Виплата вихідної допомоги державним службовцям при звільненні у зв'язку із ліквідацією державного органу

Доброго дня!

Відповідно до пункту 3 частини 3 статті 13 Закону України «Про державну службу» (далі – Закон), статті 20 Закону України «Про звернення громадян» прошу надати роз’яснення щодо застосування Закону та інших нормативно-правових актів у сфері державної служби у наступних правовідносинах.
Відповідно до пункту 1-1 частини першої статті 87 Закону підставою для припинення державної служби за ініціативою суб’єкта призначення є ліквідація державного органу.
Частиною четвертою статті 87 Закону встановлено, що у разі звільнення з державної служби на підставі пункту 1 частини першої цієї статті державному службовцю виплачується вихідна допомога у розмірі середньої місячної заробітної плати.
Відповідно до частини другої статті 5 Закону відносини, що виникають у зв’язку із вступом, проходженням та припиненням державної служби, регулюються цим Законом, якщо інше не передбачено законом.
Відповідно до частини третьої статті 5 Закону дія норм законодавства про працю поширюється на державних службовців у частині відносин, не врегульованих цим Законом.
Пунктом 1 частини першої статті 40 Кодексу законів про працю України встановлено, що Трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників;
Відповідно до частини першої статті 44 Кодексу законів про працю України при припиненні трудового договору з підстав, зазначених у пункті 1 статті 40 цього Кодексу, працівникові виплачується вихідна допомога у розмірі не менше середнього місячного заробітку;
Редакція статті 87 Закону, яка діяла до 25.09.2019 року, передбачала виплату державному службовцю вихідної допомоги у розмірі середньої місячної заробітної плати у зв’язку з ліквідацією державного органу.
Проект Закону про внесення змін до деяких законів України (№ 2260 від 11.10.2019 року), який прийнято вцілому 06.12.2019 року, передбачає внесення змін до частини четвертої статті 87 Закону, що дозволить знову виплачувати державному службовцю вихідну допомогу у розмірі середньої місячної заробітної плати у тому числі у зв’язку з ліквідацією державного органу.
Разом з тим, конструкція чинної редакції частини четвертої статті 87 Закону не містить слів «виключно», «тільки» і т.д., що може свідчити про відсутність прямої законодавчої заборони виплачувати державному службовцю вихідну допомогу у зв’язку з ліквідацією державного органу на підставі ч. 1 ст. 44 Кодексу законів про працю.
Це питання необхідно розглядати також у призмі неможливості обмеження існуючих прав і свобод.
Згідно з положеннями ч. 3 ст. 22 Конституції України при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Як зауважив Конституційний Суд України у рішенні від 17.03.2005 № 1-рп/2005, «згідно з Конституцією України ознаками України як соціальної держави є соціальна спрямованість економіки, закріплення та державні гарантії реалізації соціальних прав громадян, зокрема їх прав на соціальний захист і достатній життєвий рівень (ст. 46, 48), тощо. Це зобов’язує державу відповідним чином регулювати економічні процеси, встановлювати і застосовувати справедливі та ефективні форми перерозподілу суспільного доходу з метою забезпечення добробуту всіх громадян» (абз. 3 п.п. 4.1 п. 4 мотивувальної частини).

У рішенні від 11.10.2005 № 8-рп/2005 Конституційний Суд України вказав, що «в Україні як соціальній, правовій державі політика спрямовується на створення умов, які забезпечують достатній життєвий рівень, вільний і всебічний розвиток людини як найвищої соціальної цінності, її життя і здоров’я, честь і гідність. Утвердження та дотримання закріплених у нормативно-правових актах соціальних стандартів є конституційним обов’язком держави. Діяльність її правотворчих і правозастосовчих органів має здійснюватися за принципами справедливості, гуманізму, верховенства і прямої дії норм Конституції України, а повноваження — у встановлених Основним Законом України межах і відповідно до законів» (абз. 2 п. 4 мотивувальної частини).
Відповідно до підпункту 4.1 рішення від 22 травня 2018 року № 5-р/2018 Конституційний Суд України зазначає, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права (частина перша статті 8 Конституції України).
Конституційний Суд України в абзаці другому підпункту 4.1 пункту 4 мотивувальної частини Рішення від 2 листопада 2004 року № 15-рп/2004 вказав, що "верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, зокрема у закони, які за своїм змістом мають бути проникнуті передусім ідеями соціальної справедливості, свободи, рівності тощо".
Згідно з юридичними позиціями Конституційного Суду України "одним із елементів верховенства права є принцип правової визначеності, у якому стверджується, що обмеження основних прав людини та громадянина і втілення цих обмежень на практиці допустиме лише за умови забезпечення передбачуваності застосування правових норм, встановлюваних такими обмеженнями" (абзац третій підпункту 3.1 пункту 3 мотивувальної частини Рішення від 29 червня 2010 року № 17-рп/2010); "принцип правової визначеності вимагає чіткості, зрозумілості й однозначності правових норм, зокрема їх передбачуваності (прогнозованості) та стабільності" (абзац шостий підпункту 2.1 пункту 2 мотивувальної частини Рішення від 20 грудня 2017 року № 2-р/2017).
На думку Конституційного Суду України, особи розраховують на стабільність та усталеність юридичного регулювання, тому часті та непередбачувані зміни законодавства перешкоджають ефективній реалізації ними прав і свобод, а також підривають довіру до органів державної влади, їх посадових і службових осіб.

Таким чином, прошу надати роз’яснення, враховуючи вищенаведене, щодо правомірності виплати державному службовцю при звільненні на підставі пункту 1-1 частини першої статті 87 Закону вихідної допомоги у розмірі середньої місячної заробітної плати відповідно до пункту 1 частини першої статті 44 Кодексу законів про працю України.

У разі можливості, відповідь прошу надати у найкоротший строк.

З повагою,

Роман

zagal, Національне агентство України з питань державної служби

zagal, Національне агентство України з питань державної служби