Атестація вчителя-реабілітолога інклюзивно-ресурсного центру

Доброго дня!

На підставі статей 1, 13, 19, 20 Закону України «Про доступ до публічної інформації» від 13 січня 2011 року, які надають право звертатись із запитами до розпорядників інформації щодо надання публічної інформації, прошу надати наступну інформацію (наступні документи): Доброго дня! Звертаюся до Вас Мельник Ірина Віталіївна.
Виникла у мене непроста ситуація. Маю 11 років педагогічного стажу та дві вищі освіти. У 2015 році закінчила приватний вищий заклад за спеціальністю «Фізична реабілітація» та здобула кваліфікацію фахівець з фізичної реабілітації, викладач фізичного виховання і спорту а у 2018 році здобула кваліфікацію: ступінь вищої освіти магістр спеціальність Дошкільна освіта професійна кваліфікація викладач педагогіки та методик дошкільної освіти. Вихователь дітей раннього та дошкільного віку. Організатор дошкільної освіти. Вчитель початкової школи.
З жовтня 2018 року була прийнята на роботу в комунальну установу «Володимирецький інклюзивно-ресурсний центр» Володимирецької селищної ради на посаду вчитель-реабілітолог. За попередній рік успішно завершила навчання за програмою підвищення кваліфікації фахівців (консультантів) реабілітологів інклюзивно-ресурсних центрів при РОІППО. У квітні 2020 року пройшла атестацію, як вчитель-реабілітолог здобула кваліфікацію "спеціаліст другої категорії".
Директор установи вимагає корекційну або спеціальну освіту, що моя освіта не відповідає зайнятій посаді і мене не атестують.
Прошу надати роз'яснення з приводу наступного: «Чи маю право я працювати на займаній посаді з своєю освітою?», «Чи може атестаційна комісія встановити невідповідність займаній посаді?», «Чи атестує мене комісія наступного разу?».
Дякую

З повагою,

Ірина

Informzapyt, Міністерство освіти і науки України

2 Attachments

На Ваш лист від 10.04.2023 року повідомляємо таке.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи
державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи
зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що
передбачені Конституцією та законами України.

Частина перша статті 1 Закону України «Про доступ до публічної інформації»
визначає, що публічна інформація – це відображена та задокументована
будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана
або створена в процесі виконання суб’єктами владних повноважень своїх
обов’язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у
володінні суб’єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної
інформації, визначених цим Законом.

Відповідно до положень пункту 1 постанови Пленуму Вищого адміністративного
суду України від 29 вересня 2016 року № 10 «Про практику застосування
адміністративними судами законодавства про доступ до публічної інформації»
(далі – постанова Пленуму) визначальним для публічної інформації є те, що
вона заздалегідь зафіксована будь-якими засобами та на будь-яких носіях та
знаходилась у володінні суб’єктів владних повноважень, інших розпорядників
публічної інформації. Не є інформаційним запитом звернення, для відповіді
на яке необхідно створити інформацію, крім випадків, коли розпорядник
інформації не володіє запитуваною інформацією, але зобов’язаний нею
володіти.

Також звертаємо Вашу увагу, що відповідно до частини п’ятої статті 19
Закону України «Про доступ до публічної інформації» запит на інформацію
має містити: ім’я (найменування) запитувача, поштову адресу або адресу
електронної пошти, а також номер засобу зв’язку, якщо такий є; загальний
опис інформації або вид, назву, реквізити чи зміст документа, щодо якого
зроблено запит, якщо запитувачу це відомо; підпис і дату за умови подання
запиту в письмовій формі.

Окрім того, звертаємо Вашу увагу, що відповідно до частини другої статті 2
Закону України «Про доступ до публічної інформації» цей Закон не
поширюється на відносини у сфері звернень громадян, які регулюються
спеціальним законом, Законом України «Про звернення громадян». У зверненні
громадянина, відповідно до частини сьомої статті 5 Закону України «Про
звернення громадян», має бути зазначено прізвище, ім’я, по батькові, місце
проживання громадянина, викладено суть порушеного питання, зауваження,
пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги. Письмове звернення
повинно бути підписано заявником (заявниками) із зазначенням дати. В
електронному зверненні також має бути зазначено електронну поштову адресу,
на яку заявнику може бути надіслано відповідь, або відомості про інші
засоби зв’язку з ним. Застосування електронного цифрового підпису при
надсиланні електронного звернення не вимагається.

 

Враховуючи зазначене, Міністерство освіти і науки України не має правових
підстав для розгляду Вашого листа відповідно до положень та вимог законів
України «Про доступ до публічної інформації» та «Про звернення громадян».

Принагідно зазначаємо, що Ви маєте право звернутися до Міністерства освіти
і науки України із запитом на інформацію або зі зверненням громадянина
відповідно до положень діючого законодавства.

 

 

Відділ планування, зв`язків з громадськістю та доступу до публічної
інформації

директорату європейської інтеграції, бюджетування та узгодження політик
МОН

[1]cid:image001.jpg@01D8708A.01CE3A80

 

 

 

 

показати цитоване