Невиконання рішень суду!

Доброго дня!

На підставі статей 1, 13, 19, 20 Закону України «Про доступ до публічної інформації» від 13 січня 2011 року, які надають право звертатись із запитами до розпорядників інформації щодо надання публічної інформації, прошу надати наступну інформацію (наступні документи):

На протязі більш місяця слідчий СУ ГУНП в Одеській області Бзенко Анна Олексіївна відмовляється повертати тимчасово вилучене майно, що належить родині журналіста Кириченко Олександра Володимировича (в тому числі малолітнім дітям з інвалідністю, законним представником котрих він є), Під час вилучення майна з боку слідчих відбувалось знущання та моральний тиск на дітей з інвалідністю, батьком яких є Кириченко О.В.
Зазначене майно було вилучено на підставі ухвали слідчої судді Федулеєвої Ю. від 26.03.2020, що була винесена в порушення вимог п.5 ч.2 ст.235 КПК України. Речі були вилучені в порушення ст.148, 161, 168 КПК України, отже використовувались для правохахисної діяльності, а також для користування спеціальним правом у вигляді журналістської діяльності, та містили охоронювану законом таємницю.
07.04.2020 суддя Федулеєва Київського районного суду м.Одеси зобов'язала повернути все вилучене майно родині журналіста, так як воно не містило жодних відомостей кримінального порушення (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/8...).
Натомість в порушення вимог КПК України, а саме - в порушення абз.7 ч.7 ст.173 КПК України (відповідно до ст. 392 КПК України) прокурор Данилко А.С. звернувся з апеляційною скаргою, та апеляційний суд (О.О. Толкаченко О.В. Копіца О.Б. Джулай) помилково частково наклав арешт на майно (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/8...).
Отже, 06.05.2020 Одеський апеляційний суд(О.Г. Журавльов О.Б. Джулай О.В. Копіца) особисто визнав, що тільки у відповідності до ст. 392 КПК України можна оскаржувати ухвали слідчого судді (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/8...).
18.05.2020 суддею Федулеєвою Ю.О. було скасовано арешт на майно у вигляді дисків (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/8...).
Зазначене підтверджує неправомірність обшуку, а також неправомірність вилучення речей під час обшуку за місцем мешкання родини журналіста Кириченко О.В., а також співрозмірність. Особливу увагу слід приділити, що вилучені речі використовувались дітьми для дистанційного навчання, та з-за незаконного вилучення речей, діти не змогли займатися на протязі місяця. Знущався над дітьми відбувалось першочергово слідчим Гой Іван Леонідовичем. Під час своїх знущань він в порушення вимог ч.10 ст. 236 КПК України вимагав вимкнути безперервну відеофіксацію.
Неодноразово суд визнавав протиправними дії слідчих в кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР №12020160000000149 ( http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/8... ), та зобов'язував виконувати вимоги ч.3 ст.169 КПК України щодо повернення майна, але вимоги не виконуються.
(http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/8...).

На теперішній час майно родині не повернуто, на родину журналіста здійснюється неправомірний тиск та вплив, а фактично викрадені речі, які небули повернуті використовуються слідчими для власних цілей.

Чи довго ще в Україні будуть порушуватись норми ст.6,7 конвенції про захист прав осіб з інвалідністю.
Чи довго ще буде здійснюватись неправомірний вплив на незалежні засоби масової інформації та журналістів, в тому числі родину Кириченко О.В.?
Якими нормативно-правовими актами передбачений такий правовий нігелізм та свавілля відносно родини журналіста Кириченко О.В.?
Чому держава не допомагає особам з інвалідністю, а тільки знущається, навіть над малолітніми дітьми?

З повагою,
Олександр

Олександр залишив коментар ()

На запит відповідно до закону України "Про публічну інформацію", відмовили, посилаючись на закон України "Про звернення громадян"...

Управління доступу до публічної інформації, Офіс Президента України