Волинський окружний адміністративний суд задовольнив позов редакторки Центру журналістських розслідувань «Сила правди» Оксани Петрук до державного підприємства «Ліси України». Відомство протиправно приховало від суспільства інформацію про штатний розпис і зарплати посадовців Поліського лісового офісу, відмовивши у відповіді на запит. Лісові чиновники апелювали до того, що така інформація не містить суспільного інтересу, а видання нібито намагається його імітувати. Суд не погодився з позицією держпідприємства і зобов’язав надати відповідь.
Про це йдеться у рішенні Волинського окружного адмінсуду від 13 березня 2024 року.
Впродовж 2023 року посадовці лісової галузі Волині фігурували у кримінальних справах, пов’язаних з незаконними рубками та відмиванням грошей, а заступника керівника Поліського лісового офісу Віталія Суховича взяли під варту через незаконне збагачення. Під час обшуків у нього вдома знайшли золоті злитки, зброю, чотири мільйони доларів в готівці.
Окрім того, ще у 2020 році Центр журналістських розслідувань «Сила правди» зафіксував, що головний лісівник Волині Олександр Кватирко користується автівками не відображеними у його деклараціях про майновий стан, а живе у будинку, який роками не вводять в експлуатацію.
Відтак журналісти звернулися з запитом про штатний розпис і зарплати співробітників Поліського лісового офісу. Проте там відповіли, що не є розпорядниками такої інформації. Тож наступним кроком стало звернення до керівництва ДП «Ліси України», структурним підрозділом якого є Поліський лісовий офіс. У державному підприємстві також вирішили не надавати інформацію. «Сила правди» надіслала повторний запит апелюючи до суспільної значимості. Однак і ці аргументи не переконали держпідприємство виконати закон.
У ДП «Ліси України» відмовились надати інформацію на запит про зарплати лісівників
Журналістам довелося шукати правду в суді. У цьому допомогли партнери з ГО «Платформа прав людини», які забезпечили юридичний супровід справи.
13 березня 2024 року Волинський окружний адміністративний суд в особі судді Віктора Валюха виніс рішення, яким визнав протиправною відмову у відповіді на інформаційний запит і зобов’язав ДП «Ліси України» надати таку відповідь.
Позиція Феміди полягає у тому, що заробітні плати керівництва Поліського лісового офісу цікаві суспільству, а їх оприлюднення матиме виключно позитивні наслідки як для держави, так і для самого підприємства.
«Враховуючи обставини цієї справи та особу запитувача, яка є журналістом, суд дійшов переконливого висновку про те, що запитувана позивачем інформація щодо штатного розпису та оплати праці керівників та співробітників Поліського лісового офісу як структурного підрозділу ДСГП «Ліси України» становить суспільний інтерес (тобто, є суспільно необхідною інформацією), позаяк поширення такої інформації, зокрема, сприяє прозорості діяльності вказаного підприємства, запобіганню корупційним правопорушенням та надасть громадськості законні підстави для отримання достовірної та повної інформації про витрачання коштів у державному підприємстві», – йдеться у рішенні.
Водночас медіаюристи застерігають: у рішенні суду немає чіткої вимоги надати саме запитувану інформацію.
«Ми сподівались, що суд зобов’яже надати запитувану інформацію, власне це ми просили. Проте на сьогодні розпорядник інформації має тільки повторно розглянути запит з урахуванням висновків, які є в рішенні суду. Висновки суду нам зрозумілі і зміст їх правильний, який полягає в тому, що запитувана інформація містить суспільний інтерес. Тому ДП «Ліси України» є розпорядником запитуваної інформації та повинен надати інформацію. Однак, за моїм переконанням, такий спосіб захисту, який застосував суд, не є ефективним, оскільки розпорядник інформації може по різному трактувати рішення суду і знов не надати запитувану інформацію», – прокоментував ситуацію медіаюрист та адвокат «Платформи прав людини» Євген Воробйов.
До слова, раніше ДП «Ліси України» відмовилось відповісти на запит журналістів рівненського видання «Четверта влада» щодо заробітних плат керівників філій Поліського лісового офісу. Колеги змушені були звернутися до Уповноваженого з прав людини у Верховній Раді та наразі очікують на результат розгляду скарги.
«Доступ до правди»
