Пенсіонери органів прокуратури

До цього запиту є юридичний коментар. Перейти до коментаря

Доброго дня!

Рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2019 № 7-р(ІІ)/2019 надає право пенсіонерам органів прокуратури відповідно до ч. 20 ст. 86 Закону України "Про прокуратуру" № 1697-VII звертатися до органів Пенсійного фонду України за перерахунком пенсій, надавши до пенсійного органу довідку про заробітну плату.
Але, протягом трьох місяців Пенсійний фонд України не виконує рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2019 № 7-р(ІІ)/2019 та вимоги ч. 20 ст. 86 Закону "Про прокуратуру" № 1697-VII (перша редакція) щодо перерахунку пенсій пенсіонерам органів прокуратури. До цього часу понад п’яти тисяч пенсіонерів органів прокуратури перерахунку пенсій в пенсійних органах не отримали.
Пенсіонер Коцюруба Володимир Павлович 13 січня 2020 року звернувся до Генерального прокурора із заявою про вчинення кримінального правопорушення у зв’язку з невиконанням службовими особами Пенсійного фонду України рішення Конституційного Суду України № 7-р(ІІ)/2019 від 13 грудня 2019 року. Заява пенсіонера Офісом Генерального прокурора, отримана 04.03.2020 року.
Стаття 214 КПК України покладає на прокурора обов’язок внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою про вчинення кримінального правопорушення не пізніше 24 годин після подання заяви та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Тому на підставі статей 1, 13, 19, 20 Закону України «Про доступ до публічної інформації» від 13 січня 2011 року, які надають право звертатись із запитами до розпорядників інформації щодо надання публічної інформації, прошу надати наступну інформацію (наступні документи):
- про реєстрацію заяви пенсіонера Коцюруби Володимира Павловича про вчинення кримінального правопорушення від 13.03.2020 року і про результати її розгляду з наданням відповідних документів (витягу з ЄРДР).

З повагою,

Володимир

public, Генеральна Прокуратура України

1 Attachment

Юридичний коментар

Коментує Тетяна Олексіюк, експертка з доступу до інформації

Відмова розпорядника надати інформацію у відповідь на цей запит може бути визнана правомірною з огляду на наступне.

Так, відповідно до статті 214 Кримінально процесуального кодексу України слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов’язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування.

Також Положення про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, затверджене наказом Генеральної прокуратури України від 06 квітня 2016 року N 139, зареєстроване в Міністерстві юстиції України 05 травня 2016 року за N 680/28810 (із змінами) передбачає, окрім іншого, порядок надання витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань на всіх стадіях кримінального провадження, а також копії інформації, яка міститься у Реєстрі, у конкретному кримінальному провадженні.

Отже, як випливає зі змісту статті 214 Кримінально процесуального кодексу України, такий витяг надається заявнику. Цей витяг містить персональні дані та, що найбільш важливо, інформацію, вільне поширення якої може порушувати презумпцію невинуватості особи, щодо якої подано заяву, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення. Натомість законодавство про доступ до публічної інформації передбачає правила надання публічної інформації - готової, доступної у розпорядника та такої, яка може бути повідомлена необмеженому колу осіб.

Таку позицію підтверджує і Постанова Пленуму ВАСУ №10 від 29 вересня 2016 року, яка у пункті 4.1. зазначає: "Процесуальні закони (Господарський процесуальний кодекс України, Кодекс адміністративного судочинства України, Кодекс України про адміністративні правопорушення, Кримінальний процесуальний кодекс України, Цивільний процесуальний кодекс України) регламентують спеціальний порядок доступу (ознайомлення) учасників відповідних процесів до інформації, створеної (одержаної) у ході (досудового) судового провадження. Відтак положення Закону України "Про доступ до публічної інформації" не поширюються на доступ учасників відповідних процесів та сторін виконавчого провадження до викладеної інформації."

Запитувач міг, разом з цим, застосувати процедуру запиту інформації про себе, на підставі статті 10 Закону України "Про доступ до публічної інформації". Проте, в такому випадку, запитувачеві треба було чітко зазначати, що це інформація про нього самого. Аргументами, якими можна було б скористатися в такому випадку можуть бути подібні до викладених в цьому рішенні Верховного суду http://reyestr.court.gov.ua/Review/75644648