Щодо затвердження нового нормативно-правового акту/ внесення зміни вже до існуючого

Доброго дня!

На підставі статей 1, 13, 19, 20 Закону України «Про доступ до публічної інформації» від 13 січня 2011 року, які надають право звертатись із запитами до розпорядників інформації щодо надання публічної інформації, прошу надати наступну інформацію (наступні документи):

ТИПОВУ ІНСТРУКЦІЮ з діловодства в міністерствах, інших центральних та місцевих органах виконавчої влади затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 17.01.2018 № 55 (далі – Інструкція).
Згідно пункту 1 розділу І «Ця Інструкція встановлює ВИМОГИ щодо документування управлінської інформації та організації роботи з документами...»
Згідно пункту 9 розділу ІІ Інструкції «Під час підготовки організаційно-розпорядчих документів у паперовій формі працівники установ оформляють їх з урахуванням вимог ДСТУ 4163-2003».
Згідно пункту 14 розділу ІІ Інструкції «Класи управлінської документації визначаються згідно з Державним класифікатором управлінської документації ДК 010-98».

Але:
1. ДСТУ 4163-2003 втратив свою чинність 01.09.2021 р. згідно наказу Державного підприємства «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» від 01.07.2020 р. № 144.
2. ДК 010-98 втратив свою чинність 19.04.2021 р. згідно наказу Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства від 12.03.2021 р. № 526.
Виходить, що в Інструкція ПОСИЛАЄТЬСЯ на вже НЕ ДІЮЧІ нормативно-правові акти. І це – постанова самого КМУ.

Та ж сама ситуація – з провадженням ДСТУ 4163:2020. Я знайшла там 6 (шість) неточностей та протиріч.

До речі, Кабінет міністрів України в своїй роботи теж повинен дотримуватися вимог ТИПОВОЇ ІНСТРУКЦІЇ з діловодства та ДСТУ 4163:2020. Цікаво, як ви це робити.

В створених законотворчих умовах чесним, законослухняним працівникам, відповідальним за діловодство, кадрову та архівну справу, бухгалтерам працювати, не порушуючи вимог законодавства, апріорі НЕМОЖЛИВО.
Будь-які зміни в регулюванні однопредметних нормативно-правових актів можуть відбуватися лише з одночасним внесенням змін до них. А правотворчі помилки, допущені в законодавстві, повинні усуватися ВЧАСНО. На дворі вже 2022 рік, але це ... не зроблено і по сьогоднішній день.

На думку М. Марченка (президента Нотаріальної палати України), «коли на один випадок припадає два, три і більше суперечних один одному актів, то виконавець ніби отримує легальну можливість не виконувати жодного».

На відповідь не розраховую, її не буде. Буде - ТИПОВА «ВІДПИСКА» (у випадках, коли не знають, що відповісти).

Лише риторичне питання:

«Коли, нарешті, НА ПРАКТИЦІ буде проводитися правова експертиза проєктів нормативно-правових актів з подальшими висновками та РЕАГУВАННЯМ НА КОНКРЕТНІ ПОМИЛКИ, що дозволило б підвищити їхню якість і попередити виникнення колізійних ситуацій у законодавстві?

З повагою,

Людмила