Про підготовку Кабінетом міністрів України нових антидискримінаційних до ГО змін до постанови КМУ від 3.11.2010 р. №996

Доброго дня!

На підставі статей 1, 13, 19, 20 Закону України «Про доступ до публічної інформації» від 13 січня 2011 року, які надають право звертатись із запитами до розпорядників інформації щодо надання публічної інформації, прошу надати наступну інформацію (наступні документи):
Громадські ради в Україні у взаємодії (співпраці) з державними інституціями (назву “органами” не застосовувати, крім її належності до медицини) на всіх рівнях забезпечують посилення експертних повноважень і фахових критеріїв до інститутів громадянського суспільства та делегованих ними представників.
При цьому, Секретаріат Першого заступника Верховної Ради України Р.Стефанчука, не виявив цікавості і не побачив користі від пропозиції, отриманої від Громадської ради природоохоронного спрямування м.Києва і відмовив їй в березні 2020 року делегувати свого представника для співпраці у робочу групу, яка створена у ВРУ для напрацювання законопроектів з народного волевиявлення і вироблення механізмів застосування прямої демократії. Результатом такої відмови, на мій погляд, стала низька якість проекту закону “Про всеукраїнський референдум”, підготовленого робочою групою у турбо режимі і, як результат, правомірно відхиленого і повернутого розробнику профільним комітетом Верховної Ради України для його подальшого доопрацювання.
З метою підвищення ефективності роботи громадських рад, які мають аналітичні потужності на належному рівні брати участь у формуванні та реалізації державної політики через власних делегованих представників, з урахуванням прикрого досвіду щодо відкритого перешкоджання інституту громадянського суспільства “не кишенькового типу”, з боку Секретаріату Першого заступника Верховної Ради України Р.Стефанчука брати спільну участь у розробці законопроектів відкритої демократії через доступ до діяльності робочої групи безпосередньо:

Прошу надати інформацію, про підготовку Кабінетом міністрів України нових змін до постанови КМУ від 3.11.2010 р. №996 з недопущенням у майбутньому практики застосування подвійних стандартів щодо участі/заборони спільної діяльності ІГС (інститутів громадянського суспільства), поділу ГО на “своїх” і “чужих” через “відлучення від співпраці” з Верховною Радою України тих представників Інститутів громадянського суспільства, які не входять до номенклатурного, затвердженого списку громадських організацій, об’єднань, фондів, крім лояльних до будь-яких змін, які не можуть і не будуть реально впливати на якість законопроекту з точки зору відстоювання і захисту інтересів громадянського суспільства, націлених на кращі зміни і життя народу України, як вищої конституційної влади в державі, а всі інші, не із списку, ГО свідомо дискримінуються на рівні одноосібного рішення керівника Секретаріату або іншого чиновника.

З повагою,

Слєсаренко Василь Вікторович

Доброго дня!
Заступник міністра юстиції Олександр Банчук на моє звернення від 20.04.2020 р. надіслав відповідь від 1.05.2020 р. №20044/158-6-20/7.1.5, де визначив мій запит на інформацію як цікавість пересічного громадянина до діяльності громадських рад, що не відповідає меті та змісту запиту і трохи повчив мене що до чого, бо щось мав мені відповісти, але не те чого я прагнув.

Маючи власний досвід впродовж 12 років бути повноважним представником (свідомо уникаю слова “членом”, бо вважаю вживання цього слова у цьому контексті недоречним і образливим (див.Анатомічний атлас людини) ІГС (інституту громадянського суспільства) у складі громадських рад кількох вищих державних інститутів виконавчої влади (назву “органів” свідомо не вживаю - бо те про щось медико-анатомічне і я намагаюся не вживати недотичні слова і словосполучення, які мають подвійне (або потрійне) значення і поки мають вжиток (але то буде недовго!) у законодавстві як пережитки радянського періоду, вживання яких може бути сприйнято як образа). Два роки мав приємність працювати у Громадській раді Мінюсту за часів керівництва пана Курдельчука Данила Марковича (керівника Інюрколегії, нині покійного), потім два роки під головуванням Марієна Ігора Степановича ( який пішов із життя 25.06.2019 на 68-му році працюючи на громадських засадах головою Громадської ради при Державній екологічній інспекції України) та інших колег з адвокатських об’єднань, адвокатів, нотаріусів, юристів, правозахісників і правознавців, з якими залишилися добрі, ділові стосунки, а досвід співпраці виявився неоціненним і корисним, навіть депутатів ВРУ, таких як мій друг, Калашников Олег Іванович, нині покійний, який був жорстоко вбитий і загинув 15 квітня 2015 року від вогнепального поранення найманого вбивці біля дверей своєї квартири на проспекті Правди і похований на Берковицькому кладовищі на 100 участку, де похований разом з його батьками. Все, що я тут вам пишу має ціль показати, що мене не треба навчати громадській діяльності, бо сам кого треба готовий навчити, але питання про зміну інструментів здійснення прямого народовладдя Інститутами громадянського суспільства, як і формування професійного підходу учасників громадського руху до нової інституціалізації і повного перезавантаження державного укладу життя держави і громадян з домінантою на активність і залучення до співпраці кожного (не “соросівського” штибу) громадянина, та забезпечення і підтримки не кон’юнктурної, жадібної до грошей від якого завгодно “благодійника”, а поміркованої громадянської ініціативи знизу, а бюрократія (куди ж без неї!) вимушена буде підлаштовуватися під нові тенденції суспільного розвитку, хоча б заради власного виживання.
Не через революції, а шляхом еволюції маємо іти до досягнення спільної цілі, коли здається, що все вже втрачено, тому дуже прошу, по дорослому, надати мені відповідь на мій запит на інформацію (суть якої я не міняю).

Виходячи з наведеного, оцінюючи той факт, що менеджери вищих державних інститутів (слово “влада” тут не вживаю, до за Конституцією єдиним джерелом влади в Україні є народ, а все інше є просто узурпацією, якщо всі б це пам’ятали, то не було б зараз у нас втрат територіальних, людських, сировинних, інтелектуальних, наукових, суверенних, національних, безпекових, воєнних, іміджевих і патріотичних ресурсів, а народне багатство належало б народу, а не “дуремарам” -олігархам) розуміють, що без громад і громадян у новій якості суспільство не отримає сучасного рівня розвитку у жорсткому, глобально конкуруючому світі,-

Прошу,-
надати інформацію, про розробку разом у співпраці з Міністерством юстиції України і Кабінету міністрів України нових змін до постанови КМУ від 3.11.2010 р. №996 ( а краще скасувати цю постанову і прийняти нову, бо громадський рух зупинився і перетворився на “соросівських” грантоїдних заробітчан, а інші завмерли без грошових вливань) з недопущенням у майбутньому практики застосування подвійних стандартів щодо участі/заборони спільної діяльності ІГС (інститутів громадянського суспільства), поділу ГО на “своїх” і “чужих” через “відлучення “чужих” від співпраці” з Верховною Радою України тих представників Інститутів громадянського суспільства, які не входять до номенклатурного, карманного штибу затвердженого списку громадських організацій, об’єднань, фондів, крім лояльних до будь-яких змін за ініціативи, що йде “зверху”, які не можуть і не будуть реально впливати на якість законопроекту з точки зору відстоювання і захисту інтересів громадянського суспільства, націлених на кращі зміни у житті народу України і не завтра, а вже зараз, як вищої конституційної влади в державі, а всі інші, не із списку “своїх”, ГО свідомо дискримінуються на рівні одноосібного рішення керівника Секретаріату або іншого чиновника.

! Якщо цього не зробити вже зараз, то дочекаємося, що вся молодь, на додаток до 10 млн.заробітчан, поїде поза очі шукати собі кращої долі. Бюджетникам тоді смерть, нікому буде наповнювати бюджет.

З повагою,

Слєсаренко Василь Вікторович