Допоки українські підприємства будуть підтримувати військове забезпечення РФ?

Андрій Бовчалюк

Доброго дня!

На підставі статей 1, 13, 19, 20 Закону України «Про доступ до публічної інформації» від 13 січня 2011 року, які надають право звертатись із запитами до розпорядників інформації щодо надання публічної інформації, прошу надати наступну інформацію (наступні документи):

Як відомо, між Україною та Росією було укладено міжурядову угоду про обслуговування українськими фахівцями міжконтинентальних балістичних ракет шахтного базування до 2018 року, що стоять на озброєнні РВСН РФ. Згідно з Державною програмою озброєння на 2011-2020 роки, на переозброєння збройних сил РФ планувалося витратити не менше 20 трильйонів рублів, зокрема на оновлення стратегічних ядерних сил та ракетоносіїв.
Більшу ж частину боєголовок міжконтинентальних балістичних ракет розроблені і випущені на підприємствах, що знаходяться на території нинішньої України (КБ "Південне", "Південмаш"), або оснащені системами керування і прицілювання, зробленими ще в УРСР (НВО „Електроприлад“, м.Харків та "Апсенал", м. Київ).
На сьогоднішній день саме фахівці КБ "Південного" і заводу "Південмаш" здійснюють гарантійний авторський нагляд і аналіз технічного стану російських ракет, беручи участь в роботах з продовження їх термінів служби. Ракети застарілі, їм уже більше ніж 20 років, а необхідність в українських працівниках важко переоцінити.
В авіаційній сфері залежність від українських виробників не менш істотна, особливо в частині двигунів: на вертолітні двигуни запорізького об'єднання "Мотор Січ" зав'язана майже вся російська програма вертольотобудування, в першу чергу військового. Схожа ситуація і з газотурбінними двигунами миколаївського держпідприємства "НВКГ "Зоря"-"Машпроект". Саме ними планували оснастити надводні кораблі російського ВМФ у майбутніх проектах.

Чому не розривається міжурядова угода? Адже, саме українські підприємства забезпечують боєготовність великої частини російської армії. Альтернативи у РФ знайти інших спеціалістів у цій сфера майже немає. За останні 23 роки їхні спроби були здебільшого безуспішні. Чому не використовуються ці факти як аргумент та спроба тиснути на РФ? Ці аргументи можна використати при домовленостях на ціну газу. Якщо ракети не будуть проходити гарантійний нагляд, то їх треба буде або позбутися, або чекати на неприємний випадок (Чорнобиль уже був в історії).
Так, фінансові втрати підприємства спочатку будуть мати. Проте, наприклад, КБ "Південне" та "Південмаш" активно співпрацюють з ESA (Європейським космічним агентством). Усі підприємства можна зберегти та частково перепрофілювати для збереження робочих місць. Фінансування науки повинно бути не менше 1,5% від ВВП і через 4-6 років держава отримає переорієнтовані українські стратегічні підприємства, де поряд з високою зарплатнею буде престижно працювати. Ми маємо унікальний випадок, коли кваліфіковані кадри збереглися коли держава не думала про них останні 23 роки.

Буду дуже вдячний за відповіді на питання, аргументовані фактами.

З повагою,

Андрій Бовчалюк

Відкритість, Офіс Президента України

 

 

Link: [1]themeData
Link: [2]colorSchemeMapping

А.БОВЧАЛЮКУ

 

 

Шановний пане Бовчалюк!

 

На Ваш лист стосовно дії міжурядових угод, пов'язаних із забезпеченням
боєздатності російських військ, який 27 березня 2014 року надійшов  на
електронну адресу Головного управління забезпечення доступу до публічної
інформації Адміністрації Президента України через сайт "Доступ до правди",
повідомляємо, що порушені у ньому питання не можуть розглядатися як запити
на інформацію, оскільки не відповідають нормам Закону України «Про доступ
до публічної інформації».

Згідно з пунктом 1 статті 19 Закону України «Про доступ до публічної
інформації»: запит  на  інформацію  – це прохання особи до розпорядника
інформації надати  публічну  інформацію,  що  знаходиться у його
володінні. Відповідно до статті 1 згаданого Закону публічна інформація –
це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких 
носіях  інформація,  що  була отримана  або  створена  в  процесі
виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків,  передбачених
чинним законодавством, або  яка знаходиться у володінні суб'єктів владних
повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим
Законом.

Указом Президента України від 5 травня 2011 року № 548 «Про першочергові
заходи щодо забезпечення доступу до публічної інформації в допоміжних
органах, створених Президентом України» Головне управління забезпечення
доступу до публічної інформації Адміністрації Президента України визначено
спеціальним структурним підрозділом, який організовує в установленому
порядку доступ до публічної інформації, відповідає за розгляд,
опрацювання, облік, систематизацію, аналізування та надання відповідей на
запити на інформацію, що надходять до Президента України, Адміністрації
Президента України, а також надає консультації під час оформлення таких
запитів.

Просимо взяти до уваги, що реалізація громадянами України наданого їм
Конституцією України права вносити в органи державної влади, об'єднання
громадян відповідно до їх статуту пропозиції про поліпшення їх діяльності,
викривати недоліки в роботі, оскаржувати дії посадових осіб, державних і
громадських органів регулюється Законом України «Про звернення громадян».

Закон забезпечує громадянам України можливості для участі в управлінні державними і громадськими справами, для впливу на поліпшення роботи органів державної
влади і місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, для відстоювання своїх прав і законних інтересів та відновлення їх у разі
порушення.

Згідно зі статтею 5 цього Закону звернення (пропозиції, заяви,  скарги) адресуються органам державної влади і місцевого самоврядування, підприємствам, установам,
організаціям незалежно від форм власності, об'єднанням громадян або посадовим особам, до повноважень яких належить вирішення порушених у зверненнях питань.

У зверненні має бути зазначено прізвище, ім'я, по батькові, місце проживання громадянина, викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги,
прохання чи вимоги. Письмове звернення повинно бути підписано заявником із зазначенням дати. Законом України «Про звернення громадян» не передбачено листування
електронною поштою.

Організацію розгляду звернень громадян до Президента України та
Адміністрації Президента України здійснює Управління з питань звернень
громадян Адміністрації Президента України (поштова адреса: 01220, м. Київ,
вул. Банкова, 11).

Дякуємо за Ваші листи та сподіваємося на розуміння.

 

З повагою

 

Керівник Головного управління

забезпечення доступу до публічної інформації

Адміністрації Президента України                                    
О.Кошелєв

References

Visible links
1. file:///C:%5CUsers%5CSTELMA%7E1%5CAppData%5CLocal%5CTemp%5Cmsohtmlclip1%5C01%5Cclip_themedata.thmx
2. file:///C:%5CUsers%5CSTELMA%7E1%5CAppData%5CLocal%5CTemp%5Cmsohtmlclip1%5C01%5Cclip_colorschememapping.xml