оригінал Інструкції до вакцини, виконавець перекладу

До цього запиту є юридичний коментар. Перейти до коментаря

Нам невідомо, чи відповідь на цей запит була інформативною. Якщо ви Ольга Вікторівна Мудрак, будь ласка, авторизуйтесь і вкажіть, наскільки успішним був запит.
Ольга Вікторівна Мудрак

Доброго дня!

На підставі статей 1, 13, 19, 20 Закону України «Про доступ до публічної інформації» від 13 січня 2011 року, які надають право звертатись із запитами до розпорядників інформації щодо надання публічної інформації, прошу надати наступну інформацію (наступні документи):

Прошу надати зазначити виконавця перекладу інструкції до вакцини АКДП (вакцина проти кашлюку, дифтерії,правця) серія 2828Х003А. Та
вакцини Hib серія 1148T036.

Та надати оригінали інструкцій від виробників.

Також прошу надати посадові інструкції/накази для кабінетів вакцинації щодо техніки виконання щеплень цими вакцинами для дітей з порушеним графіком імунізації.

З повагою,

Ольга Вікторівна Мудрак

Надежда Нежданова,

1 Attachment

Юридичний коментар

Коментує Христина Буртник, медіа-юристка ГО "Центр демократії та верховенства права"

У даному випадку розпорядник фактично не відповів на жодне питання, поставлене у запиті:

1) хто перекладав інструкцію для медичного застосування? – жодної інформації (Чи відомо МЗС ім’я перекладача? Чи має розпорядник якісь документи, де це зазначено?)
2) надати оригінал інструкції – розпорядник зазначив, що до держпідприємства, що у підпорядкуванні МОЗ, подавали «проект інструкції». Очевидно, що запитувач мав на увазі не перекладений текст. Чи подавали його разом з перекладом?
3) надати документ, в якому зазначено техніку виконання щеплень конкретними вакцинами – замість цих документів МОЗ назвав документ, яким затверджено календар щеплень, але не описано «техніку виконання».

Таку відповідь можна легко кваліфікувати, як відповідь не по суті запиту, а також відсилання запитувача до загальнодоступних джерел. Відповідно до частини другої статті 22 Закону «Про доступ до публічної інформації» це вважається неправомірною відмовою.

Розпоряднику слід було надати запитувані документи, а якщо якогось документу чи інформації у нього немає – прямо зазначити у своїй відповіді-відмові та переслати запит до того органу, який ними володіє (якщо МЗС відомо, хто б міг володіти інформацією). Саме такий порядок передбачений Законом «Про доступ до публічної інформації».