317дп17Опалення_травень17

Доброго дня!

Травень 2017 року видався надзвичайно холодним – неодноразові морози та сніги, низька температура зовнішнього середовища, що потягло повернення українців до теплого верхнього одягу та опалення приміщень протягом майже всього місяця. Особливо відчутними були холоди для дітей, інвалідів, хворих.
Разом з тим, державними соціальними стандартами України не передбачене опалення в травні. Так само, витрати на опалення житла в травні не включені до ще одного державного стандарту – прожиткового мінімуму, а відтак, не гарантовані державою і не ввійшли до жодних соціальних виплат та зарплат. Це означає, що джерела сплати вартості неочікуваного додаткового опалення житла в травні 2017 року в усіх бюджетних соціальних виплатах відсутні. Субсидія на такі витрати також не видається.
Водночас, за даними Інституту демографії та соціальних досліджень, національний дохід в розрахунку на одного українця за 25 років – з 1990 по 2015 рік, зменшився на 31,9%. Також, один з найбільших швейцарських фінансових конгломератів Credit Suisse підрахував, що добробут українців з середини 2015 року до середини 2016 знизився на 19%; Україна разом з Росією (мінус 15%) і Аргентиною (мінус 27%) увійшли в трійку світового антирейтингу по зростанню добробуту домогосподарств - достаток жителів цих трьох країн, в процентному значенні, знизився найбільше. 85% пенсій в Україні (біля 11 млн. жителів) не перевищують рівня мінімальної пенсії, що складає біля 30-40% фактичного прожиткового мінімуму. За даними ООН, 60% жителів України живуть за межею бідності, тобто, нижче межі прожиткового мінімуму.
Наведені дані свідчать, що джерела сплати вартості опалення житла в травні 2017 року відсутні в усього українського народу, за виключенням олігархату та топ-менеджменту держави. Вони демонструють потребу конкретних дій влади для вирішення цієї загальнонаціональної проблеми.
Відповідно до ст.ст.8, 10 Європейської Конвенції про захист прав людини, ст.34.2 Конституції України, законів України «Про інформацію», «Про доступ до публічної інформації», прошу надати мені публічну інформацію, ЩО Є ПРЕДМЕТОМ СУСПІЛЬНОГО ІНТЕРЕСУ, необхідну мені для виявлення порушень прав людини, зловживання владою, ризиків для здоров'я людей, і яку я маю намір оприлюднити для суспільства, а саме:
1. З яких джерел мають оплачуватися додаткові неочікувані витрати українців на опалення помешкань в травні 2017 року, необхідні для збереження здоров’я людей?
2. З яких джерел мають оплачуватися додаткові неочікувані витрати на опалення помешкань в травні 2017 року українців, які знаходяться на повному бюджетному утриманні – отримують виключно бюджетні соціальні виплати, які не передбачають таких витрат?
3. Які рішення та дії ухвалені та вчинені урядом для вирішення вказаної проблеми на рівні держави?
4. Хто, в який спосіб та з яких джерел має сплачувати додаткові неочікувані витрати на опалення помешкання в травні 2017 року нашої родини чотирьох інвалідів, включаючи двох лежачих (і усіх інших таких родин України, як наша), яка (родина) на трьох дорослих заробила 117 років трудового стажу, але в складі пенсій, за розрахунками МСП, сумарно не отримує жодної копійки на сплату ЖКП?
Роз’яснюю, що
а) неоприлюднення інформації, обов’язкове оприлюднення якої передбачено законами України "Про доступ до публічної інформації", порушення права на доступ до публічної інформації тягнуть персональну відповідальність КОЖНОЇ винної посадової особи за ст.212-3.1, 2 КУпАП у вигляді адміністративного штрафу від 425 до 850 грн. за КОЖНИЙ факт порушення та від 1 020 до 1 360 грн. за КОЖНИЙ ПОВТОРНИЙ протягом року факт порушення, а також відшкодування за рахунок такої винної посадової особи судового збору в сумі 320 грн.;
б) обмеження доступу до інформації тягне персональну відповідальність КОЖНОЇ винної посадової особи за ст.212-3.4 КУпАП у вигляді адміністративного штрафу від 1 020 грн. до 1 360 грн. за КОЖНИЙ факт порушення, а також відшкодування за рахунок такої винної посадової особи судового збору в сумі 320 грн.;
в) систематичні порушення власних посадових обов’язків шляхом навмисного протиправного ненадання запитаної публічної інформації, неповне надання інформації, ненадання інформації запитаної форми, надання не засвідчених чи неналежно засвідчених копій запитаних документів, обмеження доступу до інформації кваліфікуються як зловживання владою або службовим становищем, тобто умисне, з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для самої себе чи іншої фізичної або юридичної особи використання службовою особою влади чи службового становища всупереч інтересам служби, якщо воно завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян або державним чи громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб, і тягнуть кримінальну відповідальність КОЖНОЇ винної посадової особи за ст.364 КК України та караються арештом на строк до шести місяців або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, із штрафом від двохсот п’ятдесяти до семисот п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; те саме діяння, якщо воно спричинило тяжкі наслідки, карається позбавленням волі на строк від трьох до шести років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, зі штрафом від п’ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
г) відповідно до прецедентної практики Європейського Суду з прав людини, що є ДЖЕРЕЛОМ ПРАВА для України, зокрема, у справі «Скордіно та інші проти Італії» (№1) («Scordino and others v. Italy» (№1)), скарга №36813/97, Велика Палата ЄСПЛ в рішенні від 29.03.2006 року (http://hudoc.echr.coe.int/eng?i=001-72925), оцінюючи розмір присудженої заявникам національними судами моральної шкоди, серед іншого, вказала на таке:
«213. Even if the method of calculation provided for in domestic law does not correspond exactly to the criteria established by the Court, an analysis of the case-law should enable the courts of appeal to award sums that are not unreasonable in comparison with the awards made by the Court in similar cases».
Офіційного перекладу українською цього рішення Суду немає. Але враховуючи, що зазвичай українські чиновники не «петрають» англійською, наводиться відповідний витяг з наявного офіційного перекладу вказаного рішення Суду Російською Федерацією (http://docs.pravo.ru/document/view/19382...) російською як загальнозрозумілою усім українцям мовою, а саме:
«213. Даже если метод произведения расчетов, предусмотренный во внутригосударственном законодательстве, точно не соответствует установленным Европейским судом критериям, то анализ прецедентной практики Европейского суда должен предоставлять апелляционным судам возможность назначать суммы компенсаций, которые не являются необоснованными по сравнению с компенсациями, присуждаемыми Европейским судом в аналогичных случаях».
Це означає, що в усіх випадках порушень прав людини, яким є і порушення права на доступ до інформації, на національному рівні реальна моральна шкода (в тому числі і при розгляді позовів до винних посадових осіб про порушення доступу до інформації, і при вирішенні питань про притягнення до кримінальної відповідальності винних посадових осіб) обраховується в розмірах, застосовуваних в рішеннях Європейського Суду з прав людини проти держави (в даному випадку – проти держави Україна). А це – тисячі і десятки тисяч євро, в гривневому еквіваленті, за КОЖНИЙ факт порушення.

З повагою,

Наталя Щербата