Щодо Рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2010 року у справі № 20-рп/2010

Володимир БОГАТИР

Доброго дня!

Інформація щодо правосудності Рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2010 року у справі № 20-рп/2010 має високий суспільний інтерес, є предметом широкої суспільної дискусії та стала темою чисельних публікацій в засобах масової інформації.

Рішенням Конституційного Суду України від 30.09.2010 року № 20 рп/2010 було відновлено дію тексту Конституції України в редакції від 28.06.1996 року та визнано неконституційним Закон України «Про внесення змін до Конституції України» від 08.12.2004 року № 2222–IV у зв’язку з порушенням конституційної процедури його розгляду та прийняття. Закон втратив чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України Рішення № 20 рп/2010.

В Рішенні Конституційного Суду України прямо зазначено, що воно є обов’язковим для всіх органів влади, остаточним, не може бути оскаржене та підлягає опублікуванню у «Віснику Конституційного Суду України» і в інших офіційних виданнях України.

Рішення Конституційного Суду набуло чинності з моменту його проголошення, а не з моменту друку в інформаційному бюлетені «Офіційний вісник України» Міністерства юстиції України та є чинним по сьогоднішній день.

Відповідно до частини першої статті 152 Конституції України закони та інші акти за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідають Конституції України або якщо була порушена встановлена Конституцією України процедура їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності.

Своїми Листами Секретаріат Конституційного Суду України (від 13.09.2017 року № 4-14-16/2313 та від 08.01.2019 року № 4-12-18/25), Державна судова адміністрація України (від 25.09.2017 року № інф/с716-17, інф/с732-17-692/17) та Міністерство юстиції України (від 28.01.2019 року № 3182/ПІ-ЮР-50-19/10.2.5) у відповіді на запити щодо чинності Рішення Конституційного Суду України від 30.09.2010 року № 20-рп/2010 повідомили, що Рішення, прийняті Конституційним Судом України, є обов’язковими, остаточними і не підлягають оскарженню.

Не дивлячись на наведене співробітники Управління (раніше – Департаменту) спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури України поставили під сумнів та одноосібно визнали неправосудним Рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2010 року у справі № 20-рп/2010. Нажаль, ця практика продовжується і нині в діях окремих співробітників та Державного бюро розслідувань та Офісу Генерального прокурора.

Системний аналіз Конституції та законодавства України дозволяє стверджувати, що не є завданням кримінального судочинства перевірка правомірності, правосудності (легальності) рішень Конституційного Суду України. Ані слідчі та прокурори Генеральної прокуратури, ані слідчі Державного бюро розслідувань та прокурори Офісу Генерального прокурора на яких покладено обов'язок щодо доказування у кримінальному провадженні, як на суб'єктів владних повноважень, — не є учасниками конституційного провадження та публічно-правових відносин, які б давали їм повноваження ставити питання про неправосудність будь-якого Рішення Конституційного Суду України. Відповідно до принципу презумпції правомірності Рішення Конституційного Суду України є правомірним, якщо його недійсність прямо не визнана судом недійсним.

* * *

Відповідно, до статті 19 Загальної декларації прав людини, прийнятої і проголошеної резолюцією 217 A (III) Генеральної Асамблеї ООН від 10 грудня 1948 року та статті 10 Конвенції з прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожна людина має право безперешкодно шукати, одержувати і поширювати інформацію та ідеї будь-якими засобами і незалежно від державних кордонів.

Згідно до статті 40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк. Згідно статті 34 Конституції України кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб – на свій вибір.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Статтею 68 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Відповідно статті 5 Закону України «Про інформацію» кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів.

На підставі наведеного та керуючись статтями 19, 34, 40, 68 Конституції України, статей 5, 9, 28, 29, 32, 33 Закону України «Про інформацію», статтями 1, 3, 4, 5, 13, 19, 20 Закону України «Про доступ до публічної інформації», які надають право звертатись із запитами до розпорядників інформації щодо надання публічної інформації, —

ПРОШУ:

(1) Надати інформацію чи застосовується принцип презумпції правомірності до Рішень Конституційного Суду України.

(2) Надати інформацію чи існує механізм визнання Рішень Конституційного Суду України неправосудними.

(3) Надати інформацію чи є правосудним Рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2010 року у справі № 20-рп/2010 за конституційним поданням 252 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Закону України «Про внесення змін до Конституції України» від 8 грудня 2004 року № 2222-IV.

(4) Надати інформацію чи є чинним Рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2010 року у справі № 20-рп/2010 за конституційним поданням 252 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Закону України «Про внесення змін до Конституції України» від 8 грудня 2004 року № 2222-IV.

(5) Надати інформацію з якого моменту набуло чинності Рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2010 року у справі № 20-рп/2010 за конституційним поданням 252 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Закону України «Про внесення змін до Конституції України» від 8 грудня 2004 року № 2222-IV.

(6) Надати інформацію чи містить поточна редакція Конституції України положення введені діючим Рішенням Конституційного Суду України № 20 рп/2010 від 30.09.2010 року у справі за конституційним поданням 252 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Закону України «Про внесення змін до Конституції України» від 08.12.2004 року № 2222-IV, зокрема, які містяться у пунктах 15 та 16 Перехідних Положень Конституції України.

(7) Надати інформацію чи містять інші Рішення Конституційного Суду України посилання на Рішенням Конституційного Суду України № 20 рп/2010 від 30.09.2010 року у справі за конституційним поданням 252 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Закону України «Про внесення змін до Конституції України» від 08.12.2004 року № 2222-IV, та вказати які Рішення Конституційного Суду України містять такі посилання.

З повагою,

Володимир БОГАТИР

Конституційний Суд України

1 Attachment

Добрий день!
Надсилаємо відповідь Конституційного Суду України

показати цитоване