щодо валютних позичальників

Михайло Микитась

Доброго дня, шановний пане С.Кубів!

На підставі статей 1, 13, 19, 20 Закону України «Про доступ до публічної інформації» від 13 січня 2011 року, які надають право звертатись із запитами до розпорядників інформації щодо надання публічної інформації, прошу надати наступну інформацію (наступні документи):

Шановний пане Степане!
Після Вашого призначення на нову посаду на Майдані, Ви заявив наступне:
«Для мене ця посада не є винагородою, а є великою відповідальністю».
Я щиро вдячний Вам за таку позицію.
За різними даними ЗМІ, нас, валютних позичальників, як мінімум, декілька мільйонів, ми згуртовуємось в громадські організації, але дорогоцінний час спливає, тому прошу Вашої допомоги!
Так, НацБанк, наскільки мені відомо, розробив відповідний законопроект ( щодо зобов’язань до вітчизняних банків конвертувати в гривню валютні іпотечні кредити), але ж ми знаємо на що сьогодні здатна Верховна Рада, можна довго чекати відповідних рішень...Пане Степане,звертаюсь до Вас, як до Достойного Професіонала і Громадянина!

Що робити нам, валютним позичальникам, якщо комерційні банки просто знущаються над нами, погрожуючи відібрати у наших родин житло? Можливо, в Вашій компетенції терміново хоча б «заморозити ситуацію» з арештом майна на деякий час, доки не буде розроблено ВР відповідне законодавство, повірте щодня,крім поля бою,і з-за цієї причини страждають наші громадяни.
Вихід , на мій погляд, один - кредити , які надані банками з порушенням Законів (п.1., ст.11 Закону "Про захист прав споживачів", як мінімум, ст. 99 Конституції України, ст. 3 Декрета КМУ “Про систему валютного регулювання та валютного контролю”, ст.35 Закона “Про НБУ”, ст.3 Закона “Про платіжні системи та переказ грошей в Україні”, згідно яким гривня — єдиний законний платіжний засіб на території України) і , можливо, буде справедливим, якщо за свої дії відповідати мають банки, а не клієнти чи держава, адже органи влади зобов`язані лише притягнути їх до відповідальності та регулювати фінансовий ринок.
Чи не так?

З повагою і найкращими побажаннями,

Михайло Микитась