Щодо втрати повноважень слідчими органів прокуратури здійснювати функцію досудового розслідування кримінальних проваджень

Володимир БОГАТИР

Доброго дня!

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Статтею 68 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Стаття 131-1 Конституції України передбачає, що в Україні діє прокуратура, яка здійснює:
1) підтримання публічного обвинувачення в суді;
2) організацію і процесуальне керівництво досудовим розслідуванням, вирішення відповідно до закону інших питань під час кримінального провадження, нагляд за негласними та іншими слідчими і розшуковими діями органів правопорядку;
3) представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Організація та порядок діяльності прокуратури визначаються законом.

Прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому Законом України «Про прокуратуру», здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту прав і свобод людини, загальних інтересів суспільства та держави.
Відповідно до статті 2 Закону України «Про прокуратуру» на прокуратуру покладаються такі функції:
1) підтримання державного обвинувачення в суді;
2) представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених цим Законом;
3) нагляд за додержанням законів органами, що провадять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство;
4) нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов'язаних з обмеженням особистої свободи громадян.
На прокуратуру не можуть покладатися функції, не передбачені Конституцією України.

Частина четверта статті 216 Кримінального процесуального кодексу України визначає, що слідчі органів державного бюро розслідувань здійснюють досудове розслідування злочинів:
1) вчинених Президентом України, повноваження якого припинено, Прем’єр-міністром України, членом Кабінету Міністрів України, першим заступником та заступником міністра, членом Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Антимонопольного комітету України, Головою Державного комітету телебачення і радіомовлення України, Головою Фонду державного майна України, його першим заступником та заступником, членом Центральної виборчої комісії, народним депутатом України, Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини, Директором Національного антикорупційного бюро України, Генеральним прокурором, його першим заступником та заступником, Головою Національного банку України, його першим заступником та заступником, Секретарем Ради національної безпеки і оборони України, його першим заступником та заступником, Постійним Представником Президента України в Автономній Республіці Крим, його першим заступником та заступником, радником або помічником Президента України, Голови Верховної Ради України, Прем’єр-міністра України, суддею, працівником правоохоронного органу, особою, посада якої належить до категорії "А", крім випадків, коли досудове розслідування цих злочинів віднесено до підслідності Національного антикорупційного бюро України згідно з частиною п’ятою цієї статті;
2) вчинених службовими особами Національного антикорупційного бюро України, заступником Генерального прокурора - керівником Спеціалізованої антикорупційної прокуратури або іншими прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, крім випадків, коли досудове розслідування цих злочинів віднесено до підслідності детективів підрозділу внутрішнього контролю Національного антикорупційного бюро України згідно з частиною п’ятою цієї статті;
3) проти встановленого порядку несення військової служби (військові злочини), крім злочинів, передбачених статтею 422 Кримінального кодексу України.

ПІДСТАВИ ДЛЯ ЗВЕРНЕННЯ:

Державне бюро розслідувань розпочало свою фактичну діяльність 27 листопада 2018 року, про що повідомлено 23 листопада 2018 року у газеті «Урядовий кур’єр» №221 (6337).

Відповідно до пункту 9 Перехідних положень Конституції України прокуратура продовжує виконувати відповідно до чинних законів функцію досудового розслідування до початку функціонування органів, яким законом будуть передані відповідні функції, а також функцію нагляду за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов’язаних з обмеженням особистої свободи громадян, – до набрання чинності законом про створення подвійної системи регулярних пенітенціарних інспекцій.

Відповідно до пункту 1 Прикінцевих положень Кримінального процесуального кодексу України, кодекс набирає чинності через шість місяців з дня його опублікування, крім положень Кримінального процесуального кодексу України, які вводяться в дію з дня початку діяльності Державного бюро розслідувань України, але не пізніше п’яти років з дня набрання чинності Кримінальним процесуальним кодексом України. 20 листопада 2012 року набув чинності новий Кримінальний процесуальний кодекс України.

Відповідно до пункту 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя» від 01.11.1996 № 9, оскільки Конституція, як зазначено в її статті 8, має найвищу юридичну силу, а її норми є нормами прямої дії, суди при розгляді справ мають оцінювати зміст будь-якого закону чи іншого нормативно-правового акта з точки зору його відповідності Основному Закону і в усіх випадках застосовувати Конституцію як акт прямої дії.

Згідно з позиціями Конституційного Суду України «одним з елементів верховенства права є принцип правової визначеності, в якому стверджується, що обмеження основних прав людини та громадянина і втілення цих обмежень на практиці допустиме лише за умови забезпечення передбачуваності застосування правових норм, установлюваних такими обмеженнями» (абзац 3 підпункту 3.1 пункту 3 мотивувальної частини рішення від 29.06.2010 № 17-рп/2010); «принцип правової визначеності вимагає чіткості, зрозумілості й однозначності правових норм, зокрема їх передбачуваності (прогнозованості) та стабільності» (абзац 6 підпункту 2.1 пункту 2 мотивувальної частини Рішення від 20.12.2017 № 2-р/2017).

Конституційний Суд у рішенні від 10.09.2008 № 15-рп/2008 у справі про повноваження прокуратури аналізував питання відповідності Основному Закону положень статті 17 закону «Про прокуратуру» від 05.11.1991 року стосовно проведення попереднього слідства у кримінальних справах слідчими прокуратури та наявності посад слідчих у Генеральній прокуратурі, прокуратурі Автономної Республіки Крим, прокуратурах областей, міст та інших прирівняних до них. У цій справі КС дійшов висновку про відповідність Конституції положень законодавства, згідно з якими прокуратура продовжує виконувати функцію слідства на час перехідного періоду до моменту створення системи досудового слідства і введення в дію законів, що регулюють її діяльність.

Виходячи з наведеного органи прокуратури з 27 листопада 2018 року остаточно позбавлені повноважень здійснювати досудове розслідування в будь-яких кримінальних провадженнях, що вбачається з положень Конституції України, пункту 9 «Перехідних положень», та рішення Конституційного Суду України від 10.09.2008 №15-рп/2008.

Виходячи з того, що положення статті 131-1 Конституції України та статті 2 Закону України «Про прокуратуру» нормативно не закріплюють за прокуратурою функції досудового розслідування і є нормами прямої дії, керуючись статтями 1, 13, 19, 20 Закону України «Про доступ до публічної інформації» від 13 січня 2011 року, які надають право звертатись із запитами до розпорядників інформації щодо надання публічної інформації, —

ПРОШУ:

(1) Надати інформацію чи розпочала Генеральна прокуратура України передачу справ до Державного бюро розслідувань за належною підслідністю та інформацію про статистичні результати передачі кримінальних проваджень до Державного бюро розслідувань.

(2) Надати інформацію чи поширюється дія Закону України «Про прокуратуру» на слідчих, які працюють в органах прокуратури.

(3) Надати інформацію про те, у які терміни будуть скорочені слідчі органів прокуратури у зв’язку з втратою повноважень здійснювати функцію досудового розслідування кримінальних проваджень.

(4) Повідомити перелік відомчих актів виданих Генеральним прокурором України у зв’язку з початком роботи Державного бюро розслідувань.

(5) Надати інформацію чи продовжують органи прокуратури України після початку діяльності Державного бюро розслідувань 27 листопада 2018 року здійснювати функцію досудового розслідування кримінальних проваджень і на якій підставі.

ДОДАТКОВІ МАТЕРІАЛИ:

ДОДАТИ ПОСИЛАННЯ НА КОНСТИТУЦІЮ І РІШЕННЯ КСУ

Посилання на Конституцію України: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%...

Посилання на Закон України «Про прокуратуру»: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1697...

Посилання на Кримінальний процесуальний кодекс України: https://zakon.rada.gov.ua/laws/main/4651...

Посилання на Закон України «Про Державне бюро розслідувань»: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/794-19

Посилання на Рішення Конституційного Суду України від 10.09.2008 № 15-рп/2008 у справі про повноваження прокуратури: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v015...

Посилання на Рішення Конституційного Суду України від 29.06.2010 № 17-рп/2010: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v017...

Посилання на Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2017 № 2-р/2017: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v002...

Посилання на Постанову Пленуму Верховного Суду України «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя» від 01.11.1996 № 9: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v000...

З повагою,

Володимир БОГАТИР

public, Генеральна Прокуратура України

1 Attachment