Кількість хутрових підприємств в 2019р.

До цього запиту є юридичний коментар. Перейти до коментаря

Доброго дня!

На підставі статей 1, 13, 19, 20 Закону України «Про доступ до публічної інформації» від 13 січня 2011 року, які надають право звертатись із запитами до розпорядників інформації щодо надання публічної інформації, прошу надати наступну інформацію (наступні документи):

1. Скільки в 2019 році діяло підприємств/господарств з виробництва натурального хутра в Україні.
2. Зазначити:
2.1. назви цих підприємств/господарств;
2.2. місце їх знаходження (адреси).

З повагою,

Марина Суркова

Від: Офіційна скринька Головного офісу


Attachment 1385 12.02.2020 2.pdf
502K Завантажити відповідь


Посилання

Юридичний коментар

Коментує Христина Буртник, медіа-юристка ГО "Центр демократії та верховенства права"

На цей запит відповідає не Міністерство, до якого було надіслано запит, а державне підприємство, яке здійснює технічне та технологічне забезпечення Єдиних та Державних реєстрів інформаційної мережі Міністерства юстиції України.

Фактично цю відповідь можна перефразувати так: «так, інформація відкрита і у нас є. Ви або замовляйте у нас послугу з обробки статистичних та/або аналітичних даних, або завантажуйте самостійно реєстр у формі відкритих даних і, використовуючи фільтри документу формату xml, побачите інформацію».

Чи законною є відповідь ДП? Очевидно, що ні.

Важко погодитись із тим, що для вибору інформації по критеріях (наприклад, по КВЕДу, який передбачає виготовлення хутряних виробів) потрібно проводити аналітичну роботу, а отже, що потрібно створити інформацію у відповідь на запит. Оскільки дані у цьому форматі структуровані, потрібна суто технічна робота із їх структурування та сортування за певними параметрами, що не займає багато часу.

Отже, розпоряднику нічого не заважало зробити технічну вибірку інформації, яка знаходиться в одному документі. Така вибірка не є створенням інформації. Запитувана інформація повинна надаватись у порядку Закону «Про доступ до публічної інформації». Також розпорядник міг у відповідь на запит надіслати сам документ у форматі відкритих даних, про який ДП тільки зазначив у відповіді. Проте нічого із цього розпорядник не зробив, чим порушив право запитувачки на отримання публічної інформації.