Дискримінація жінок за ознакою статі і віку.Легітимність діяльності Омбудсмена та наданого ним висновків щодо порушень прав людини

Тетяна Миколаївна Литвиненко

Доброго дня!

Загальні відомості про запитувану інформацію.

13 грудня 2018 року у судовому засіданні Третього апеляційного адміністративного суду розглядалася справа № 804/2823/16 за моїм позовом до Національного банку України про дискримінацію за ознакою статі і віку, тощо у відношенні мене, на підставі прихованого положення НБУ затвердженого правлінням НБУ, згідно якого жінкам віком 50 років, а чоловікам віком 55, заборонили просування по службі, за звернення до суду і органи влади про таку дискримінацію звільняли, інше.
У передбаченому законом порядку, на 3 рік перебування справи в Дніпропетровському окружному адміністративному суді за результатами вивчення обставин справи та дослідження матеріалів у справі Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини надано висновок про те, що дії і рішення Національного банку України у відношенні Тетяни Литвиненко становлять пряму дискримінацію за ознакою статі і віку. Водночас, мені відмовили поставити питання щодо інших ознак і повторної віктимізації до Уповноваженого, вивчення і дослідження яких потребували відповіді експертів офісу Уповноваженого з прав людини при наданні висновку. Висновок підписаний 04.06. 2018 року безпосередньо пані Уповноваженою Верховної Ради України з прав людини Людмилою Денісовою. У передбаченому законом порядку я звернулася до суду із клопотанням запросити в судове засідання Уповноваженого або експертів офісу Уповноваженого, які і готували висновок і діють на підставі положення про Секретаріат Уповноваженого, з метою поставити свої питання безпосередньо в суді та отримати додаткові роз'яснення експертів офісу національної інституції у галузі прав людини по висновку.
Колегія суддів Третього апеляційного адміністративного суду поставила під сумнів правдивість і легітимність висновку підписаного пані Уповноваженою Верховної Ради України з праа людини, яка діє на підставі статті 101 Конституції України, наголосивши, що цього експерта ( Уповноваженого) ніхто не попереджав про відповідальність, ніхто не уповноважував, такі висновки не несуть жодних наслідків, тощо.
Взагалі, вкотре дізналася багато цікавого. Є відповідний технічний запис засідання.

Я жінка, яка постраждала від прямої дискримінації, мій представник ( рідний брат, інвалід ІІ гр.) четвертий рік не взмозі захистити мої грубо порушені права і основні свободи в національних судах, тому дивно і важко ще захищати і пояснювати судам і суддям - порядність, повноваження і правовий статус Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, відповідальність і наслідки для Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини в разі порушення присяги , інше.

На підставі статей 1, 13, 19, 20 Закону України «Про доступ до публічної інформації» від 13 січня 2011 року, які надають право звертатись із запитами до розпорядників інформації щодо надання публічної інформації, прошу надати наступні документи :

1.Копію підписаної пані Уповноваженою Верховної Ради України з прав людини і національних меншин присяги, складеної на пленарному засіданні Верховної Ради України.

2. Копію дипломів про освіту, в тому числі працівників Секретаріату Уповноваженого, які готували висновок про дискримінацію по справі № 804/2823/16 про дискримінацію від 04.06.2018 року № 1.-1440/1135-18-95 .

3. Іншу Справку, для національних судів і суддів, тільки таку, щоб у них більше не виникало сумнівів у порядності, відповідальності, професійності і компетентності, обраної Верховною Радою України пані Уповноваженої Верховної Ради України з прав людини і національних меншин, якщо цей висновок надано і підписаний пані Уповноваженою Верховною Радою України з прав людини і національних меншин.

4. Копію посвідчення ( міжнародного мандату) представника дерави Україна на підставі якого пані Уповноважена Верховної Ради України з прав людини захищає права громадян України, чиї права і основні свободи так само грубо і системно масово порушуються російською владою.
Також, на право представництво від Уряду України в Європейському Суді з прав людини.

З повагою,

Тетяна Миколаївна Литвиненко

Publishinfo, Кабінет Міністрів України

Т. М. ЛИТВИНЕНКО
[FOI #43639 email]

Шановна Тетяно Миколаївно!

За результатами опрацювання Вашого запиту від 14.12.2018, що надійшов до Секретаріату Кабінету Міністрів з веб-сайту «Доступ до правди», в межах компетенції повідомляємо.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Законом України “Про Кабінет Міністрів України” та § 1 Регламенту Кабінету Міністрів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів від 18.07.2007 № 950, визначено, що Кабінет Міністрів є колегіальним органом, який здійснює виконавчу владу безпосередньо та через міністерства, інші центральні органи виконавчої влади та місцеві державні адміністрації.
Згідно з Положенням про Секретаріат Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, затвердженим Наказом Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини від 20.06.2012 № 4/8-12, основними завданнями Секретаріату є організаційне, правове, науково-консультативне, інформаційно-аналітичне, науково-експертне, контрольне, матеріально-технічне, фінансове та інше забезпечення діяльності Уповноваженого з метою здійснення парламентського контролю за додержанням конституційних прав і свобод людини та громадянина. Крім того, Секретаріат очолює Керівник, який, зокрема організовує роботу Секретаріату, здійснює загальне керівництво його діяльністю та забезпечує виконання функцій Секретаріату.
Разом з тим, згідно із підпунктом 2 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів
від 25.05.2011 № 583 “Питання виконання Закону України “Про доступ до публічної інформації” в Секретаріаті Кабінету Міністрів України, центральних та місцевих органах виконавчої влади” Секретаріат Кабінету Міністрів не є розпорядником інформації за запитами стосовно інформації інших державних органів України, а також щодо інформації, яка може бути отримана шляхом узагальнення, аналітичної обробки даних або яка потребує створення в інший спосіб.
Ураховуючи викладене, Ваш запит відповідно до частини третьої статті 22 Закону України “Про доступ до публічної інформації” надіслано до Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини для розгляду та інформування Вас в установленому порядку.

Департамент інформації та комунікацій з громадськістю
Секретаріату Кабінету Міністрів України

-----Original Message-----
From: Тетяна Миколаївна Литвиненко [mailto:[FOI #43639 email]]
Sent: Friday, December 14, 2018 7:21 AM
To: Publishinfo
Subject: Інформаційний запит - Дискримінація жінок за ознакою статі і віку.Легітимність діяльності Омбудсмена та наданого ним висновків щодо порушень прав людини

сховати цитоване

Тетяна Миколаївна Литвиненко

Доброго дня!

Структурним підрозділам Секретаріату Уряду України, вкотре звертаю увагу і повідомляю :
Я жінка, яка постраждала від прямої дискримінації, мій представник ( рідний брат, інвалід ІІ гр.) четвертий рік не взмозі захистити мої грубо порушені права і основні свободи в національних судах, тому дивно і абсурдно ще і захищати і пояснювати судам і суддям - порядність, повноваження і правовий статус Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, відповідальність і наслідки для Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини в разі порушення присяги , інше.
Слід пояснити інформаційному департаменту Секретаріату Кабінету Міністрів України, значення вживання в запитуваній інформації до Уряду України формулювання надати :
⟨ Іншу Справку, для національних судів і суддів, тільки таку, щоб у них більше не виникало сумнівів у порядності, відповідальності, професійності і компетентності та легітимності обраної Верховною Радою України пані Уповноваженої Верховної Ради України з прав людини і національних меншин, якщо такий висновок надано і підписаний пані Уповноваженою Верховною Радою України з прав людини і національних меншин⟩ .
Я, Литвиненко Тетяна Миколаївна , за посадою і званням не професор ( Преображенський), однак, є внучка іншого професора Національного університета імені Тараса Шевченко, очевидно, що різного штибу і виду "швондєри і шарікови" нікуди не зникли, а навпаки, на жаль, саме тому і зверталася в такий спосіб до Кабінету Міністрів України,
Також, нагадаю Кабінету Міністрів України про те, що відповідно до Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом, з огляду на зв’язок торгівлі і сталого розвитку, держава Україна зобов'язалася посилювати діалог і співробітництво також у галузі зайнятості, соціальної політики та рівних можливостей, чому присвячена глава 21 Угоди.
Зокрема, у ст. 419 Угоди зазначено, що сторони «посилюють діалог та співробітництво щодо забезпечення гідної праці, політики зайнятості, безпечних та здорових умов праці, соціального діалогу, соціального захисту, соціального залучення, ґендерної рівності та недискримінації», а ст. 420 визначено цілі, досягнення яких передбачає співробітництво у цих сферах:
a) покращення якості людського життя;
b) протистояння спільним викликам, зокрема глобалізації та демографічним змінам;
c) збільшення кількості та покращення якості робочих місць з гідними умовами праці;
d) сприяння розвитку соціальної та юридичної справедливості у контексті реформуванні ринку праці;
e) сприяння створенню на ринку праці таких умов, які б поєднували гнучкість та захищеність;
f) сприяння впровадженню активних заходів на ринку праці та підвищення ефективності служб зайнятості з метою задоволення потреб на ринку праці;
g) стимулювання розвитку ринків праці, що сприяють залученню малозабезпечених осіб;
h) зменшення обсягів неформальної економіки шляхом трансформації нелегальної зайнятості;
i) покращення рівня забезпечення охорони здоров’я та безпечних умов праці, зокрема шляхом проведення навчання і тренінгів з питань охорони здоров’я та безпеки праці, сприяння реалізації превентивних заходів, попередження ризиків великих аварій та управління токсичними хімічними речовинами, а також обмін доброю практикою та результатами досліджень в цій сфері;
j) посилення рівня соціального захисту та модернізації систем соціального захисту, зокрема щодо якості, доступності та фінансової стабільності;
k) скорочення бідності та посилення соціальної єдності;
l) забезпечення ґендерної рівності та рівних можливостей для чоловіків та жінок у сфері зайнятості, освіти та навчання, економічної та суспільної
діяльності, а також у процесі прийняття рішень;
m) подолання дискримінації в усіх її формах та проявах;
n) посилення можливостей соціальних партнерів та сприяння соціальному діалогу.

Таким чином, забезпечення ґендерної рівності та рівних можливостей для чоловіків та жінок у сфері зайнятості, освіти та навчання, економічної та суспільної діяльності, а також у процесі прийняття рішень, подолання дискримінації в усіх її формах та проявах перебуває у тісному зв’язку з поліпшенням якості людського життя, протистоянням сучасним викликам, сприянням розвитку соціальної та юридичної справедливості у контексті реформуванні ринку праці тощо.
Стаття 424 Угоди передбачає, що Україна забезпечує поступове наближення до права, стандартів та практики ЄС у сфері зайнятості, соціальної політики та рівних можливостей ( Додаток ХL до Угоди, що містить перелік директив ЄС, серед яких основні директиви у сфері недискримінації та ґендерної рівності: директиви 79/7/ЄЕС від 19 грудня 1978 р., 92/85/ЄЕС від 19 жовтня 1992 р., 96/34/ЄС від 3 червня 1996 р., 2000/78/ЄС від 27 листопада 2000 р., 2004/113/ЄС від 13 грудня 2004 р., 2006/54/ЄС від 5 липня 2010 р.).
Питання ґендерної рівності залишаються наскрізними у співпраці України з міжнародними організаціями. Так, наприклад, головними напрямами співробітництва України з Радою Європи сьогодні є:
реформування чинного і розробка та імплементація нового законодавства відповідно до стандартів Ради Європи на основі принципів верховенства права та прав людини;
розбудова толерантного, демократичного суспільства, яке базується на європейських стандартах, зокрема стосовно соціальних прав та прав національних меншин, рівних прав жінок та чоловіків, захисту дітей тощо.
Наголошую міжсекторальними питаннями ( верховенство права та права людини; рівних прав жінок та чоловіків і соціальних прав; недискримінації) у співпраці України з міжнародними організаціями

Ганебно і підло з боку Уряду України третій рік бездіяти на звернення про акти масової дискримінації жінок за ознакою статі і віку в прихоааних від міжнародних партнерів і людей положеннях центрального органу державного управління і на практиці, тільки тому, що очевидно вчиняли так само приховано у відношенні жінок в інших міністерствах і відомствах.

Саме така ганьба, підлість і пособництво дискримінації з боку членів Кабінету Міністрів України та підпорядкованих їм структурам, надихає і інші державні інституції, в тому числі оновлені суди і суддів , також покривати і пособствувати актам масової дискримінації та ставити під сумнів контролюючи функції парламентського уповноваженого і його висновки, діяльність парламенту а загалом легітимність нинішньої влади.

Довідома Секретаріату Кабінету Міністрів України текст присяги приведеного Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини скріплений особистим підписом, інше зберігається в архіві Апарату Верховної Ради України згідно Регламенту Верховної Ради України затвердженого Законом України Про Регламент Верховної Ради України № 1861-VI від 10.02.2010 року.

З повагою,

Тетяна Миколаївна Литвиненко

Охріменко Тамара Миколаївна,

4 Attachments

[ Повідомлення сайту: вищенаведений текст неправильний закодований, тож невідомі символи було вилучено.]

Охріменко Тамара Миколаївна,

4 Attachments

[ Повідомлення сайту: вищенаведений текст неправильний закодований, тож невідомі символи було вилучено.]