Щодо окремих норм Закону "Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України над тимчасово окупованими територіями в Донецькій та Луганській областях"

Лебедь Михайло Олексндровч

Доброго дня!

На підставі статей 1, 13, 19, 20 Закону України "Про доступ до публічної інформації", прошу Вас відповісти, чи здійснював Мін’юст

- правову експертизу,
- антикорупційну експертизу,
- експертизу на відповідність положенням Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практиці Європейського Суду з прав людини

тексту законопроекту № 7163 "Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України над тимчасово окупованими територіями в Донецькій та Луганській областях" до другого читання в редакції від 19.12.2017 профільного парламентського Комітету з питань національної безпеки і оборони? Цікавлять експертизи поправки № 447 народних депутатів Вінника І.Ю., Пашинського С.В., Левуса А.М. та Савченко Н.В., яка спершу увійшла в зазначену редакцію Комітету, а згодом стала статтею 12 чинного Закону.

Якщо Мін’юстом здійснювались експертизи або поправки № 447 до законопроекту № 7163, або ст. 12 Закону "Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України над тимчасово окупованими територіями в Донецькій та Луганській областях", то прошу надати мені тексти цих експертиз Мін’юсту у строк, визначений у ч. 1 ст. 20 Закону "Про доступ до публічної інформації". Готовий відшкодувати фактичні витрати на копіювання та друк у разі, якщо задоволення запиту на інформацію передбачає виготовлення копій документів обсягом більш як 10 сторінок, як це визначено у ч. 2 ст. 21 Закону "Про доступ до публічної інформації".

Якщо ж Мін’юстом такі експертизи не здійснювались, то відповідно до вимог Закону України "Про звернення громадян" прошу надати мені роз'яснення щодо п. 1 і п. 2 ч. 6 ст. 12 Закону "Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України над тимчасово окупованими територіями в Донецькій та Луганській областях". А саме - чи дійсно зазначені норми Закону означають, що працівники правоохоронних органів, військовослужбовці, працівники розвідувальних органів, військової прокуратури, Державної служби з надзвичайних ситуацій, а також працівники закладів охорони здоров’я мають право затримувати, а також застосовувати спеціальні засоби і зброю в т.ч. до людей, які не вчинили і не вчиняють правопорушення? Цікавить також, за які конкретно "інші дії, що перешкоджають виконанню законних вимог осіб, залучених до виконання заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації" передбачені такі заходи примусу?

На мою думку, зазначені норми містять широкі для трактувань формально невизначені оцінні поняття, які руйнують один з основних принципів законодавства - примус має застосовуватись лише щодо осіб, які вчиняють протиправні дії. Практика застосування зазначених норм вже призводить до перевищень та зловживань владою. Так нещодавно у Маріуполі непропорційне (а можливо й незаконне) застосування сили співробітниками поліції офіційно виправдовувалось Законом "Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України над тимчасово окупованими територіями в Донецькій та Луганській областях" (https://www.0629.com.ua/news/2046852, https://bit.ly/2Jqoq5c).

Щоб запобігти подальшому формуванню негативної практики застосування зазначених норм, прошу особливої уваги Мін’юсту до мого звернення.

Інформацію прошу Вас надіслати у письмовій формі на адресу: 87515, м.Маріуполь, пр.Миру, 85, а/c № 102, або у електронній формі на електронну поштову скриньку сайту "Доступ до правди".

З повагою та надією на співпрацю,
Лебедь Михайло Олександрович,
член правління ГО "Правозахисна ініціатива"
09.06.2018

Лебедь Михайло Олексндровч залишив коментар ()

Відповідь була надана в письмовому форматі. Але жодної користі з неї немає :)