Щодо порушення конституційних прав адвокатів

Доброго дня!

До Кабінету міністрів України

адвоката Клименка Олексія Костянтиновича
79040, м. Львів, а/с 4008
тел. 095-221-89-56

адвоката Ганнича Костянтина Олександровича
79040, м. Львів, а/с 4008
тел.. 050-936-45-71

адвоката Клименко Павлини Василівни
79040, м. Львів, а/с 4008
тел.. 095-221-89-56

ЗАЯВА

Постановою КМУ від 17 вересня 2014 р. № 465 «Питання оплати послуг та відшкодування витрат адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу» затверджена МЕТОДИКА обчислення розміру винагороди адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу. (далі – Методика № 465)

Статтею 49 ЗУ Про Кабінет Міністрів України визначено, що Кабінет Міністрів України на основі та на виконання Конституції і законів України, актів Президента України, постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, видає обов’язкові для виконання акти - постанови і розпорядження.

Однак, вказана Методика № 465 не відповідає вимогам Конституції України, міжнародному та національному законодавству України з огляду на наступне.

Статтею 3 Основного закону визначено, що Людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.

Статтею 21 Конституції України - Усі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах. Права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними.

Статтею 19 Конституції України визначено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 3 ст. 42 Конституції України визначено, що Держава забезпечує захист конкуренції у підприємницькій діяльності. Не допускаються зловживання монопольним становищем на ринку, неправомірне обмеження конкуренції та недобросовісна конкуренція. Види і межі монополії визначаються законом.

Частиною 4 ст. 43 Конституції України закріплено - Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

Статтею 2 Конвенцію 1958 року про дискримінацію в галузі праці та занять N 111 від 15 червня 1960 року Генеральна конференція Міжнародної організації праці встановлено, що Кожний член Організації, для якого ця Конвенція є чинною, зобов'язується визначити й проводити національну політику, спрямовану на заохочення, методами, що узгоджуються з національними умовами й практикою, рівності можливостей та поводження стосовно праці й занять з метою викорінення будь-якої дискримінації з приводу них.

Пункти b), c) статті 3 Конвенції 1958 року - Кожний член Організації, для якого ця Конвенція є чинною, зобов'язується методами, що відповідають національним умовам і практиці:
b) ввести таке законодавство й заохочувати такі освітні програми, які зможуть забезпечити ухвалення й дотримання цієї політики;
c) скасовувати будь-які законодавчі положення і змінювати будь-які адміністративні інструкції або практику, що не збігаються з цією політикою;

Частина 1 ст. 1 Конвенції 1964 року про політику в галузі зайнятості N 122 від 15 липня 1966 року Генеральної конференції Міжнародної організації праці - З метою стимулювання економічного зростання й розвитку, піднесення рівня життя, задоволення потреб у робочій силі та ліквідації безробіття і неповної зайнятості кожний член Організації проголошує і здійснює як головну мету активну політику, спрямовану на сприяння повній, продуктивній і вільно вибраній зайнятості.

Пунктом 2 розділу ІІ Рекомендації 1958 року щодо дискримінації в галузі праці й занять № 111 встановлено - Кожний член Організації повинен визначити національну політику, спрямовану на недопущення дискримінації у галузі праці й занять. Ця політика має застосовуватися шляхом законодавчих заходів, колективних договорів між представницькими організаціями роботодавців і працівників чи будь-яким іншим способом, сумісним з національними умовами та практикою, з належним урахуванням таких засад, зокрема :
b) всі особи повинні користуватися без дискримінації рівністю можливостей і поводження щодо:
ii) доступу на власний вибір до навчання й роботи на основі особистих нахилів до цього навчання або роботи;
iv) надійності становища на займаній посаді;
v) плати за працю рівної цінності;
vi) умов праці, куди входять робочий час, періоди відпочинку, щорічна оплачувана відпустка, техніка безпеки та охорона здоров'я на підприємстві, а також заходи щодо соціального забезпечення та побутового обслуговування і види допомоги, що надаються у зв'язку з роботою;
c) урядові органи повинні застосовувати справедливу і таку, що не допускає дискримінації, політику працевлаштування в усіх галузях своєї діяльності.

Пунктом 5 рекомендації 1958 р. № 111 визначено, що Кожний член Організації повинен скасовувати будь-яке законодавство та змінювати будь-які адміністративні інструкції або практику, несумісні із встановленою політикою.

Статтею 116 Конституції України встановлено , що КМУ вживає заходів щодо забезпечення прав і свобод людини і громадянина.

Однак, положення Методики № 465 суперечать вказаним вище вимогам міжнародного та національного законодавства.

Так, пунктом 1-1 Методики № 465 визначено, що розмір винагороди адвоката за надання правової допомоги, розрахований згідно з цією Методикою, не може перевищувати граничних значень, наведених у таблиці 1, тобто тільки з причин тривалості часу надання такої допомоги.

Вказана норма :
- по-перше суперечить пункту 2 вказаної Методики № 465, де встановлений єдиний розмір оплати за годину роботи адвоката з надання правової допомоги,
- по-друге, приховано незаконно встановлює обов’язок адвоката, після спливу певного часу, зазначеного в таблиці 1 здійснювати професійну діяльність без права отримання передбаченої законом належної винагороди.

Також не відповідає зазначеним нормам міжнародного та національного законодавства пункт 3.6 Методики № 465 яким встановлений коефіцієнт подання адвокатом акта (Кзвіт) застосовується згідно з умовами контракту (договору) між центром та адвокатом, який надає правову допомогу, із значеннями, наведеними в таблиці 4.

По-перше отримання винагороди адвокатом – це його конституційне право, а не обов’язок.
Примушування особи до використання конституційних прав чи покарання за невикористання таких прав заборонено.

По-друге вказана норма передбачає неодноразову відповідальність - грошове забезпечення адвокатом за одну і ту саму дію/бездіяльність.

По-третє, вказана норма протиправно передбачає взагалі позбавлення адвоката конституційного права на отримання оплати його праці (професійної діяльності).

Таким чином, слід вважати, що норми пунктів 1-1 та 3.6 Методики № 465 прийняті з порушенням зазначених вище вимог міжнародного та національного законодавства, суперечать нормам Конституції, тому підлягають скасуванню (виключенню).

Разом з тим, слід звернути увагу, що за виключенням в абзаці першому пункту 4 Порядку оплати послуг та відшкодування витрат адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу, затвердженого зазначеною постановою, слова “один раз на місяць не пізніше останнього робочого дня цього місяця”, що по суті призвело до скасування врегульованого обов’язку держави щодо дотримання розумності строків оплати праці адвокатів, вбачаються ознаки зловживання владними повноваженнями та створення умов для порушення конституційних прав щодо оплати праці.

На підставі викладеного, з метою припинення порушення наших конституційних прав та конституційних прав інших адвокатів просимо :

1. Виключити (скасувати) пункт 1-1 Розмір винагороди адвоката за надання правової допомоги, розрахований згідно з цією Методикою, не може перевищувати граничних значень, наведених у таблиці 1 Методики обчислення розміру винагороди адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 вересня 2014 р. № 465.
2. Виключити (скасувати) пункт 3.6. Коефіцієнт подання адвокатом акта (Кзвіт) застосовується згідно з умовами контракту (договору) між центром та адвокатом, який надає правову допомогу, із значеннями, наведеними в таблиці 4 Методики обчислення розміру винагороди адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 вересня 2014 р. № 465.
3. З урахуванням положень ст. 530 Цивільного Кодексу України врегулювати строк виконання зобов'язання уповноваженими особами щодо виплати винагороди адвокатам, які надають безоплатну вторинну правову допомогу.
4. Розгляд вказаної заяви, відповідно до ст. 18 ЗУ Про звернення громадян проводити за нашою участю.
5. За результатами розгляду надати нам для ознайомлення та виготовлення фотокопій матеріали перевірки вказаної заяви.

14.04.2019 р. Клименко О.К. Клименко П.В. Ганнич К.О.

Publishinfo, Кабінет Міністрів України

О. К. КЛИМЕНКУ
К. О. ГАННИЧУ
П. В. КЛИМЕНКО
[FOI #48470 email]

Шановні Олексію Костянтиновичу,
Костянтине Олександровичу та Павлино Василівно!

За результатами опрацювання Вашого листа від 16.04.2019, що надійшов на електронну пошту Секретаріату Кабінету Міністрів, визначену для подання запитів на публічну інформацію, в межах компетенції повідомляємо.
Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини першої статті 1 Закону України «Про доступ до публічної інформації» (далі – Закон) публічна інформація – відображена та задокументована
будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, яка була отримана або створена у процесі виконання суб’єктами владних повноважень своїх обов’язків, передбачених чинним законодавством або яка знаходиться у володінні суб’єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.
Частиною п’ятою статті 19 Закону визначено, що запит на інформацію має містити загальний опис інформації або вид, назву, реквізити чи зміст документа, щодо якого зроблено запит, якщо запитувачу це відомо.
Згідно з частиною другою статті 2 Закону цей Закон не поширюється, зокрема, на відносини у сфері звернень громадян, які регулюються спеціальним законом.
Звернення розглядаються згідно з Законом України «Про звернення громадян».
Ваш лист за змістом не відповідає вимогам до запиту на інформацію, містить по суті прохання вчинити певні дії, тому не може бути розглянутим відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації».
Згідно зі статтею 13 Закону України «Про звернення громадян» діловодство щодо звернень громадян ведеться в порядку, який встановлюється Кабінетом Міністрів.
Прийом та реєстрація електронних звернень громадян регулюється Інструкцією з діловодства за зверненнями громадян в органах державної влади і місцевого самоврядування, об’єднаннях громадян, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форм власності, в засобах масової інформації (далі – Інструкція), затвердженою постановою Кабінету Міністрів від 14.04.1997 № 348. Відповідно до Інструкції діловодство за пропозиціями (зауваженнями), заявами (клопотаннями) і скаргами громадян в органах державної влади і місцевого самоврядування, об’єднаннях громадян, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форм власності, в засобах масової інформації ведеться окремо від інших видів діловодства і покладається на спеціально призначених для цього посадових осіб чи на підрозділ службового апарату.
Відповідно до абзацу третього пункту 2 Інструкції електронне звернення приймається на визначену електронну адресу або шляхом заповнення електронної форми, яка розміщується на офіційному веб-сайті організації.
Для прийому електронних звернень громадян, у тому числі до Кабінету Міністрів та його керівництва, визначено спеціальну форму реєстрації в системі «Електронне звернення» за адресою: http://ukc.gov.ua/login_ext/.
Ураховуючи викладене, пропонуємо Вам звертатися відповідно до Закону України «Про звернення громадян» засобами поштового зв’язку (вул. М. Грушевського, 12/2,
м. Київ, 01008), через спеціальну форму реєстрації в системі «Електронне звернення» за адресою: http://ukc.gov.ua/login_ext/ або зателефонувати на урядову «гарячу лінію» – 1545 (дзвінки зі стаціонарних та мобільних телефонів безкоштовні).

Департамент інформації та комунікацій з громадськістю
Секретаріат Кабінету Міністрів України

показати цитоване

Доброго дня!

Повідомляю, що на адресу КМУ через спеціальну форму реєстрації в системі «Електронне звернення» за адресою: http://ukc.gov.ua/login_ext/. вказане звернення надіслане Реєстраційний №: КЛ-9252324 Надіслано: 14 квітня 2019 р.

На підставі статей 1, 13, 19, 20 Закону України «Про доступ до публічної інформації» від 13 січня 2011 року, які надають право звертатись із запитами до розпорядників інформації щодо надання публічної інформації, прошу надати наступну інформацію (наступні документи):

Прошу повідомити дату, номер реєстрації та контактні дані виконавця.

З повагою,

OLEKSII

Publishinfo, Кабінет Міністрів України

О. К. КЛИМЕНКУ
К. О. ГАННИЧУ
П. В. КЛИМЕНКО
[FOI #48470 email]

Шановні Олексію Костянтиновичу,
Костянтине Олександровичу та Павлино Василівно!

За результатами опрацювання Вашого запиту від 20.04.2019, що надійшов до Секретаріату Кабінету Міністрів з веб-сайту «Доступ до правди», в межах компетенції повідомляємо.
У частині другій статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з Законом України «Про Кабінет Міністрів України» та відповідно до § 1 Регламенту Кабінету Міністрів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів від 18.07.2007 № 950, Кабінет Міністрів є колегіальним органом, який здійснює виконавчу владу безпосередньо та через міністерства, інші центральні та місцеві органи виконавчої влади. Кабінет Міністрів в межах компетенції видає постанови і розпорядження, обов’язкові до виконання.
Відповідно до Порядку взаємодії органів виконавчої влади, Секретаріату Кабінету Міністрів України та державної установи «Урядовий контактний центр» із забезпечення оперативного реагування на звернення, які надходять на урядову «гарячу лінію», Єдиний веб-портал органів виконавчої влади та Урядову телефонну довідку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів від 12.08.2009 № 898, державна установа «Урядовий контактний центр» приймає і реєструє звернення, розподіляє відповідно до компетенції органів виконавчої влади, Секретаріату Кабінету Міністрів України та здійснює моніторинг їх розгляду.
Відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів від 25.05.2011 № 583 «Питання виконання Закону України «Про доступ до публічної інформації» в Секретаріаті Кабінету Міністрів України, центральних та місцевих органах виконавчої влади» Секретаріат Кабінету Міністрів не є розпорядником інформації за запитами стосовно інформації інших державних органів України, а також щодо інформації, яка може бути отримана шляхом узагальнення, аналітичної обробки даних або яка потребує створення в інший спосіб.
Ураховуючи викладене, Ваш запит відповідно до частини третьої статті 22 Закону України «Про доступ до публічної інформації» надіслано до державної установи «Урядовий контактний центр» для розгляду та надання Вам інформації в установленому порядку.

Департамент інформації та комунікацій з громадськістю
Секретаріату Кабінету Міністрів України

показати цитоване

1 Attachment

. 044 287 81 81

[1][email address]

 

 

References

Visible links
1. mailto:[email address]

[ Повідомлення сайту: вищенаведений текст неправильний закодований, тож невідомі символи було вилучено.]