Розяснення щодо субсидії по пунктам

Доброго дня!

На підставі статей 1, 13, 19, 20 Закону України «Про доступ до публічної інформації» від 13 січня 2011 року, які надають право звертатись із запитами до розпорядників інформації щодо надання публічної інформації, прошу надати наступну інформацію (наступні документи):

Отримую субсидію на своє помешкання з першого дня її утворення. Відповідно до того, що норми субсидії мають для мене вирішальне значення, та як я постійно доглядаю хворих людей, в тому числі інваліда 1-А групи та з метою розслідувати всі обставини справи пов’язані з неодноразовим позбавленням мене субсидії, незаконним зменшенням розміру субсидії, інших незаконних дій, - Прошу надати відповідь на питання:

Яким чином слід розуміти норми визначені у Постанові Кабінету Міністрів України
від 21 жовтня 1995 р. № 848 «Про спрощення порядку надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива»;
та у Постанові Кабінету Міністрів України від 6 серпня 2014 р. № 409 «Про встановлення державних соціальних стандартів у сфері житлово-комунального обслуговування», а саме:

1.
Як розуміти підпункт «5)» пункту 14 Постанови №848, який звучить так:

«14. Житлова субсидія не призначається (у тому числі на наступний період), якщо:
5) структурним підрозділом з питань соціального захисту населення отримано інформацію про наявність простроченої понад три місяці (на дату надання такої інформації) заборгованості з оплати житлово-комунальних послуг, витрат на управління багатоквартирним будинком, строк позовної давності якої не минув і загальна сума якої перевищує 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на день звернення за призначенням житлової субсидії (крім заборгованості за послугу з постачання та розподілу природного газу, що нарахована виконавцем комунальної послуги з посиланням на рішення суду щодо норм споживання природного газу побутовими споживачами у разі відсутності лічильників газу та у зв’язку з приведенням об’ємів використаного природного газу побутовими споживачами до стандартних умов.
{Абзац перший підпункту 5 пункту 14 із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ № 329 від 22.04.2020; № 420 від 14.04.2021 - застосовується з 1 травня 2021 року}

Прошу пояснити, чи ця норма стосується відмови у призначенні субсидії (перерахунку на наступний період), на всі комунальні послуги, чи тільки на той вид комунальної послуги на який виникла заборгованість?

Якщо ви писатиме у відповіді, що відмовляєте у субсидії на всі комунальні послуги не залежно від того на яку з них виник борг, то -
прошу пояснити чим ви користуєтесь при встановленні такого висновку
і прошу додати, - яким чином це узгоджується із самою суттю субсидії (яка надається у відповідності до доходів, а не розміру комунальних боргів)?

2
Як розуміти пункт 37 Постанови №848 який звучить так:

«37. У разі призначення житлової субсидії з початку опалювального сезону доходи у вигляді пенсії враховуються в розмірі нарахованої пенсії за серпень поточного року, а в разі призначення житлової субсидії з початку неопалювального сезону доходи у вигляді пенсії враховуються в розмірі нарахованої пенсії за березень поточного року. У разі призначення житлової субсидії не з початку опалювального (неопалювального) сезону враховується розмір нарахованої пенсії за місяць, що передує місяцю, попередньому до місяця, з якого призначається житлова субсидія».

Прошу пояснити чи ця норма стосується врахування лише однієї пенсії, тільки за вказаний у Постанові 848 місяць: у випадку літньої субсидії лише за один місяць квітень, а у випадку зимової лише за серпень, - чи це слід розуміти як включення у доходи пенсіонера шість розмірів пенсії з урахуванням розміру саме пенсії за вказаний місяць (чи квітень, чи серпень).
Тобто, у випадку літньої субсидії має братися пенсія за квітень та перемножується на шість, а у випадку зимової субсидії береться пенсія за серпень місяць та перемножується на шість.

Якщо ви писатиме у відповіді, що має братися пенсія за шість місяців виходячи з розміру пенсії за квітень при літній субсидії, та за шість місяців виходячи з розміру пенсії за серпень, то поясніть якими саме правовими нормами ви користуєтесь при встановленні такого висновку
і прошу додати, - яким чином це потребувало окремого виділення пенсіонерів у окремий пункт Постанови, а також як це узгоджується із публічними висловлюваннями представників Кабміну та Мінсоцполітики, які стверджували по телебаченню, що для покращення життя пенсіонерів була прийнята норма за якою у доходи буде враховуватись лише одна пенсія, лише за вказаний місяць

3
Як розуміти Абзац 2 пункту 100 Постанови №848, який звучить так:

«Громадяни, яким надається житлова субсидія, зобов’язані щомісяця сплачувати вартість фактично спожитих житлово-комунальних послуг.»

Прошу пояснити:
1. Чи ця норма стосується обов’язку оплачувати тільки вартість фактично спожитих послуг, чи також і кількість (об’єм) фактично спожитих послуг
2. Як ця норма стосується неконтрольованих і нефіксованих комунальних послуг з опалення помешкань отримувачів субсидії, яке залежить від середньодобової температури, - за відсутності індивідуальних лічильників тепла у квартирах споживачів, та за відсутності індивідуального опалення у випадку, якщо комунальне підприємство постачає тепла більше, ніж це передбачено соціальною норму, за обставин, що субсидіант не замовляв такої кількості тепла, та сам не здатен контролювати використання такої кількості тепла, в свою чергу, за обставин неможливості контролювати ні погодні умови, ні загально будинковий лічильник тепла, ні кількість спожитого тепла своїми сусідами по будинку. І як бути у цьому самому випадку, якщо підприємство не тільки постачає тепла більше ніж соціальна норма, але й за тарифами значно вищими ніж в цілому по Україні

Якщо ви писатиме у відповіді, що має братися не тільки вартість фактично спожитих послуг, але й їх кількість (об’єм), то поясність, як саме узгоджуються між собою ці терміни: «вартість фактично спожитих послуг» та «кількість (об’єм) фактично спожитих послуг» у випадку якщо вартість фактично спожитих послуг залежить від тарифу, який встановлюється Державою, на який споживач (субсидіант) не має ніякого впливу, а «кількість (об’єм) фактично спожитих послуг» сам споживач не здатен контролювати, бо в нього відсутній індивідуальний лічильник тепла, що має міститися у квартирі, який дозволив би йому особисто контролювати використання тепла в межах соціальної норми.
При цьому я прошу вказати, чи не відбувається за таких обставин навмисного примушування людей, які отримують субсидію платити за тепло більше, ніж їм надано субсидію, аби позбавити цих людей майна та життя.
Крім того я прошу у відповіді на це питання поєднати обставини відповіді на наступне питання яке стосується відшкодування міськими радами коштів по субсидії людям яким вона призначена у випадку, якщо ними (міськрадами) застосовано тарифи більше ніж передбачені соціальної нормою, та поставлено тепла більше ніж відшкодовано по субсидії в межах соціальної норми.

4
Як розуміти пункт 99 Постанови №848, який звучить так:

«99. Якщо норми споживання комунальних послуг (або тарифи на послуги з централізованого опалення для населення), що затверджені органами місцевого самоврядування або іншими уповноваженими органами, є меншими, ніж соціальні нормативи з оплати комунальних послуг, що встановлені Кабінетом Міністрів України, для розрахунку житлових субсидій застосовуються:
у разі наявності засобів обліку - соціальні нормативи з оплати комунальних послуг, які встановлені Кабінетом Міністрів України;
у разі відсутності засобів обліку - норми споживання комунальних послуг (або тарифи на послуги з централізованого опалення для населення), які встановлені органами місцевого самоврядування або іншими уповноваженими органами».

Та слова підпункту 1 пункту 3 Постанови Кабінету Міністрів України
від 6 серпня 2014 р. № 409 які звучать так:

«У разі встановлення органами місцевого самоврядування тарифів на послуги з централізованого опалення (або на послуги з постачання теплової енергії) для населення, що перевищують соціальний норматив, визначений відповідно до абзаців третього - восьмого цього підпункту, компенсація додаткових витрат громадянам, яким відповідно до законодавства призначено субсидію на оплату житлово-комунальних послуг, здійснюється за рахунок місцевих бюджетів.
Якщо затверджений тариф на послугу з централізованого опалення (або на послуги з постачання теплової енергії) для населення менший, ніж соціальний норматив, визначений відповідно до абзаців третього - восьмого цього підпункту, для надання пільг і субсидій застосовується затверджений тариф;»

Прошу пояснити:
1. Який саме тариф мається на увазі: середній тариф по Україні, чи найменший тариф який існує в Україні, чи той тариф, що лежить у площині виключно соціальної норми 0,0383 Гкал на 1 кв. метр опалюваної площі на місяць в опалювальний період?
2. Що саме має компенсувати міська рада, - перевищення тарифу (якщо так то якого?), чи перевищення соціальної норми тепла зверх якої тепловики поставили тепла?
3. Наприклад у Києві всі роки тариф був значно нижче ніж у Костополі.
В Києві 1400 грн за Гігакалорію тепла з ПДВ, а в нас 2200 грн за гігакалорію з ПДВ. Виходить що саме цю різницю (2200 – 1400 = 800 грн) мали відшкодувати мені, як отримувачу субсидії
4. З 2014 року як вступили у силу соціальні норми, мені, ваші підлеглі, постійно включали у субсидію значно нижчі соціальні норми, зокрема на холодну воду та світло, хоча в мене є відповідні лічильники, - аргументували це тим, що міська рада встановила менші норми. Відповідно прошу пояснити яким чином Міська рада може встановити соціальну норму нижче, ніж це встановлено Постановою Кабміну??
І яким чином ваші підлеглі не враховували відповідні соціальні норми?

5
Як розуміти слова Підпункту 8 пункту 3 Постанови Кабінету Міністрів України
від 6 серпня 2014 р. № 409, які звучать так:

«Залежно від особливостей регіонів та типу будівель соціальні нормативи користування комунальними послугами, встановлені підпунктом 1 цього пункту, визначаються з урахуванням відповідних корегуючих коефіцієнтів згідно з додатками 1 і 2.»

1. Прошу пояснити, яка наукова природа корегуючих коефіцієнтів, які фактично у двічі зменшують соціальну норму тепла - 0,0383 Гкал на 1 кв. метр опалюваної площі на місяць в опалювальний період ?
2. Що саме враховувалось Кабінетом міністрів України при визначенні саме цих розмірів корегуючих коефіцієнтів і чому наприклад ці розміри не є у півтори-два рази більшими ніж соціальна норма?
3. Яким чином узгоджується соціальна норма, яка фактично не може бути меншою, на тій підставі що менша соціальні норма це фактично або смерть людини шляхом обмороження, або надмірні витрати за відсутності доходів, - з корегуючим коефіцієнтом, який неправомірно зменшує цю норму
4. Чи не відбулося фальшування вказаної Постанови № 409, де замість першої одиниці поставили нуль, тобто замість корегуючого коефіцієнту, наприклад 1,424 для Рівненської області - поставили 0,424 ( і відповідно так по всім областям). Це тим більше підозріло та як ці корегуючи коефіцієнти прямо вказані для застосування у зимовий період,
А як у зимовий період можна зменшувати норму соціальну тепла якщо навпаки потрібно збільшувати?!

Якщо ви писатиме у відповіді, що корегуючи коефіцієнти мають застосовуватись не залежно від наукової бази, то прошу Вас мене зрозуміти що я фактично змушений звернутися в Гаазький арбітражний суд з метою встановити геноцид українського народу з боку влади

Відповідь прошу надати по пунктам, як тут вони зазначені.

Від даного запиту не відмовлюсь ні за яким приводом, відмову прошу вважати підробкою.

З повагою,

Бовикін Сергій