва Т.В., шановний Олександр БАНЧУК!

Дякую за відповідь на мій запит.

Щодо останнього абзацу Вашого листа про "надсилання документа фізичній особі", повідомляю про наступне.
Статтею 1 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права, який ратифіковано Указом Президії Верховної Ради Української РСР № 2148-VIII (2148-08) від 19.10.1973 року і який є частиною національного законодавства України згідно зі ст. 9 Конституції України (далі – Пакт) проголошено наступне:
1. Всі народи мають право на самовизначення. На підставі цього права вони вільно встановлюють свій політичний статус і вільно забезпечують свій економічний, соціальний і культурний розвиток.

Відповідно до статті 6 Загальної декларації прав Людини, яка прийнята і проголошена резолюцією 217 A (III) Генеральної Асамблеї ООН від 10 грудня 1948 року, та статті 16 Пакту:
«Кожна людина, де б вона не перебувала, має право на визнання її правосуб’єктності».

Людина належить до особливого біологічного виду життя на планеті Земля. Людині притаманна можливість мовного спілкування. Людина за допомогою мови може творити свою реальність та реальність навколо себе, використовуючи творчу енергію Бога-Творця.
Людина – це жива, наділена інтелектом істота, особистість, індивідуальність, а не просто фізичне тіло. А «фізична особа» - це неживий предмет.

Це - Повідомлення про зміну правовідносин і статусу, про встановлення і визнання моєї правосуб’єктності.
Подальші можливі правовідносини зі мною вимагаю будувати на підставі цього Повідомлення.

Я - жива Душа, народжена в тілі жінки, з власним ім’ям Діана, втілена Творцем на цій Землі для самоосвіти і виконання Божого наміру і призначення.
Я - людина з крові, плоті та кісток, що має душу і дух, наділена свідомістю, вільною волею, совістю, гідністю, честю, справедливістю, дієздатністю, при здоровому розумі і твердій пам’яті.
Заявляю про свої природні невідчужувані права, з якими я народилась на Землі своїх предків у пологовому будинку міста Павлоград Дніпропетровської області на території Української РСР (що в подальшому змінила свою назву на Україну, як зазначено на офіційному сайті ООН
https://www.un.org/ru/about-us/member-st...).

Я маю вищу природну волю, яка може бути обмежена лише моєю уявою.
Я є власником, управителем свого майна, кредитором, розпорядником і вигодонабувачем створеної для мене фізичної особи.
Заявляю про свої природні, непорушні та нескасовні права на вічне користування землею, майном, всіма природними ресурсами, що належать мені по праву народження на землі країни Україна, маю право вільно пересуватися по всій території мого народження і проживання, а також за її межами, на всій планеті Земля.

Я маю природне право на життя, на свободу і на особисту недоторканність (стаття 3 Загальної декларації прав Людини; стаття 6 п. 1, ст. 9 п. 1 Пакту).

Я маю статус громадянина, і громадянства не позбавлена (стаття 15 ч. 2 Загальної декларації прав Людини: Ніхто не може бути безпідставно позбавлений громадянства або права змінити своє громадянство). При перейменуванні Української РСР в Україну заяву на зміну статусу не подавала.

До мене неприпустиме звернення як до мігранта, як до недієздатної особи. Оферти без повного розкриття істотних умов, будь-які договори приєднання на мене не розповсюджуються. Моє мовчання не є згодою і не означає акцепту.

Щодо мене неприпустиме застосування насильства у будь-якій формі структурами з будь-яких юрисдикцій, жорстоке, нелюдське або принижуюче гідність поводження чи покарання, медичні чи наукові досліди (стаття 5 Загальної декларації прав Людини; стаття 7 Пакту).

Також нагадую, що статтею 21 Конституції України закріплено, що права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними.
Права і свободи притаманні людині як такій та «набувають чинності» з моменту її народження. Тому права людини — у їх виникненні та існуванні — не потребують дозволу, схвалення з боку будь-кого, у тому числі й з боку держави. Вони лише можуть бути визнані юридичним законом (державою) задля їх гарантування. Оскільки ніхто не дарує людині її прав та свобод — ані держава, ані якесь інше об’єднання, угруповання, ані та чи інша особа, то й відібрати, позбавити їх людину не може ніхто. Більш того, сама людина не може від них відмовитися. «Права людини та основні свободи є невід’ємним правом кожної людини, даним їй від народження», — зазначається у п. 2 ч. 2 Декларації та Програми дій Всесвітньої конференції з прав людини, яка відбулася під егідою ООН у Відні 1993 р.

Згідно зі ст. 22 Конституції України, Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Тому, зважаючи на вищезазначене, будь-які закони, що були прийняті після Конституції України, в яких має місце відчуження, порушення, скасування чи звуження існуючих прав і свобод людини, зокрема, шляхом ототожнення людини з фізичною особою, є нікчемними та недійсними.

Суб’єкт права «фізична особа» є відмінним від конституційного суб’єкту права «людина». Фізична особа та людина мають різні права та обов’язки. У Конституції України поняття «людина» та «громадянин» відокремлюються, як різні суб’єкти права.
На 28 сесії Генеральної асамблеї членів ООН у 1977 році дали визначення поняття фізичної особи: «фізична особа - особа, яка не є громадянином». Це означає, що фізичні особи - ГРОМАДЯНИ УКРАЇНИ не мають громадянства, на території Української РСР/України є мігрантами, і саме тому паспорти їм видає міграційна служба. Ці «паспорти» не відповідають Вашому Положенню про паспорт громадянина України, ст. 28 ч. 1 Вашого Закону України «Про засади державної мовної політики», ст. 1 ч. 6 Вашого Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» та §49, 50 Українського правопису. Фізичні особи-мігранти (ГРОМАДЯНИ УКРАЇНИ) не мають майнових прав (Стаття 26 Вашого Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ)).
У ст. 24 ЦКУ зазначено, що людина як учасник цивільних відносин вважається фізичною особою. Це - юридична фікція. Дане формулювання не стверджує, що людина, як учасник цивільних відносин, є фізичною особою. Використовується слово «вважається». Формулювання ст. 24 ЦКУ не зазначає, що людина виключно як фізична особа може бути учасником цивільно-правових відносин. Також не зазначено суб'єкт права, який уповноважений вважати людину фізичною особою. Людина відповідно до цієї статті ЦКУ може самостійно вважати себе (вважати-ся) фізичною особою, використовуючи право на самоусвідомлення та визнання своєї правосуб'єктності. А відповідно до ст. 1 ЦКУ, Цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.
Отже, моє вільне волевиявлення є таким, що я не визнаю презумпцію Цивільного кодексу вважати людину фізичною особою, і себе фізичною особою не вважаю. Забороняю називати мене фізичною особою і наголошую, що приєднання людини до фізичної особи є порушенням прав і свобод людини, вчиненим з метою позбавлення людини власності і майнових прав.

Звернення до мене, людини, як до фізичної особи, чи намагання ототожнити мене з фізичною особою сприймається мною як образа, приниження, намагання позбавити мене людської гідності, власності і майнових прав.
Невизнання правосуб’єктності людини рівнозначно спричиненню правової смерті людини та знищенню її прав і свобод, що є тяжким злочином проти людини і людства, який не має строків давності при порушенні кримінальної справи.
Не порушуйте моє конституційне право не робити те, чого я робити не мушу – називатися фізичною особою.

Залишаю за собою всі майнові та інші права.
Без акцепту. Без обороту на мене та мій рід. Без обороту на власність.
Без шкоди UCC 1-308 (1-207).

Жінка у правовому статусі Людини,
Людина з повними, невідчужуваними і невичерпними правами

© Діана Володимирівна