Належна перевірка

Нам невідомо, чи відповідь на цей запит була інформативною. Якщо ви АО "Національна правова палата", будь ласка, авторизуйтесь і вкажіть, наскільки успішним був запит.
АО "Національна правова палата"

Доброго дня!

На підставі статей 1, 13, 19, 20 Закону України «Про доступ до публічної інформації» від 13 січня 2011 року, які надають право звертатись із запитами до розпорядників інформації щодо надання публічної інформації, прошу надати наступну інформацію (наступні документи):

28 квітня 2020 року набув чинності Закон України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» від 06 грудня 2019 року № 361-IX.
На сьогодні до АО «Національна правова палата» почали звертатись клієнти за роз’ясненнями окремих норм даного Закону, а також з приводу проблемних ситуацій, які виникають у зв’язку із його застосуванням.
У зв’язку з викладеним вище АО «Національна правова палата» змушена звернутись до Міністерства фінансів України з приводу наступної проблемної ситуації:
Стаття 11 Закону України від 06 грудня 2019 року № 361-IX зобов’язує суб’єктів первинного фінансового моніторингу здійснювати належну перевірку клієнтів при встановленні ділових відносин, наявності підозри та інших обставинах, визначених у п. 3 даної статті. Обсяг дій при здійсненні кожного із заходів належної перевірки визначається суб’єктом первинного фінансового моніторингу з урахуванням ризик-профілю клієнта, зокрема рівня ризику, мети ділових відносин, суми здійснюваних операцій, регулярності або тривалості ділових відносин.

Пунктом 13 ст. 11 Закону України від 06 грудня 2019 року № 361-IX визначено, що суб’єкт первинного фінансового моніторингу зобов’язаний додатково під час належної перевірки здійснювати стосовно клієнтів, які (кінцеві бенефіціарні власники яких) є політично значущими особами, членами їх сімей та особами, пов’язаними з політично значущими особами ряд заходів. Також даним пунктом встановлюються наступні критерії (ризики), що залишаються властивими політично значущій особі, зокрема:
- рівень впливу, що особа може ще мати;
- обсяг повноважень, якими вона була наділена;
- зв’язок між минулими та чинними повноваженнями тощо.
При цьому у п. 13 ст. 11 Закону України від 06 грудня 2019 року № 361-IX просто перелічуються узагальнені критерії (ризики), у зв’язку з чим кожен суб’єкт фінансового моніторингу трактує дану норму на власний розсуд та застосовує її за відсутності належного правового регулювання. Оскільки на сьогодні немає жодних офіційних роз’яснень, методики та інших підзаконних актів, які б чітко визначали критерії для здійснення належної перевірки суб’єктами первинного фінансового моніторингу та порядок їх застосування.
У зв’язку з чим суб’єкти первинного фінансового моніторингу самостійно визначають доволі суб’єктивні критерії для здійснення належної перевірки суб’єктами первинного фінансового моніторингу, що призводить до відповідних зловживань з їх сторони.
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» суб’єктами державного фінансового моніторингу є Національний банк України, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, Міністерство юстиції України, Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку, Міністерство цифрової трансформації України та спеціально уповноважений орган.
Відповідно до підпункту 78-2 пункту 4 Положення про Міністерство фінансів України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 375 від 20 серпня 2014 року, Міністерство фінансів України забезпечує надання методологічної, методичної та іншої допомоги суб’єктам первинного фінансового моніторингу у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, зокрема надає рекомендації та роз’яснення з питань застосування законодавства у зазначеній сфері.

На підставі зазначеного вище, просимо роз’яснити наступне: 1) якими нормативними актами на сьогодні мають керуватись суб’єкти первинного фінансового моніторингу при визначенні та застосуванні критеріїв для здійснення належної перевірки; 2) чи розробляються вимоги до таких критеріїв, порядок їх застосування та офіційні роз’яснення; 3) до яких саме політично значущих осіб мають застосовуватись дані критерії (які займали відповідні посади станом на 28 квітня 2020 року, або перебували на таких посадах з 24 серпня 1991 року по 28 квітня 2020 року).

З повагою,

АО "Національна правова палата"

АО "Національна правова палата"

Доброго дня!
19 червня 2020 року АО "Національна правова палата" звернулось із запитом до Міністерства фінансів України щодо питань, які стосуються належної перевірки. З аналогічним запитом АО "Національна правова палата" звернулось до Міністерства юстиції України.
24 червня 2020 року Міністерство юстиції України надало відповідь про те, що на сьогодні, продовжують діяти Критерії, за якими оцінюється рівень ризику суб’єкта первинного фінансового моніторингу бути використаним з метою легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та фінансування розповсюдження зброї масового знищення, затверджені наказом Міністерства фінансів України від 26.01.2016
№ 18, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 31.03.2016 за № 482/28612. Отже, з порушеного у вашому запиті питання щодо розробки нових критеріїв, за якими оцінюється рівень ризику суб’єкта первинного фінансового моніторингу, порядку їх застосування вам необхідно звернутися до Міністерства фінансів України.
Просимо Вас врахувати дану відповідь Міністерства юстиції України.

З повагою,

АО "Національна правова палата"

publishinfo, Міністерство фінансів України

publishinfo, Міністерство фінансів України